Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Хмельницький торговельно-економічний коледж

Спеціальність 5.03050702 “Комерційна діяльність”

Дисципліна Підприємницька діяльність

Тема 8.

Планування підприємницької діяльності

Лекція № 12.

Планування діяльності підприємств

План.

1. Суть планування діяльності підприємств бізнесу.

2. Поняття про бізнес-план.

3. Структура бізнес-плану, зміст його розділів.

Ключові терміни та поняття :

Стратегічне планування, тактичне планування, бізнес-план, функції бізнес-плану, етапи розробки бізнес-плану, структура та зміст бізнес-плану.

Література ( основна )

1. Виноградська А.М. Основи підприємництва : Навчальний посібник. Друге видання, перероб. І допов. – К.: Кондор, 2008, с. 308-324

2. Донець Л.І., Романенко Н.Г. Основи підприємництва. : Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006, с. 107-130 ;

3. Сизоненко В.О. Сучасне підприємництво, с.214-217, 226-229

4. Цигилик І.І., Криховецька З.М., Пане вник Т.М. Основи підприємництва : Навчальний посібник.. – 2-ге вид., перероб та доп. - К.: Центр учбової літератури, 2007, с. 49-51

Література ( додаткова )

5. Бутинець Ф.Ф., „Основи бізнесу”, с. 210-215;

6. Виноградська А.М. Основи підприємництва.- К., КНЕУ, - 2002, с269-285;

7. Владимирська А.О. „Бізнес своїми руками”, с. 49-57;

8. Кисельов А.П. Основи бізнесу : Підручник. – К.: Вища школа., 1998, с. 57-60;

9. Мочерний С.В., Устименко О.А., Чоботар С.І. Основи підприємницької діяльності. Підручник.-К.:Вид.центр „Академія”, 2001, с. 223-229;

10. Полянко В.В., Круглявко А.В. Основи підприємництва : Навчальний посібник , с. 77-78;

11. Підприємництво і менеджмент : Навч. Посіб. Для студентів неекономічних спеціальностей/ Ярошевич Н.Б., Берлінг Р.З., Гавриляк А.С., с. 132-143

12. Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво : стратегія, організація, ефективність. – К., 1998, с. 162-170;

13. Швайка Л.А. „Планування діяльності підприємства”;

Тема : Планування діяльності підприємств

План.

1. Суть планування діяльності підприємств бізнесу.

2. Поняття про бізнес-план.

3. Структура бізнес-плану, зміст його розділів

Питання 1. Суть планування діяльності підприємств бізнесу.

Адміністративно-командна система негативно впливала на про­цеси організації виробничої діяльності. Так зване „планування" як ат­рибут минулого вразило багато підприємницьких структур. Проте причина не лише в цьому. Багато підприємців бояться планування, бо тут необхідно концептуально обміркувати і викласти ідеї, мету, зав­дання виробництва, способи і методи ведення виробничої діяльності. Для цього необхідні знання, досвід, яких часто не вистачає підриємцям-початківцям.

Виробнича діяльність будь-якої підприємницької структури почи­нається з планування Якщо раніше плани часом мали формальний характер, бо працівники не були зацікавлені у них, та і не завжди зна­ли, що там і як планується, то бізнесмен, власник, організатор спра­ви, не може бути байдужим до свого підприємства Він повинен чітко знати сильні й слабкі сторони підприємства (фірми) та вміти сплану­вати його роботу.

Ринкова економіка не вивільнена від плану. Досвід розвинених країн Заходу підтверджує таке судження. У більшості цих країн склалася система державного програмування економіки, що виявила себе як ефективна форма планомірного регулювання ринкового гос­подарства, яка не відміняє ринкову конкуренцію, а доповнює її і сприяє згладжуванню її негативних сторін, насамперед домінування приватних інтересів над інтересами суспільства як цілого. Фірмове планування виступає у вигляді програм, прогнозів, проектів, перспек­тивних планів, бізнес-планів, поточних, оперативних планів тощо. Зро­зуміло, що орієнтиром фірми, при плануванні своєї діяльності, є збіль­шення прибутку, а отже, - продажу.

Планування являє собою управлінський процес визначення цілей підприємства і засобів їх досягнення, забезпечення і підтримки відповідності між ними. Фахівці видіялють такі позитивні результати планування : воно примушує керівників перспективно мислити; змушує чітко визначити свої завдання та пріорітети;сприяє чіткішій координації зусиль; робить підприємство більш підготовленим до ринкових змін; наочно демонструє взаємозв”язок обов”язків посадових осіб.

