1.2. Коефіцієнт корисної дії трансмісії

ККД трансмісії η_тр знаходиться як добуток від множення ККД всіх передач, що приймають участь у передачі потужності від двигуна до рушія на заданому режимі. Розрахункова формула для обчислення ККД трансмісії:

η_тр = (1.18)

де η_хол – ККД холостого ходу трансмісії, приймають у межах 0,97...О,98;

η_ц, η_к, η_г – ККД циліндричної, конічної та гепоїдної зубчастих передач, відповідно;

η_ш – ККД шарнірів (наприклад, карданних передач);

zц, zк, zг, zш – кількість циліндричних, конічних, гепоїдних зубчастих передач та шарнірів, які беруть участь у передачі потужності.

Очевидно, що для врахування і обчислення ККД всіх передач необхідно мати повну кінематичну схему трансмісії проектованої машини. На стадії вибору потужності двигуна достатньо кінематичну схему прийняти по прототипу (своя схема буде спроектована далі). Кінематична схема трансмісії машини, обраної в якості прототипу, повинна бути акуратно викреслена з позначенням усіх елементів. На схемі слід стрілками позначити передачу крутного моменту від двигуна до рушія при роботі на основній розрахунковій передачі.

Значення ККД для різних передач і шарнірів приймають як середньостатистичні дані:

η_ц = 0,985...0,990, η_к = 0,975...0,980,

η_г = 0,960...0,970, η_ш = 0,990...0,995.

Слід зауважити, що при передачі потужності паралельними потоками (наприклад, для правого і лівого ведучих коліс одного моста, у планетарних передачах, для декількох ведучих мостів) потрібно розглядати один з них і у формулу 1.18 підставляти кількість передач цього одного потоку (права і ліва кінцеві передачі розглядаються як одна передача, три пари циліндричних шестерін планетарного редуктора, які працюють паралельно, – як одна пара, і т.д.). При розрахунку ККД повноприводної колісної машини враховують передачу потужності тільки до основного (як правило заднього) ведучого моста. Врахування паралельних потоків потужності являє собою досить складну, статично невизначену задачу, аналіз якої буде проведено в курсі теорії трактора та автомобіля.

1.3. Урахування опору повітря

Сила опору повітря Р_w враховується при швидкостях руху, які перевищують 50 км/год і визначається за формулами 1.19-а чи 1.19-б, одержаними з формули (1.5):

Р_w = , кН (1.19-а)

Р_w = , Н (1.19-б)

Значення коефіцієнта обтічності k у формулах (1.19) для сучасних вантажних автомобілів знаходиться у межах 0,44...0,81 Нс²/м⁴ (легкові автомобілі мають k = 0,16...0,31, автобуси – 0,37...0,44).

Площу лобової поверхні машини F у м² приймають по прототипу (табл. 2 додатку 1) а при відсутності даних прототипу або при проектуванні машини оригінальної форми площу лобової поверхні визначають за габаритними розмірами машини:

F = k_лоб·В·Н, м² (1.20)

де k_лоб – коефіцієнт, який залежить від форми лобової поверхні, знаходиться у межах 0,8...0,85;

В і Н – відповідно колія і висота колісної машини в м.

У формулу 1.19-а швидкість V слід підставляти у м/с, а у формулу 1.19-б – у км/год.