Тема лекції: Україна у післявоєнний період.
План лекції.
1.Україна у період ІІ Світової війни.
2. Відбудова у післявоєнний період 1945 – 1950 – і рр..
3.Хрущовська «відлига» і Україна (1954 – 1964 рр).
4.Брежнєвський застій у економіці. Дисидентський рух.
5.Україна в період перебудови.
Джерела інформації: Енциклопедія Українознавства, Загальна частина. Перевидання в Україні. Т. 1–3. К., 1993–1997.
Енциклопедія Українознавства, Словникова частина. Перевидання в Україні. Т. 1–7. Львів, 1993–1997.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. – К., 1995.
Історія України. – Тернопіль, 1995.
Котляр М. Ф., Смолій В. А. Історія в життєписах. – К., 1994.
Довідник з Історії України. Т. 1. - К. 1993; т. П. – К., 1995.
30 – ті роки ХХ ст. характеризувалися значними ускладненнями міжнародних відносин і новою загрозою щодо наступної війни.У результаті відбулося формування двох протилежних блоків держав:1.США, Великобританія, Франція; 2.Німеччина, Італія, Японія. 10 лютого 1939 р. Адольф Гітлер заявив, що мета його політики – “панування в Європі - світове панування на віки”.
Пакт “ Молотова – Ріббентропа ”
23 серпня 1939 р. було підписано радянсько-німецький договір про ненапад. До договору додавався секретний протокол про розмежування сфер впливу сторін в Європі:
- До СРСР повинні були приєднатися Фінляндія, Естонія, Латвія, Західна Білорусь, Західна Волинь та Східна Галичина;
- Німеччина отримала б повну свободу дій у Європі і забезпечила собі поставки з СРСР воєнно-стратегічних матеріалів і продовольство.
Початок ІІ Світової війни
1вересня 1939 р. нацистські війська напали на Польщу.Англія та Франція підтримуючи Польщу, оголосили війну Німеччині. За пактом і таємним протоколом радянські війська 17 вересня 1939 р. перейшли польський кордон і вступили в Західну Україну і Західну Білорусію. Вступ СРСР означало агресію проти Польщі.
У сфери впливу СРСР переходили Литва, Бессарабія і Північна Буковина; у сфери впливу Німеччини - Лемківщина, Холмщина.
У червні 1940 р. радянські війська зайняли Північну Буковину і Бессарабію.
Напад Німеччини на СРСР
У 1940 – 1941 рр. Гітлер підкорив майже всю Західну Європу.
Згідно “планом Барбаросса” (1940 р.) розпочалася інтенсивна підготовка до війни проти СРСР.
У І пол. 1941 р. була призначена дата нападу.
22 червня 1941 р. Німеччина без оголошення війни напала на Радянський Союз. Її союзниками виступали: Фінляндія, Угорщина, Румунія, Італія, Словаччина.
Німецька армія наступала у трьох напрямках:
Група “Північ” – на Ленінград;
Група “Центр” – на Мінськ і Смоленськ;
Група “Південь” – на Житомир і Київ.
“План Ост” Німці мали намір виселити з України мільйони людей, заселивши її німецькими колоністами. Частину українських земель передбачалося передати союзникам.
Хід радянсько – німецької війни
З 23 по 29 червня 1941 р. в районі Луцьк-Рівне-Броди тривала найбільша танкова битва початкового етапу війни.
30 червня 1941 р. німці окупували Львів.
Головною воєнно-політичною подією була оборона Києва, яка тривала з 7 липня по 26 вересня 1941 р. і закінчилася поразкою радянських військ.
5 серпня – 16 жовтня 1941 р. тривала оборона Одеси, 30 жовтня 1941 р. – 4 липня 1942 р. – оборона Севастополя.
У червні 1942 р. було захоплено місто Свердловськ Ворошиловградської області.
22 липня 1942 р. німці остаточно окупували всю територію Української РСР.