Система планування на підприємстві складається з розробки й застосування як перспективних, так і оперативних (поточних) планів.

Перспективні плани є носіями й виразниками стратегії підприємства. В них формулюється основна мета підприємства, провідні ідеї, визначаються пріорітети, напрями та сфери його діяльності, існуючі можливості й ресурси.

Перспективне планування доповнюється оперативним, яке передбачає розробку конкретних завдань на найближчий період у різних сферах діяльності підприємства ( виробничій, комерційній, фінансовій тощо).

Результативність планування значною мірою обумовлюється його безперервністю. Успішним є застосування такої системи : розробляється два плана – переспективний і річний. Спочатку готується п”ятирічний план. Кожен рік він переглядається і коригується, з тим щоб підприємство завжди мало діючий план на наступні п”ять років. Потім складається річний план _- розгорнутий варіант наміток переспективного плану на перший рік його здійснювання. В ньому дається оцінка ринкової ситуації, перераховуються існуючі загрози й можливості, цілі й проблеми, викладається програма дій на рік, вказується сума асигнувань, визначається порядок контролю. Цей план виступає основою для взаємодії усіх підрозділів підприємства, координації виробничої, маркетингової та фінансової діяльності.

Розглянута система планування, як правило, застосовується великими великими підприємствами. Водночас невеликі фірми, особливо ті, що тільки розпочинають свою діяльність, будують її на основі так званих бізнес-планів.

- 2 -

Питання 2 . Поняття про бізнес – план.

Будь-яка підприємницька справа розпочинається із складання бізнес-плану.

Бізнес-план – ретельно підготовлений документ, який розкриває всі сторони будь-якого запроектованого комерційного заходу.

Бізнес-план - це документ, в якому представлений поточний стан фірми, шляхи досягнення успіху на ринку та перспективи розвитку.

Цей документ розробляють не тільки юридичніособи різних організаційно-правових форм, але й індивідуальні підприємці. Органі­зовуючи бізнес-планування є можливість відповісти на такі ключові питання:

1. Що маємо на даний момент? (поточний стан бізнесу).

2. Куди рухаємося? (бажаний стан).

3. Яким способом ми досягнемо намічених результатів? (най­більш ефективний шлях).

Наявність бізнес-плану свідчить про обгрунтованість, професіо­налізм справи, що розпочинається, можливість оцінити різні аспекти Діяльності підприємства (збут, організація, управління, стимулюван­ня), виявити проблеми, які існують, та передбачити майбутній розвиток бізнесу. Як інструмент управління і контролю, бізнес-план дозволяє забезпечити планомірне просування підприємства до Поставлених цілей. Це також міцний інструмент самовдосконалення, після реалізації передбачених дій - основа для порівняння з фактичними досягненнями. Бізнес-план дає можливість зрозуміти загальний стан справ у певний момент, чітко уявити той рівень, якого можна досягти підприємству; планувати процес переходу з одного стану в інший. Цей документ, який носить творчий, ініціативний характер, висвітлює не тільки цілі і завдання, але й можливості ринку, потреби і реальні основи функціонування підприємства, дає оцінку ресурсів та прогнозовані економічні показники діяльності.

Бізнес-план може коригуватись залежно від кон'юнктури ринку, реального стану справ на мікрорівні. Процес планування дає змогу підприємцям критично оцінювати власні сили, постійно думати про майбутній розвиток і бачити наперед, які перешкоди можуть виник­нути, оцінити ступінь ризику. Якщо підприємець нехтуватиме складанням бізнес-плану, то він може бути не готовим до очікуваних проблем, втрат. Тому слід звернути увагу на об'єктивність та необхідність планування.

Добре складений бізнес-план є суттєвим фактором тривалого виживання підприємства та його прибутковості. Ретельно відпрацьо­ваний і узгоджений проект є тим засобом, за допомогою якого можна контролювати намічені планові показники і управляти підприємст­вом, визначати найбільш прийнятні механізми розв'язання проблем. Правильно складений проект у кінцевому підсумку відповідає на питання: чи варто вкладати кошти у дану справу і чи принесе вона прибуток? Адже цей висновок робиться на обгрунтованих підприєм­ницьких розрахунках найбільш важливих техніко-економічних показ­ників. Бізнес-план поєднує у єдину систему функціонування вироб­ництво і реалізацію товару, заповнює відсутність досвіду у підприємницькій справі та дає можливість уникати грубих помилок, ' пов'язаних з прийняттям неправильних управлінських рішень.

