Сітьове і календарне планування проекту

1. Основою для визначення і включення роботи у розклад є …

   1. Майстер-розклад

   2. Бюджет

   3. Ієрархічна структура робіт

   4. Діаграма Гантта

2. Діаграма Гантта найбільш зручна для:

   1. Відображення початку і закінчення робіт.

   2. Відображення зв'язків між роботами.

   3. Показу ієрархічної структури робіт

   4. Перегляду призначень ресурсів на роботи.

3. Залежності між роботами проекту відбиваються за допомогою ….

   1. ієрархічної структури робіт.

   2. структурної схеми організації.

   3. матриці відповідальності.

   4. сітьового графіку.

4. Завдання критичного шляху - це такі завдання, які …

   1. мають однакові песимістичні, оптимістичні і найбільш вірогідні оцінки тривалості.

   2. мають нульовий резерв часу.

   3. мають однакову тривалість.

   4. мають множинні дати раннього старту і раннього фінішу.

5. Нульовий запас часу мають …

   1. усі роботи.

   2. критичні роботи.

   3. контрольні події.

   4. критичні події.

6. Запас часу розраховується як .

   1. різниця між раннім фінішем і пізнім фінішем.

   2. різниця між пізнім фінішем і раннім фінішем.

   3. різниця між пізнім стартом і пізнім фінішем.

   4. різниця між раннім фінішем і раннім стартом.

7. Запас часу показує …

   1. наскільки можна затримати виконання роботи.

   2. наскільки можна затримати виконання проекту.

   3. наскільки можна відкласти контрольну подію.

   4. наскільки можна затримати віху проекту.

8. Повний резерв часу …

   1. може бути тільки позитивним.

   2. може бути тільки позитивним та нульовим.

   3. може бути тільки негативним та нульовим.

   4. може бути як позитивним, так і негативним і нульовим.

9. Повний резерв часу …

   1. завжди дорівнює вільному резерву часу.

   2. розраховується як різниця між пізнім фінішем та раннім фінішем критичної роботи.

   3. залежить, перш за все, від тривалості проекту, яку вимагає замовник.

   4. розраховується як різниця між пізнім фінішем та пізнім стартом.

10. При плануванні проекту було визначено, що деяка робота в самому кращому випадку займе 4 дні, в гіршому - дев'ять днів, а зазвичай тривалість такого типу робіт складає п'ять днів. Яким буде очікуване значення?

    1. 4

    2. 5.5

    3. 6.5

    4. 4

11. Що входить до трьох основних обмежень проекту?

    1. Час, розклад, якість

    2. Час, доступність ресурсів, якість

    3. Час, вартість, розклад

    4. Час, вартість, якість.

12. У стрілочному графіку на дугах знаходяться …

    1. роботи.

    2. залежності.

    3. події.

    4. контрольні події.

13. На діаграмі передування у вузлах знаходяться …

    1. роботи.

    2. події.

    3. залежності.

    4. моменти ухвалення рішень.

14. На графіку типу "вершина-робота" залежності …

    1. відображаються у вузлах.

    2. відображаються на дугах.

    3. не відображаються.

    4. відображаються тільки, якщо не має залежності типу «фініш-старт».

15. Закінчення роботи на графіку типу «вершина-подія» відображається …

    1. у вузлах.

    2. на дугах.

    3. не відображаються.

    4. на стрілках.

16. Метод «за трьома точками» використовується для визначення …

    1. вартості роботи.

    2. тривалості роботи.

    3. запасу часу роботи.

    4. послідовності робіт.

17. Ранній фініш першої роботи у графіку типу «вершина-робота» …

    1. завжди дорівнює одиниці.

    2. завжди дорівнює нулю.

    3. дорівнює нулю лише, якщо не має терміну, що встановлений замовником, який перевищує мінімальну тривалість проекту.

    4. дорівнює одиниці лише, якщо не має терміну, що встановлений замовником.

18. Пізній фініш першої роботи у графіку типу «вершина-робота» …

    1. завжди дорівнює одиниці.

    2. завжди дорівнює нулю.

    3. дорівнює нулю лише, якщо не має терміну, що встановлений замовником, який перевищує мінімальну тривалість проекту.

    4. дорівнює одиниці лише, якщо не має терміну, що встановлений замовником.

19. Ранній фініш …

    1. розраховується як ранній старт плюс тривалість роботи.

    2. дорівнює пізньому фінішу наступної роботи.

    3. дорівнює пізньому старту наступної роботи.

