5. Асфіксія новонародженого

Асфіксія новонародженого - це комплекс патологічних змін в організ­мі, на-самперед порушень дихання, що призводять до розвитку кисневої недо­статності (гіпоксії), гіперкапнії та аци­дозу.

В 70-80% випадків асфіксія но­вонародженого є наслідком внутрішньоутроб-ної гіпоксії плода. Асфіксія під час народження супроводжується високою пери-натальною смертністю й інвалідизацією дітей в їх подальшому житті.

Розрізняють первинну (під час наро­дження) і вторинну (в перші години або дні життя) асфіксію.

Етіологія.

Ос­новними причинами первинної асфік­сії можуть бути:

1. Гостра гіпоксія плода:

- передчасне відшарування плаценти;

- стискання і ви­падання пупкового канатика;

- порушен­ня маткового кровообігу внаслідок ано­малій пологової діяль-ності;

- передозу­вання окситоцину;

- різке зниження ар­теріального тиску у матері.

2. Хронічна внутрішньоутробна гіпоксія плода:

- хро­нічна плацентарна недостатність на фо­ні екстрагенітальної та аку-шерської па­тології матері;

- внутрішньочерепна травма плода;

- імунологічна несумісність крові матері і плода;

- внутрішньоутробні інфекції;

- аспірація навколоплодовими водами (аспіраційна асфіксія);

- ва­ди розвитку плода;

- медикаментозна де­пресія новонародженого (ятрогенна ас­фіксія).

Вторинна асфіксія може бути по­в`язана з порушеннями мозкового кро­во-обігу, пневмопатіями, аспірацією вмісту шлунка у новонароджених.

Клініка і діагностика.

Сту­пінь асфіксії під час народження прий­нято визначати у балах за шкалою Апгар (ЧСС, характер дихання, м`язовий тонус, рефлекси, ко­лір шкіри).

Якщо сума ба­лів становить:

- 8-10, це свідчить про за­довільний стан плода;

- 6-7 - легка (помірна) асфіксія;

- 5-4 - асфіксія се­редньої тяжкості;

- 1-3 - тяжка;

- 0 - клінічна смерть.

Для ви­значення прогнозу й ефективності реані­маційних заходів, стан плода оцінюють повторно через 5 хв після народження. Збільшення оцінки за шкалою Апгар на 5-й хвилині життя порівняно з 1-ю свід­чить про сприятливий прогноз.

Згідно з Міжнародною класифіка­цією хвороб (X перегляд), розрізняють по-мірну (легку) і тяжку асфіксію но­вонародженого.

Новонароджений з помірною асфік­сією робить перший вдих протягом пер­шої хвилини після народження, але ди­хання послаблене, спостерігаються акроці-аноз, ціаноз носогубного трикут­ника, деяке зниження м`язового тонусу.

Якщо асфіксія середньої тяжкості, но­вонароджений робить перший вдих про­тягом першої хвилини життя. Дихання послаблене, крик слабий; виникає бра-ді- або тахікардія, м`язовий тонус і реф­лекси знижені, спостерігається ціаноз об-личчя, кистей і стоп, пульсація пуп­кового канатика.

Внаслідок тяжкої ас­фіксії дихання нерегулярне (окремі вдихи) або його зовсім немає, новонаро­джений не кричить, інколи стогне; ви­являється виражена брадикардія або по­одинокі нерегулярні скорочення серця, м`язова гіпотонія; реф-лекси відсутні, шкіра бліда через спазм периферичних судин; пульсації пупково-го канатика не спостерігається, часто розвивається не­достатність надниркових за-лоз.

У перші години життя у новонаро­джених, що перенесли асфіксію, роз­вива-ється постгіпоксичний синдром, ос­новним клінічним проявом якого є різ­ні фор-ми ураження центральної нерво­вої системи:

1) синдром збудження;

2) синдром пригнічення (супроводжуєть­ся гіршим прогнозом, особливо вира­жений у випадку гострої недостатності надниркових залоз);

3) судомний синд­ром;

4) гіпертензивно-гідроцефальний синдром або їх поєднання.

У кожної третьої дитини з середньотяжкою асфік­сією розвивається пору-шення мозково­го кровообігу І-ІІ ступеня, й у всіх ді­тей, що перенесли тяжку ас-фіксію, - порушення гемо- і ліквородинаміки II-III ступеня.

Киснева недостатність і роз­лади зовнішнього дихання порушують становлен-ня гемодинаміки, супрово­джуються персистенцією фетального кровообігу, роз-витком РДС-синдрому. На 2-3-тю добу життя внаслідок пору­шення функції ни-рок розвивається на­бряковий синдром.

У випадку поєднан­ня гіпоксії з пологовою травмою вини­кають субдураль-ний, субарахноїдальний, внутрішньошлуночковий кровови­ливи, судомний синд-ром, вогнищева не­врологічна симптоматика.