Таким чином, значення бізнес-плану полягає у тому, що він;

* дає можливість обгрунтувати організацію підприємницької справи в обраній сфері;

* дозволяє визначити життєздатність підприємства в умовах конкуренції;

* містить орієнтир того, як повинно розвиватись підприємство, тобто надаються основні напрямки його розвитку з урахуван­ням поставлених цілей;

* слугує інструментом отримання фінансової підтримки.

Бізнес-план - це підсумковий документ, який є результатом аналітичної роботи і дозволяє осмислити місце підприємства на ринку, проаналізувати перспективи розвитку.

Бізнес-план розробляється:

• для кредиторів (оцінити можливість надання кредитів підприємцям, ступінь ліквідності та ризику проектів, рівень якості управління);

• для інвесторів (зацікавити їх вкласти капітали у перспективні проекти);

• для власників, співвласників, засновників (оцінити можли­вості і перспективи фірм, встановити цілі та завдання, визначити потребу у ресурсах (фінансових, матеріальних, трудових), перевірити свої ідеї на доцільність і реалістич­ність);

• для менеджерів, робітників фірми (усвідомити ідеї та прак­тично впровадити їх у життя, сформулювати згуртований колектив на виконання завдань).

- 3 -

Традиційно бізнес-план найчастіше розробляється для банків-кредиторів. У більшості західних банків, а також у ряді українських банківських структур надання бізнес-плану є обов'язковим елементом при прийнятті рішення щодо виділення кредитів, оскільки це дає можливість скласти загальне уявлення про підприємство, використо­вуючи додаткове джерело інформації.

Бізнес-план необхідний у таких ситуаціях:

• при отриманні кредиту у банківській установі;

• при створенні нового або для вже діючого підприємства;

• при зміні власника (наприклад, при купівлі підприємства іншою фірмою);

• при приватизації власності державних підприємств, транс­формації власності;

• при проведенні реконструкції і модернізації підприємства, переході на нову технологію, організацію випуску нової продукції, створенні цехів, філій;

• при суттєвих змінах у зовнішньому середовищі, які вплива­ють на діяльність фірми (наприклад, сильний тиск з боку конкурентів, введення нових податків, різкий спад реалізації продукції);

• при започаткуванні зовнішньоекономічної діяльності;

• при об'єднанні існуючих підприємств і створенні на базі цього інтегрованого організаційно-правового утворення (асо­ціації, концерну).

Хто повинен складати бізнес-план?

Існують різні способи розробки цього документа, зокрема:

1) самостійна підготовка засновником-підприємцем бізнес-плану;

2) колективний спосіб, що базується на спільних зусиллях підприємця та фахівців, які працюють на підприємстві. Так, маркето-лог може розробити розділ "План маркетингу", бухгалтер - "Фінан­совий план", менеджер - "Організаційний план", а підприємець здійснює загальне керівництво проектом, вносить корективи, дає зауваження і пропозиції щодо окремих моментів для їх усунення розробниками;

3) звернення до послуг консалтингової фірми або іншої сто­ронньої організації. Консультанти, маючи багатий досвід з бізнес-планування, допомагають правильно обґрунтувати та надати мате­ріал. Особлива значимість консультантів при складанні фінансового плану, оцінці ринку збуту продукції, визначенні реального стану справ і перспектив розвитку у бізнесі.

Вибір конкретного способу складання плану залежить від поставлених цілей, періоду планування, особистості керівника, компетенції працівників підприємства, їхнього досвіду, знань, а також фінансових можливостей.

Досить важливою є особиста участь керівника-підприємця у складанні бізнес-плану, його економічному обґрунтуванні та прий­нятті як основи керівництва. Так, більшість зарубіжних банків та інвестиційних компаній відмовляються взагалі розглядати замов­лення-пропозиції на виділення фінансових коштів, коли стає відомо, що бізнес-план від початку до кінця був підготовлений консультантом зі сторони, а керівником лише підписаний. Керівник нової підприєм­ницької справи повинен особисто включатись у розробку бізнес-плану, моделюючи свою майбутню діяльність, нести відповідальність, яка лягає на нього. Підприємець особисто обґрунтовує задум створення справи, підтверджує його реалістичність. Проте, слід розуміти й обмеження самого бізнес-плану: він не гарантує уник­нення усіх можливих невдач; не може дати усі відповіді на питання і

проблеми, які виникають перед підприємством; план залежить від кваліфікації людей,

які прогнозують економічні показники, а також від того, хто буде його виконувати; можуть мати місце відхилення фактичних результатів від запланованих завдань.