    4. розраховується як ранній старт наступної роботи мінус тривалість роботи.

20. Ранній фініш роботи …

    1. дорівнює ранньому старту наступної роботи.

    2. дорівнює пізньому фінішу наступної роботи.

    3. розраховується як ранній старт наступної роботи мінус тривалість роботи.

    4. дорівнює ранньому старту попередньої роботи.

21. Ранній старт роботи …

    1. дорівнює ранньому фінішу наступної роботи.

    2. дорівнює ранньому фінішу попередньої роботи.

    3. розраховується як ранній фініш наступної роботи мінус тривалість роботи.

    4. розраховується як ранній фініш наступної роботи мінус тривалість роботи.

22. Пізній старт роботи …

    1. дорівнює пізньому фінішу попередньої роботи.

    2. дорівнює ранньому фінішу попередньої роботи.

    3. розраховується як пізній старт попередньої роботи плюс тривалість роботи.

    4. розраховується як пізній фініш наступної роботи мінус тривалість роботи.

23. Пізній старт роботи …

    1. дорівнює пізньому фінішу роботи.

    2. дорівнює ранньому фінішу попередньої роботи.

    3. розраховується як пізній старт попередньої роботи плюс тривалість роботи.

    4. розраховується як пізній фініш роботи мінус тривалість роботи.

24. Пізній фініш роботи …

    1. дорівнює пізньому старту наступної роботи.

    2. дорівнює пізньому старту попередньої роботи.

    3. розраховується як пізній старт попередньої роботи мінус тривалість роботи.

    4. розраховується як пізній фініш наступної роботи плюс тривалість роботи.

25. Пізній фініш останньої роботи…

    1. завжди дорівнює ранньому фінішу останньої роботи.

    2. завжди дорівнює пізньому старту останньої роботи.

    3. дорівнює ранньому фінішу останньої роботи, якщо замовник не встановив інший термін.

    4. дорівнює пізньому старту останньої роботи, якщо замовник не встановив інший термін.

26. Якщо замовник не встановив інший термін, пізній фініш останньої роботи

    1. дорівнює ранньому старту останньої роботи.

    2. дорівнює ранньому фінішу останньої роботи.

    3. встановлюється ініціатором проекту.

    4. встановлюється менеджером проекту.

27. Ранній старт роботи дозволяє визначити, коли …

    1. повинна початися робота.

    2. може початися робота.

    3. можна затримати роботу.

    4. команда проекту може почати розпоряджатися бюджетом роботи.

28. Ранній фініш роботи дозволяє визначити, коли …

    1. команда проекту може звітувати про хід проекту менеджеру проекту.

    2. повинна закінчитися робота.

    3. може закінчитися робота.

    4. можна затримати роботу.

29. Пізній старт роботи дозволяє визначити, коли …

    1. повинна початися робота.

    2. може початися робота.

    3. можна затримати роботу.

    4. команда проекту може почати розпоряджатися бюджетом роботи.

30. Пізній фініш роботи дозволяє визначити, коли …

    1. команда проекту може звітувати про хід проекту менеджеру проекту.

    2. повинна закінчитися робота.

    3. може закінчитися робота.

    4. можна затримати роботу.

31. Ранній старт роботи дорівнює 5. Це позначає, що …

    1. робота не може початися раніше, ніж на 5 день.

    2. робота повинна початися на 5 день.

    3. роботу можна затримати на 5 днів.

    4. перш ніж почати роботу, повинно пройти 5 днів.

32. Ранній фініш роботи дорівнює 5. Це позначає, що …

    1. робота повинна закінчитися на 5 день.

    2. роботу можна затримати на 5 днів.

    3. робота не може закінчитися раніше, ніж на 5 день.

    4. перш ніж закінчити роботу, повинно пройти 5 днів.

33. Пізній старт роботи дорівнює 5. Це позначає, що …

    1. робота повинна початися на 5 день.

    2. робота не може початися раніше, ніж на 5 день.

    3. перш ніж почати роботу, повинно пройти 5 днів.

    4. роботу можна затримати на 5 днів.

34. Пізній фініш роботи дорівнює 5. Це позначає, що …

    1. робота не може закінчитися раніше, ніж на 5 день.

    2. перш ніж закінчити роботу, повинно пройти 5 днів.

    3. робота повинна закінчитися на 5 день.

    4. роботу можна затримати на 5 днів.

35. Попередня робота по відношенню до даної – це робота, яка …

    1. повинна закінчитися, перш ніж почнеться дана.