Розчленування України
Захопивши Україну, німці поділили її на окремі частини:
І (Буковина, Одеська та Ізмаїльська області, частина Вінницької та Миколаївської областей відходили до Румунії) –
“ Трансністрія ”;
ІІ (Дрогобицька, Львівська, Станіславська, Тернопільська включені до Польщі)– “дистрикт Галичина”;
ІІІ (всі інші області, включно із Києвом) –
“ Рейхкомісаріат Україна ”.
Німецький окупаційний режим:
В період окупації було вбито 3,9 млн. населення і 1,3 військовополонених;
Проводився грабіж матеріальних та людських ресурсів;
До Німеччини вивозилися продовольство, обладнання, сировина, коштовності, чорноземи, робоча сила ( 2,4 млн. чол. –острабайтерів ).
Українці перетворювалися на людей “ третього сорту ”.
Україна вкрилася: концтаборами, тюрмами, гето (“Бабин Яр” – у Києві - 220 тис. осіб загинуло).
Національно – визвольний рух опору
В німецькій армії був утворений легіон (ОУН) Організація Українських націоналістів.
Вони розраховували на сприяння Німеччини у відновленні української державності (30 червня 1941 р. у Львові відбулося проголошення самостійної української держави), але Німеччина їх не підтримала. Гестапо заарештувало усіх членів уряду ОУН на чолі з Ярославом Стецьком. Розпочалися репресії. Ще юнаком Ярослав Стецько включився в національно-визвольну боротьбу, ставши членом нелегальної організації “Українська націоналістична молодь" і відтак підпільних УВО та ОУН. У квітні 1940 р. в Кракові Я.Стецька обрано заступником Провідника ОУН Степана Бандери. 30 червня 1941 р. обрано Я.Стецька прем'єром Українського Державного Правління. У 1968 році Ярослава Стецька обрано головою революційної ОУН, яку він очолював до кінця свого життя.Помер Ярослав Стецько 5 липня 1986 р. в Мюнхені, де його й поховано.
Діяльність УПА На базі ОУН створювалися у жовтні 1942 р. партизанські загони УПА.
Намагаючись утвердити себе у Західних регіонах України як “третя сила”, УПА лише у жовтні-листопаді 1943 р. провела 47 боїв проти німців і 54 проти радянської армії. Чисельність УПА становила від 30-40 тис. до 100 тис. бійців. Радянське командування для боротьби з УПА створило окрему армію НКВС. Очолив Українську повстанську армію Роман Шухевич (псевдонім - Тарас Чупринка).
Визволення України (грудень 1942-жовтень1944 р.) Визволення України розпочалося під час Сталінградської битви (листопад1942 р. лютий 1943 р.). Перші населені пункти України в східному Донбасі були звільнені в грудні 1942 р.
Масове визволення почалося в ході Курської битви (5 липня–23 серпня 1943 р.)
ерпня1943 р. було звільнено Харків. У вересні – жовтні 1943 р. розгорнулася героїчна битва за Дніпро, в результаті якої було звільнено Київ (6 листопада 1943 р.).
Завдяки успішній Житомирсько-Бердичівській операції (січень 1944), було звільнено Житомирську, Київську, Вінницьку і Рівненську області. 4-17 квітня 1944 р. – звільнено Вінницю, Проскурів (сучасний Хмельницький), Тернопіль, Чернівці.
13 березня 1944 р. – Херсон;
28 березня 1944 р. – Миколаїв;
10 квітня 1944 р. – Одесу;
15 квітня 1944 р. – Тернопіль;
12 травня 1944 р. – Крим;
27 липня 1944 р. – Львів;
28 жовтня 1944 р. територія України була остаточно визволена.
9 травня 1945 р. капітуляцією Німеччини завершилася радянсько – німецька війна.
2 вересня 1945 р. капітуляцією Японії завершилася ІІ Світова війна.
Україна втратила понад 10 млн. військових і цивільних осіб.
Матеріальні втрати – 1, 5 трильйонів карбованців.
28 тис. сіл, 16 150 промислових підприємств, 18 тис. медичних закладів, 33 тис. закладів освіти зруйновано.
2. Відбудова у післявоєнний період 1945 – 1950 – і рр..