Бізнес-план - документ перспективний і складати його реко­мендується на 3-5 років вперед. Основні показники для першого року доцільно зробити помісячне, для другого року - поквартальне, а з третього року можна обмежитись річними показниками. План може бути складений і на 10 років. Період часу залежить від специфіки бізннесу, товару, що пропонується, від мети, а також від того, для кого планується проект (наприклад, для зарубіжного інвестора при ство­ренні спільного підприємства).

Питання 3. Структура бізнес-плану, зміст його розділів.

.

Бізнес-план складається з таких розділів:

1. Вступ. 2. Загальна характеристика підприємства та галузі. 3. Характеристика продукції (послуг) та ринків збуту.4. Характеристика конкурентного середовища.

5. План маркетингу. 6. Виробничий план. 7. Організаційний план. 8. Фінансовий план. 9. Оцінка ризику та страхування. У кінці бізнес-плану наводяться додатки.

- 4 -

Вступ. У вступі розглядається повне та скорочене наймену­вання підприємства, його адреса, форма власності і правовий статус, перелік засновників із зазначенням їхніх адрес, розмірів часток у статутному капіталі, обґрунтування запропонованої організаційно-правової форми підприємства.

Вступ подається як самостійний розділ, у якому стисло наведені основні положення усього бізнес-плану. Його слід подати так, щоб викликати інтерес у потенційного інвестора чи банкіра.

Загальна характеристика підприємства та галузі. У цьому розділі дається характеристика існуючого стану галузі, у якій створю­ється нове підприємство. Важливо підкреслити діяльність створення такої підприємницької структури у контексті стану справ даної ланки господарювання. Подається інформація про спеціалізацію підприєм­ства, види підприємництва, опис основних напрямків діяльності, цілі та завдання.

Якщо нове підприємство створюється на базі вже існуючого суб'єкта господарювання в результаті зміни організаційно-правової форми, то наводяться стислі історичні відомості про нього, минулі успіхи і досягнення, загальні висновки про поточний стан функціону­вання. У такому випадку доцільно винести у додаток основні техніко-економічні показники діяльності функціонуючого підприємства за останні роки: обсяг виробництва та реалізації продукції, основні фонди, оборотні засоби, чисельність працюючих, рентабельність.

Отже, ця частина бізнес-плану виконує важливу функцію. Вона, по суті, повинна показати і довести реальність справи, що розпочи­нається з точки зору:

• необхідності і корисності обраної сфери бізнесу; наявності на ринку незадоволеної або не повністю задоволеної потреби у продукції або послугах, що планується запропонувати;

• наявності необхідної бази (ресурси, обладнання, кадри, управління).

Характеристика продукції (послуг) та ринків збуту.

У цьому розділі необхідно дати перелік і опис продукції або послуг, які будуть пропонуватись на ринку. Слід визначити деякі аспекти техно­логії, необхідної для створення продукції. При висвітленні основних характеристик продукції робиться акцент на тих перевагах, які ця продукція несе потенційним покупцям, а не на технічних подробицях.

Важливо підкреслити унікальність, відмінні особливості про­дукції (послуг) підприємця порівняно з конкурентами.

При аналізі ринків збуту необхідно відповісти на такі питання:

1) На яких ринках (сегментах) буде виступати підприємець зі своїми товарами? Де буде його ринкова ніша?

2) Хто буде купувати товари у підприємця?

3) Чи є відповідні можливості продавати продукцію на обрано­му сегменті ринку?

4) Чи передбачається розширення ринкової сфери обслугову­вання і за рахунок чого?

5) Які перспективні плани підприємця на існуючих і нових неохоплених ринках?

Характеристика конкурентного середовища. У цьому роз­ділі вказуються основні конкуренти серед виробників, закупівель-ників, реалізаторів аналогічних товарів підприємця на тих самих ринках. Дається загальна характеристика кількісних і якісних показ­ників продукції конкурентів, дизайну, ставлення споживачів. При вивченні конкурентного середовища підприємцю треба відповісти на такі питання: Як проводиться робота у конкурентів з впровадженням новинок? Який пропонується технічний сервіс (при збуті машин, обладнання)? Який рівень цін на продукцію конкурентів? У якому стані знаходиться їх бізнес: стабільний, розширюється або скоро­чується? Які їхні сильні і слабкі сторони діяльності? Які канали збуту та методи стимулювання продажу продукції використовуються ?