    2. повинна початися, перш ніж почнеться дана.

    3. може закінчитися, перш ніж почнеться дана.

    4. може початися, перш ніж почнеться дана.

36. Операція-злиття – це операція …

    1. якій передує дана операція.

    2. якій передує дві або більше операції.

    3. за якій слідує дві або більше операції.

    4. за якою слідує дана операція.

37. Операція-подрібнення – це операція …

    1. за якій слідує дві або більше операції.

    2. якій передує дана операція.

    3. за якою слідує дана операція.

    4. якій передує дві або більше операції.

38. Для операції-злиття …

    1. ранній старт дорівнює мінімальному ранньому фінішу попередніх операцій.

    2. ранній старт дорівнює максимальному ранньому фінішу попередніх операцій.

    3. пізній фініш дорівнює мінімальному пізньому старту наступних операцій.

    4. пізній фініш дорівнює максимальному пізньому старту наступних операцій.

39. Для операції-подрібнення …

    1. пізній фініш дорівнює максимальному пізньому старту наступних операцій.

    2. ранній старт дорівнює мінімальному ранньому фінішу попередніх операцій.

    3. пізній фініш дорівнює мінімальному пізньому старту наступних операцій.

    4. ранній старт дорівнює максимальному ранньому фінішу попередніх операцій.

40. Метод критичного ланцюга – це …

    1. метод, який дозволяє розрахувати теоретичні дати початку раннього старту та фінішу, а також пізнього старту та фінішу.

    2. метод аналізу мережі розкладу, при якому змінюється розклад проекту з урахуванням обмеженості ресурсів.

    3. метод створення розкладу проекту при якому роботи відображаються у вигляді прямокутників, довжина яких пропорційна до довжини робот.

    4. метод створення розкладу, при якому наявність ресурсів відображається у вигляді прямокутників або ліній, довжина яких пропорційна до довжини наявної кількості ресурсів.

41. Метод критичного шляху – це …

    1. метод, який дозволяє розрахувати теоретичні дати початку раннього старту та фінішу, а також пізнього старту та фінішу.

    2. метод аналізу мережі розкладу, при якому змінюється розклад проекту з урахуванням обмеженості ресурсів.

    3. метод створення розкладу проекту при якому роботи відображаються у вигляді прямокутників, довжина яких пропорційна до довжини робот.

    4. метод створення розкладу, при якому наявність ресурсів відображається у вигляді прямокутників або ліній, довжина яких пропорційна до довжини наявної кількості ресурсів.

42. Буфер тривалості у вигляді операцій, які не передбачають виконання робіт, для управління невизначеністю застосовують при використанні …

    1. метода критичного шляху.

    2. метода критичного ланцюга.

    3. ресурсної гістограми.

    4. ресурсного календаря.

43. Буфер безпеки …

    1. є у всіх некритичних робіт.

    2. є у всіх критичних робіт.

    3. може бути як у критичних, так і у некритичних робіт.

    4. призначений для захисту дати завершення проекту від затримок на критичному шляху.

44. Буфер, що живить (питаючий буфер) …

    1. є у всіх некритичних робіт.

    2. є у всіх критичних робіт.

    3. передує роботам на критичному ланцюгу, коли до них входять роботи зовні критичного ланцюга.

    4. передує закінченню проекту та призначений призначений для захисту дати завершення проекту від затримок на критичному шляху.

45. Діаграма Гантта – це інструмент, що дозволяє …

    1. побудувати ІСР.

    2. побудувати сітьовий графік проекту.

    3. відобразити послідовність виконання робіт проекту.

    4. графічно визначити наявність ресурсів.

46. Діаграма контрольних подій відображається …

    1. у вигляді сітьового графіка типу «вершина-робота».

    2. у вигляді сітьового графіка типу «вершина-подія».

    3. у вигляді точок (спеціальних позначок).

    4. у вигляді прямокутників, довжина яких пропорційна тривалості операцій.

47. Оновлена версія Вимог до ресурсів операцій є виходом процесу Розробка розкладу тому, що …

    1. вирівнювання ресурсів може надати істотного впливу на попередні оцінки типів і кількості необхідних ресурсів.

    2. тому що це дуже ресурсовитратний процес і при його виконанні витрачається багато ресурсів.

    3. розклад затверджується менеджером проекту, який може змінити, у тому числі, й вимоги до ресурсів.

    4. вимоги до ресурсів не є виходом процесу «розробка розкладу», оскільки це інша галузь знань управління проектами.