Відбудовчі роботи в Україні почалися вже в 1944 році. Усі функції були в руках Ради Народних Комісарів. Відновлювався 8-ми год. роб. день, нормалізувалося життя. В Україні в післявоєнний період залишилося непошкодженим 19% промисловості. Продуктивність праці повинна зрости
на 36 %. Лютий – березень 1946 р. Сталін висунув лозунг перехід до комунізму.
За договором між СРСР та Чехословаччиною від 29 червня 1945 р. Закарпатська Україна воз’єдналася з Україною у складі СРСР. 25 квітня 1945 р. на конференції країн антигітлерівської коаліції в Сан - Франциско було прийнято рішення про утворення ООН.
Серед країн засновниць була Україна (визнано її вклад в розгром фашизму), а також Білорусія.
Для відновлення економіки використовували працю військовополонених. Відбудовували металургійні комбінати «Азовсталь», «Запоріжсталь»,Кременчуцький та Єнакіївський металургійні заводи. Відбудовано Дніпровську ГЕС.
Відновлено шахти Донбасу, Харківський тракторний завод, авіаційні, хімічні,Машинобудівні заводи, транспортну систему. Збільшувалося число вугільних заводів.
Обсяг валової продукції порівняно з довоєнним збільшився до 1950 р. в 4,4 рази.
Хоч життєвий рівень країни був дуже низьким, але Сталін прагнув перевершити довоєнний розвиток у важкій промисловості і виробництві зброї, зокрема ядерної. Все це вимагало дуже великих ресурсів.У важкому становищі перебувало і сільське господарство. Продовжилася колективізація земель.
Голод 1945-1946 рр.Катастрофу сільського господарства довершила жорстока посуха.
Розпочався голод, який охопив Одеську, Ізмаїльську, Кіровоградську, Миколаївську, Херсонську, Дніпропетровську області. Понад 1 млн. людей загинуло.СРСР у квітні 1946 р. підписав з Францією угоду про поставку країні зерна - (500 тис. тонн доставлено за низькими цінами).
Операція “Вісла”
У квітні – травні 1947 р. польський уряд провів насильницьке виселення українців (140 тис. чол.) з українських етнічних земель, що опинилися в межах Польщі.
При цьому переслідувалася мета:
1) Асимілювати українців;
2) Ліквідувати бази діяльності оун – упа.
Щоб підняти дух західноукраїнського населення вводилася українська початкова освіта.
Зростала і вища освіта. У 1950 р. навчалося 24 тис. студентів. Але населення не бажало вступати до лав комуністичної партії. СРСР здійснювали і культурний вплив на українське суспільство.Сталін доручив своєму раднику по культурі Жданову провести програму культурного розвитку УРСР. Зокрема вводилася російська мова і російська культура.
Зокрема критиці була піддана опера Данькевича «Б.Хмельницький», вірш В.Сосюри «Любіть Україну» звинувачений у націоналізмі.
3. Хрущовська «відлига» і Україна (1954 – 1964 рр).
Смерть Сталіна (5 березня 1953 р.) внесла в СРСР істотні зміни. Новий перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов поклав початок десталінізації, проводячи ряд реформ.
Реформи Микити Сергійовича Хрущова
У політичній сфері – критика і самокритика в партії, зросла роль Рад, розпочалася реабілітація жертв масових репресій (1954-56 рр. було реабілітовано 8 тис. осіб),
25 грудня 1958 р. прийнято закон “Про кримінальну відповідальність за державні злочини”,
Засуджено культ особи Сталіна (ХХ з’їзд КПРС лютий 1956 р.).
Українці все частіше висувалися на керівні посади в республіці: перший секретар ЦК КПУ – О. Кириченко (1953-1957 рр.); М. Підгірний (1957 – 1962 рр.); П. Шелест (1962-1972 рр).
ютого 1954 р. Верховна Рада СРСР на ознаменування 300-річчя приєднання України до Росії прийняла рішення про включення Кримського півострова до складу УРСР. У 1957 р. під контроль України перейшло 97 % заводів республіки. Видавалося більше видань українською мовою. Україна лідирувала у важкій промисловості по виплавці чавуну, сталі, але відставала по продуктивності праці і рівню життя населення. За період з 1951 по 1965 рр. було збудовано в Україні 1960 великих підприємств. Підвищувалося технічне оснащення, ріс рівень НТР, розвивався транспорт як сухопутний так і річковий, вводилися нові верстати, напівмеханізовані машини-роботи.
