Класифікація артеріальної гіпертензії за рівнем артеріального тиску

Категорії АТ	Систолічний АТ (мм рт. ст.)	Діастолічний АТ (мм рт. ст.)
Оптимальний	< 120	< 80
Нормальний	< 130	< 85
Високий нормальний	130-139	85-89
Гіпертензія 1 ступінь (м’яка) Підгрупа: погранична 2 ступінь (помірна) 3 ступінь (тяжка)	140-159 140-149 160-179 ≥180	90-99 90-94 100-109 ≥105
Ізольована систолічна гіпертензія Підгрупа: погранична	≥140 140-149	≤90 <90

Перша долікарська допомога хворим при підвищенні та зниженні АТ. Різке підвищення артеріального тиску може виникнути внаслідок психічної травми чи нервового перенапруження, під час раптової відміни деяких гіпотензивних препаратів у хворих з артеріальною гіпертензією. Найбільш постійними симптомами є різкий головний біль, який поєднується з запамороченням, шумом у вухах, часто з нудотою і блюванням, носовими кровотечами. Інтенсивність болю така, що хворому важко витримувати незначний шум, розмовляти, повертати голову.

Перша долікарська допомога при підвищенні АТ:

1) виміряти артеріальний тиск і визначити основні параметри пульсу; 2) викликати лікаря; 3) покласти хворого у ліжку з піднятим підголовником і забезпечити йому повний фізичний і психічний спокій; 4) забезпечити доступ свіжого повітря (можна інгаляцією кисню), 5) поставити гірчичники на потилицю і литкові м’язи; 6) зробити гарячі або гірчичні ніжні ванни, теплі ванни для рук, холодний компрес до голови; 7) приготувати необхідні лікарські препарати.

Після кризу змінити пацієнту натільну білизну; пояснити йому , що після гіпотензивної терапії слід полежати протягом 2-3 години, щоб запобігти колапсу. Вимірювати АТ протягом 2-3 години.

Падіння артеріального тиску є важливою діагностичною ознакою гострої судинної недостатності, яка має такі форми: непритомність, колапс, шок.

Непритомність – раптова короткочасна втрата свідомості, спричинена ішемією головного мозку. Інколи непритомності передує напівнепритомний стан – раптова слабкість, запаморочення, потемніння в очах, дзвін у вухах, нудота, потім пацієнт непритомніє і падає.

Під час колапсу і шоку спостерігається виразне і тривале падіння артеріального тиску, тахікардія, периферичні ознаки порушення кровообігу. Причиною розвитку колапсу може бути кровотеча, захворювання серцево-судинної системі, інфекційні захворювання (харчова токсикоінфекція, крупозна пневмонія). Колапс являє безпосередню загрозу життя хворого й вимагає негайної терапії.

Клініка колапсу: раптовий початок, скарги на сильну слабість і мерзлякуватість, обличчя Гіппократа (змарніле лице, очі, що запали, шкіра блідо-землистого кольору, ціаноз, суха), низьке положення хворого в ліжку, байдужість до навколишнього; кінцівки холодні на дотик із ціанотичним відтінком шкіри (периферична ознака колапсу), дихання прискорене, поверхневе; пульс дуже частий, слабкого наповнення й напруги («нитковидний»), вени спадаються, АТ різко знижено.

Перша долікарська допомога хворому при зниженні артеріального тиску. Оскільки в механізмі розвитку колапсу важливу роль грають зниження тонусу судин і зменшення венозного повернення до серця, невідкладні заходи повинні бути направлені насамперед на підвищення венозного й артеріального тонусу й збільшення обсягу рідини в кровоносному руслі. Насамперед хворого укладають горизонтально, без високої подушки (іноді з піднятими ногами); вводять підшкірно судинних препаратів, що збуджують судинодвигаючий і дихальний центри (кордіамін, мезатон, стрихнін).

Падіння артеріального тиску є важливою діагностичною ознакою гострої судинної недостатності (зомління, колапс). Зомління – короткочасна втрата свідомості внаслідок недокрів’я головного мозку. Причинами зомління можуть бути анемія, вади серця, блокада серця, різка зміна положення тіла, перебування у положенні стоячи протягом тривалого часу, негативні емоції, сильний біль, голодування.

Основні клінічні симптоми: непритомність, блідість та вологість шкіри, рідке поверхневе дихання, знижений артеріальний тиск, пульс слабкого наповнення та напруження, зіниця ока помірно розширена, жваво реагує на світло.

Перша долікарська допомога хворому: 1) хворому надають горизонтального положення з піднятими до 45˚ ногами; 2) забезпечують доступ свіжого повітря; 3) звільняють шию та груди від стискаючого одягу; 4) оббризкують обличчя холодною водою; 5) дають понюхати тампон, змочений розчином аміаку; 6) поплескують по щоках; 7) розтирають тіло шматком сукна.

Колапс – гостра судинна недостатність, пов’язана з вираженим і тривалим падінням тонусу судин і зменшенням об’єму циркулюючої крові. Причинами колапсу може бути крововтрата, інфаркт міокарду, тромбоемболія легеневої артерії, інфекційні та гострі запальні захворювання, травми, медикаментозна алергія.

Основні клінічні симптоми: раптовий початок, прострація, обличчя Гіппократа, низьке положення хворого у ліжку, байдужість до навколишнього, зниження температури тіла; блідість шкірних покривів, кінцівки холодні на дотик із ціанотичним відтінком шкіри (периферична ознака колапсу), поверхневе часте дихання;; пульс дуже частий, слабкого наповнення й напруги («нитковидний»), вени спадаються, низький артеріальний тиск.

Перша долікарська допомога хворому при зниженні артеріального тиску: 1) усувають причини виникнення колапсу (зупиняють кровотечу, видаляють отруту з організму); 2) зігрівають хворого; 3) дають дихати киснем; 4) в горизонтальному положенні швидко транспортують хворого у відповідне відділення лікарні; 5) вводять ліки, які підвищують артеріальний тиск (адреналін, мезатон, глюкокортикоїди).