3. Скасування кріпосного права у Наддніпрянській Україні 1861 р. Реформи 60-х рр. Хіх ст.

   19. лютого 1861 р. Олександр II видав маніфест про ліквідацію кріпацтва. Внаслідок реформи поміщики зберегли кращу половину усіх земель для власного використання. Інша земля розподілялася серед звільнених селян. Однак при цьому селяни повинні були заплатити за неї викуп. Оскільки грошей у селян було мало (або взагалі не було), а поміщики не хотіли чекати, коли їх вчорашні кріпаки обзаведуться грошима, царський уряд виплатив поміщикам 80% селянського боргу у формі 5-процентних казенних облігацій. Таким чином, селяни автоматично з боржників поміщиків перетворювалися в боржників держави і зобов'язані були виплачувати уряду викупні платежі разом з процентами протягом 49 років. Інші 20% боргу селяни або віддавали поміщикам грошима, або відпрацьовували в полі.

Вплив реформи на Правобережну Україну:

Щоб ослабити позиції польської шляхти і залучити на свій бік українців, царський уряд роздав їм на 18% більше землі, ніж вони мали до реформи. Правда, і ціни на землю тут були вищими, ніж в інших регіонах. У 1864 р. царський уряд здійснив земську реформу, що передбачала появу місцевого самоврядування в більшості регіонів Російської імперії. На Україні земства не вводилися лише на Правобережжі (до 1911 р.) через побоювання, що польські поміщики захоплять усю повноту влади на місцях. Судова реформа 1864 р. ліквідувала становий характер судів, закритість судових засідань і залежність судів від адміністрації .Судочинство перетворилося в незалежну область управлінської системи, вільну від втручання чиновників. У тому ж році почалася реформа системи народної освіти. «Положення про початкові народні училища вводило єдину систему початкової освіти: початкові школи усіх відомств, міські і сільські, з підпорядкуванням їх Міністерству народної освіти. У народних училищах могли вчитися діти представників усіх станів. В них російською мовою протягом 2—3 років навчали закону божому, читанню, писанню, чотирьом арифметичним діям. В Україні у 1897 р. нараховувалося 16798 початкових шкіл різних типів. Статут від 19 листопада 1864 р. встановлював два типи шкіл:

класична (з викладанням латинської і грецької мов),

реальна (без вказаних мов і з переважанням природничих і точних наук).

У гімназіях вводилася 7-літня освіта.

У гімназіях скасовувалися фізичні покарання. Розширялися права і функції педагогічних рад гімназій.Директор не міг відміняти їхні рішення, а тільки опротестовувати у опікуна учбової округи. Існували також неповні середні школи — так звані прогімназії. Вони відкривалися в невеликих містечках і давали знання у межах перших чотирьох класів гімназій. Військова реформа 1864 р. передбачала розділення території держави на військові округи. На Україні створювалися Київський, Одеський і Харківський військові округи. У 1888 р. уряд ліквідував Харківський округ, а чотири губернії, що входили до його складу, були приєднані до Київського округу. Відповідно до статуту 1874 р. вводився загальний військовий обов'язок й термін військової служби скорочувався: в сухопутній армії — до 6 років, на флоті — до 7 років.

Валуєвський циркуляр 1863 р. - Міністр внутрішніх справ Росії Валуєв заборонив друкування і викладання українською мовою.

Емський указ 1876 р. - Олександр ІІ, заборонив ввіз літератури українською мовою,все перекладалося на російську мову. Назва “ Україна” була заборонена.