У Львові виникли перші виробничі об’єднання – фірми «Прогрес» і «Світанок».
До 1966 р. в системі легкої промисловості було 27 виробничих об’єднань.
Розвивається чорна металургія, виробництво чавуну, сталі, розвивалась хімічна промисловість.
Збудований Лисичанський хімічний комбінат, Сумський суперфосфатний завод, Дніпропетровський шинний, Черкаський штучного волокна.
З’явилися нові помислові центри: Кременчук, Херсон, Рівне, Біла церква, Чернівці, Львів. У 1950 – 1965 в економіку України було вкладено74 млрд. карбованців. Розширювалася мережа газопроводів. Введено в дію газопроводи Шебелинка – Харків, Дніпропетровськ – Запоріжжя, Новомосковськ – Полтава, Львів – Чернівці. Зросла кількість видобутку нафти і газу. Освоювалися родовища в різних областях України.
У 1962 р. було пущено першу магістраль нафтопроводу «Дружба, яка постачала нафту з України в Польщу, НДР, Чехословаччину і Угорщину. Видобуток газу зріс у 4 рази.
У 60 рр. з’являються тепловози і електровози, збільшується розвиток поїздів, електрифіковано залізниці. Збільшується комп’ютеризація. В 1959 – 1962 рр. протяжність авіаліній подвоюється.
В 1954 -1956 рр. Хрущов починає освоєння цілинних земель – 13 млн. га земель освоюється в Поволжі і Казахстані. Вирощування кукурудзи теж мало грандіозні наслідки. У культурі відбулися позитивні зміни. Так у 1957 р. вийшов «Український історичний журнал.
З 1959 – 1965 рр. виходить 17 томна праця «Української радянської енциклопедії», «Словник української мови», «Історія української літератури», «Історія місті сіл УРСР». Видавалися твори Малишка, О.Гончара, М.Рильського, Бажана, Воронька, О.Вишні і С.Олійника.
Рух шістдесятників
У середині 60-х рр.. в Україні назріває рух шістдесятників.
У травні відбувся судовий процес над Українською робітничо-селянською спілкою, організованою в 1959 р. Л.Лук’яненком. Спілка мала на меті вихід України зі складу СРСР на основі статті конституції УРСР про самовизначення. Суд присудив замінити розстріл на 10 - річне ув’язнення. В жовтні 1961 р. Хрущов поставив нову програму партії побудови комунізму в СРСР. У 1961 р. була проведена грошова реформа, яка призвела до зростання цін.
По країні прокотилася хвиля протестів. У 1963 р. виникла продовольча криза, населення було поставлено на межу голоду. З того часу СРСР купляв зерно за кордоном. Незадоволення населення зростало. На пленумі ЦК КПРС(жовтень 1964 р.) Хрущова було позбавлено посади ГЕНСЕКА.
4.Брежнєвський застій у економіці. Дисидентство. Новим генеральним секретарем комуністичної партії СРСР стає Леонід Юрєжнєв.
З 1965 р. почалося здійснення реформ з метою прискорення науково – технічного прогресу.
Проводилися реформи у сільському господарстві (підвищення цін на сільськогосподарську продукцію, перерозподіл національного доходу на користь сільського господарства);Проте істотних змін в аграрній політиці не відбувалося.
Невпинно погіршувалися умови праці та життя на селі, внаслідок чого протягом 1966— 1985 рр. чисельність сільських жителів України зменшилась на 4,6 млн. осіб.
Реформа в промисловості передбачала перехід від адміністративних до економічних методів управління:(95 % підприємств України були підпорядковані СРСР).
Економічна реформа:на першому етапі проведення реформи забезпечувалися відносно високі темпи розвитку промисловості. (1966-70 рр.) називали “золотими”.