План маркетингу. У цьому розділі бізнес-плану наводяться відомості про наявність на підприємстві служби маркетингу, канали збуту продукції і пропозиції підпри

Потенційні інвестори вважають план маркетингу важливою складовою успіху нового підприємства, тому до його складання слід віднестись серйозно — ретельно усе продумати і переконатись, що запропонована маркетингова програма і стратегія дійсно була реалізована.

Виробничий план. Цей розділ бізнес-плану готується тільки тими підприємцями, які будуть займатись виробництвом. Головне завдання - довести потенційним партнерам, банку, інвесторам, що підприємець здатний реально виробити необхідну кількість якісної продукції у відповідні строки.

У даному розділі бізнес-плану підприємець повинен відповісти на такі питання:

• Де будуть вироблятись товари - на діючому або новостворю­ваному підприємстві?

• Які виробничі площі потрібні для випуску продукції?

- 5 -

Яка потреба у машинах і обладнанні, і де він намагається їх придбати?

• Де, у кого, і на яких умовах будуть закуповуватись сировина, матеріали і комплектуючі? •

• Яка репутація їхніх постачальників і чи є вже досвід роботи з ними?

• Чи відповідають технологія виробництва, машини і облад­нання, що використовуються, сучасним вимогам?

• Чи передбачається виробнича кооперація і з ким?

Організаційний план. У цьому розділі наводиться інфор­мація про організаційну структуру підприємства, пропозиції підпри­ємця щодо її удосконалення, забезпеченість робочою силою, склад кадрів, кваліфікацію. Вказуються системи оплати праці і порядок преміювання, пропозиції щодо зміни форм оплати праці, висновки з планування чисельності персоналу і розширення штату, заходи щодо навчання, підготовки і підвищення кваліфікації кадрів, а також доцільність залучення сторонніх консультантів.

Таким чином, у цьому розділі обумовлюються питання чисель­ності працюючих, оплати праці. – 5 -

Вказується, чи буде підприємець -юридична особа впроваджувати систему участі у прибутках, форми матеріального стимулювання. В організаційній структурі підприєм­ства повинно бути чітко видно: хто і чим буде займатись, як усі служби будуть взаємодіяти між собою і як їхню діяльність планується скоординувати і контролювати. Ознайомившись з організаційним планом, потенційний інвестор може отримати уявлення про те, хто буде здійснювати управління підприємством і як складатимуться відносини між управлінською ланкою з виробничим, збутовим персоналом.

Фінансовий план. У цьому розділі бізнес-плану звертається увага, на величину необхідних грошових коштів для здійснення даного проекту, джерела фінансування (отримання кредиту, залучення акціонерного або пайового капіталу), призначення фінансування (застосування залученого капіталу). Крім того, зазначається строк повернення позичкових коштів, строк окупності вкладень.

Оцінка ризику та страхування. Підприємець, розробляючи бізнес-план, повинен заздалегідь передбачити можливі види ризиків, з якими він може зіткнутись, виявити джерела цих ризиків та момент (період) їхнього виникнення. У подальшому - розробити заходи щодо зниження ступеня ризиків і мінімізації втрат, які вони можуть спричинити.

Кожне новостворюване підприємство, будь-яка бізнес-справа неминуче зустрічається на своєму шляху з певними труднощами, які можуть загрожувати його існуванню. Для підприємця важливо вміти передбачити ті чи інщі види підприємницького ризику, розробити стратегію їх подолання.

старіння існуючого продукту з появою принципово нових товарів та їхніх модифікацій. У зв'язку з цим потрібно розробити стратегію поведінки і запропонувати шляхи виходу з імовірних ризикових моментів у випадку їхнього раптового виникнення. Наявність альтер­нативних програм і стратегій в очах потенційного інвестора буде свідчити про те, що підприємець знає про можливі труднощі і заздалегідь до них готовий. Наприклад, при ризику збоїв у графіку залізничних перевезень матеріалів і комплектуючих виробів підпри­ємець може відпрацювати альтернативну програму транспортування необхідних для нього виробів за допомогою автомобільного або авіаційного транспорту.

Таким чином, щоб зменшити ризик, потрібні організаційні захо­ди профілактики ризикових випадків, а при необхідності - програма страхування.

- 6 -