- •Приватний вищий навчальний заклад
- •Дисципліна: Історія України
- •Курс: 1
- •План лекції:
- •Джерела інформації:
- •Входження Причорномор’я і східної України до Росії.
- •Суспільно-політичний рух у Наддніпрянській Україні у кінці XVIII – початок XIX століть. Кирило-Мефодіївське братство. Руська трійця.
- •Скасування кріпосного права у Наддніпрянській Україні 1861 р. Реформи 60-х рр. Хіх ст.
- •Західноукраїнські землі наприкінці хvііі – і пол. Хіх ст.
Приватний вищий навчальний заклад
“Медичний коледж”
Дисципліна: Історія України
Тема лекції: Україна під владою Російської та Австрійської імперії
(кін. XVIIІ – поч. XX ст.).
Курс: 1
Спеціальності: 5.12010201 „Фармація”
5.12010107 „Акушерська справа”
5.12010101 „Лікувальна справа”
5.12010104 Стомактологія
5.12010106 Стоматологія ортопедична
Кількість навчальних годин: 2
Підготував викладач ___________________ М. М. Перешлюга
Обговорено і затверджено на засіданні ЦК гуманітарних та соціально-економічних дисциплін “____” _______________200__р., протокол № ___
Голова ЦК _________________ О.М.Шевчук
Актуальність теми: Історія України кінця XVIII – поч. XX століттях – період період боротьби за утворення української державності. Наші предки, віддали життя у боротьбі за власну незалежність. Студенти повинні домогтися розуміння причин, періодизації, особливостей основних етапів українського національного відродження початку XIX століття – початку XX ст.
Мета: Проаналізувати процеси розвитку у кінці XVIII – початку XX століть. Подати студентам теоретичний матеріал для практичного засвоєння на семінарському занятті. Сформувати у майбутніх лікарів почуття гордості за свій багатостраждальний український народ, який на протязі багатьох століть боровся за свою незалежність. Показати студентам усю складність періоду формування Української державності та мужність українського народу у боротьбі за неї.
План лекції:
Входження Причорномор’я і східної України до Росії.
Суспільно-політичний рух у Наддніпрянській Україні у кінці XVIII – початок XIX століть. Кирило-Мефодіївське братство. Руська трійця.
Скасування кріпосного права у Наддніпрянській Україні 1861 р. Реформи 60-х рр. ХІХ ст.
Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – І пол. ХІХ ст.
Політика російського уряду.
Джерела інформації:
А. Основні:
1. Грушевський Михайло. Ілюстрована історія України. – К. 1990.
2.Крип'якевич І. П. Історія України. – Львів, 1990.
3. Полонська-Василенко Н. Історія України. Т. 1-2. – К. 1992.
4 . Субтельний Орест. Україна. Історія. - К 1993.
5. Історія України / Керівник авторського колективу Ю.Зайцев. – Львів,1996. – 488с.
6. Історія України / Під редакцією В.А.Смолія. – К 1997. –423 с.
В. Додаткові:
7. Котляр М.Ф., Смолій В. А. Історія в життєписах. – К. 1994.
8. Крип'якевич І. Історія України. – Львів, 1990.
9. Довідник з Історії України. Т. 1. - К. 1993.
Входження Причорномор’я і східної України до Росії.
Вихід Росії до Чорного моря був проблемою її зовнішньої політики протягом усього XVIII ст. Туреччина в свою чергу прагнула зміцнити свій вплив у Причорномор'ї. У 1768 р. Туреччина оголошує війну Росії. Військові дії велися на суходолі та на морі. Російська армія у 1769 р. захопила фортеці Хотин і Ясси.
Україна стала центром зосередження і розгортання російських військ, тут розміщувалися тилові служби діючої армії, склади провіанту, фуражу, зброї та боєприпасів, звідси постачався транспорт. Російсько-турецька війна 1768 — 1774 рр. завершилася підписанням Кючук-Кайнарджийської мирної угоди:
до Росії відійшли Кабарда, частина Керченського півострова, Азов із прилеглими землями, територія між Дніпром і Південним Бугом.
Росія дістала право вільного торговельного судноплавства Чорним морем.
Кримське ханство здобуло незалежність від султанської Туреччини, яка повинна була ще сплатити Росії контрибуцію в розмірі 4,5 млн. карбованців.
Проте Туреччина не замирилася з таким станом справ і розгорнула активну діяльність у Криму. У відповідь Катерина II 1783 року підписала рескрипт про включення Криму до складу Російської імперії. Туреччина спочатку визнала це, але одразу розпочала підготовку до нової війни з Росією.
Під час російсько-турецької війни 1787—1791 рр. російські війська взяли Очаків (1788 р.), під командуванням Олександра Суворова розбили турків на р. Римнік (1789 р.), взяли фортецю Ізмаїл (1790р.).
У 1791 р. було підписано Яську мирну угоду:
до Росії відійшла територія між Південним Бугом і Дністром, включаючи Очаків.
Туреччина остаточно визнала приєднання Криму до Росії,
Кордон проходив по р. Кубань на Кавказі, а на південному Заході по р. Дністер.
Колонізація причорноморських земель почалася ще до ліквідації Запорізької Січі та приєднання Криму. Першими переселенцями сюди були селяни-втікачі з Гетьманщини і Правобережжя, чисельність яких у 1775 р. досягла 100 тис. У 1780-ті роки почалося велике захоплення Півдня. Аби стимулювати селян, дворяни пішли на поступки: панщина становила два дні замість чотирьох—п'яти на тиждень. На нових землях оселялися російські старовіри, німці, молдавани. Ця територія отримала назву Новоросія.
Ще швидше, ніж колонізація земель, зростали міста.
У 1776 р. було засновано Катеринослав,
у 1778 — Херсон — перший порт на Чорному морі,
у 1783 — Севастополь,
У 1784 р. на землях Кримського ханства було створено Таврійську область,
У 1788 р. постав Миколаїв, де почали будувати кораблі Чорноморського флоту,
у 1794 р. на місці колишньої фортеці Хаджибей — Одеса, яка стала центром усієї південноросійської торгівлі.
Населяли міста люди різних національностей, але переважали українці.
Припинення існування Польської держави
У другій половині XVIII ст. Польська держава переживала глибоку політичну та економічну кризу, пов'язану з наростаючою феодальною анархією в державному управлінні, феодальними міжусобними війнами, які спустошували країну. Все це створювало сприятливі умови для втручання сусідніх держав — Австрії, Пруссії, Росії.
У 1772 р. відбувається перший поділ Польщі. Росія хотіла забезпечитися підтримкою Австрії у війні з Туреччиною і поступилася Галичиною. Росія отримала Полоцьке, Вітебське, Мстиславське і частину Мінського воєводства.
В 1774 р.Австрія відібрала у Молдавського князівства Буковину.
В 1793 р. Польщу ділять вдруге.
До Росії відійшла Правобережна Україна — Київщина, Брацлавщина, Волинь, Поділля, Мінське воєводство. Пруссія отримала м. Гданськ і території по річках Варта і Вісла.
За третім поділом Польщі (1795 р.) до Росії відійшли Західна Волинь, східна частина Холмщини, частина Білорусі, Литви. Південна Польща з Любліном і Краковом відійшла до Австрії. Пруссія здобула Центральну Польщу з Варшавою.
Таким чином, етнічні українські землі опинилися у складі двох держав - Російської та Австрійської імперій.