Проте на практиці пізніше стало очевидним, що реформа зазнала краху: економіка розвивалася, але в науково – технічному і технологічному процесі СРСР відставав.
Економічний потенціал України нарощувався без урахування екологічних факторів.
На території нашої держави було збудовано 8 АЕС.
Низькою була якість вітчизняних товарів.
Акцент дедалі більше робився на безоглядній експлуатації сировинних запасів, зокрема нафти й газу, на досягненні щонайменшого успіху будь-якими методами.
Швидко зростала чисельність робітників, однак приріст промислової продукції постійно падав (за 1981— 1985 р. становив 19%).
Безгосподарність у використанні землі призвела до того, що з 1965 по 1985 р. посівні площі в Україні зменшилися більш ніж на мільйон гектарів.
Найбагатші землі нерідко передавалися під капітальне будівництво або ставали дном штучних водойм. В епоху Брежнєва було відновлено культ Сталіна;
порушувалися громадянські права і свободи;
Демократична активність людей визнавалася за “інакомисліє”;
Здійснювалися незаконні репресії.
Перший секретар ЦК КПУ П. Шелест проявляючи інтереси республіки, був усунений з посади.
Наступником Шелеста став Володимир Щербицький, інтересами, якого були інтереси верхівки КП СРСР, а не України.
Дисидентський рух
Виявом протесту проти політики правлячої партії стало посилення правозахисного руху.
До його учасників влада широко застосовувала репресивні методи.
Дисидентство утворювало три течії:
Правозахисна або демократична (Л. Лук'яненко, О. Бердник);
Релігійна (Й. Тереля, В. Романюк,І. Гель);
Національна (В. Чорновіл, Є. Сверстюк, І. Світличний, І. Дзюба, М. Осадчий, В. Стус, І. Калинець, Н. Світлична, Ю. Шухевич).
Новим кроком у розвитку українського правозахисного руху стає створення в 1976 р. Української Гельсінської групи, до якої входили М. Руденко, О. Бердник, П. Григоренко, І. Кандиба, Л. Лук'яненко, О. Тихий, Н. Строката, М. Матусевич та ін.
У 1977—1978 рр. відбулися суди над провідними членами групи. Репресивні дії поєднувалися з посиленням ідеологічного тиску на суспільство.
У неволі загинув Василь Стус. Посилювалася русифікаторська політика.
Після смерті 76-річного Брежнєва наступником став 70-річний Юрій Андропов. У 1984 р. до влади прийшов Костянтин Черненко.
5.Україна в період перебудови. У березні 1985 р. новим генеральним секретарем ЦК КПРС було обрано Михайла Горбачова.
Розпочався період перебудови. Суть полягала у спробі “революції згори” здійснити модернізацію суспільства. У лютому 1986 р. XXVII з'їзд КПРС прийняв «нову редакцію» програми партії, з якої було усунуто завдання побудови основ комунізму, проголошено курс на удосконалення соціалізму. Саме тоді М. Горбачов висунув два принципові лозунги: «гласність» і «широка демократія», які суттєво вплинули на подальший розвиток суспільних процесів.На січневому (1987) Пленумі ЦК КПРС, постало питання про консерватизм, гальмування реформ, на перший план було висунуто завдання демократизації суспільного життя. Перш ніж горбачовські реформи дійшли до України, тут сталася катастрофа глобального значення: 26 квітня 1986 р. вибухнув реактор Чорнобильської атомної електростанції. Величезна радіоактивна хмара покрила багато районів України, Росії, Білорусії, а згодом поширилася на землі Польщі та Скандинавії. Радянські власті намагалися приховати спочатку сам факт, а потім і масштаби цієї катастрофи. Через 5 днів після аварії, 1 травня 1986 р. значну частину дітей, молоді, дорослих вивели на першотравневу демонстрацію, де вони отримали високу дозу радіоактивного опромінення. В Україні перебудова розгорталася повільніше. Перебування УРСР на міжнародній арені в тіні РРФСР, а також замовчування аварії на ЧАЕС надали поштовх розгортанню процесів гласності і критики існуючого стану речей в Україні.