Везикулопустульоз

Стафілококова піодермія - запальний процес у ділянці устя екринових пото-вих залоз, стафілококової етіології.

Захворювання починається на 3-5 день життя.

Спочатку з'являється пітниця у вигляді великої кількості червоних точкових плям (внаслідок розширення судин навколо пор екринових потових залоз), далі утворюються дрібні пухирі, діаметром 1-2 мм, заповнені прозорим молочнобілим вмістом (пустули). Через кілька днів пустули підсихають, утворюються кірочки, під якими йде епітелізація. Пігментації, слідів не залишає.

Локалізація: складки шкіри, тулуб, волосиста частина голови. Загальний стан не страждає.

Лікування:

1. Обробка гнійничків 70% спиртом, аніліновими фарбниками (зеленка, фу-корцин), ксероформом, УФО шкіри.

2. Гігієнічні ванни з використанням дезинфікуючих засобів (розчин марган-цевокислого калію 1:10000, ромашка, череда).

Пухирчатка новонароджених (пемфігус)

Поверхневе гнійне ураження шкіри.

Зустрічається у 2 формах: доброякісна і злоякісна.

Доброякісна з'являється на 5-7 день життя.

Характеризується появою поверхневих пухирів, розмірами 0,5-1 см в діамет-рі, заповнених серозно-гнійним вмістом, на незміненій шкірі або на тлі еритема-тозної плями.

Локалізація: нижні відділи живота, пахові, шийні складки, кінцівки, крім до-лоней, підошов.

Еволюція пухирів різна, - одні підсихають, інші збільшуються в розмірах, треті лопають з утворенням ерозивних поверхонь, які швидко епітелізуються. Кірочки не утворюються.

Загальний стан дитини не порушений, іноді субфебрильна температура, зни-ження апетиту. Вираженого інтоксикаційного синдрому немає.

Виздоровлення наступає через 2-3 тижні.

Злоякісна форма - розвиток такий самий як при доброякісній формі, але пу-хирі множинні, великих розмірів - до 2-3 см в діаметрі, шкіра між ними злущуєть-ся. Виражений інтоксикаційний синдром, висока температура, в загальному аналі-зі крові лейкоцитоз, зсув формули вліво, анемія.

Захворювання високо контагіозне, закінчується сепсисом.

Лікування:

1. Госпіталізація та ізоляція дитини.

2. Місцево пухирі обробляють спиртом. Проколюють їх, недопускаючи попа-дання вмісту на здорову шкіру, обробляють аніліновими фарбниками: зеленка, фукорцин.

3. Загальна антибактеріальна терапія: напівсинтетичні пеніциліназостійкі пе-ніциліни (метицилін 150 мг/кг, оксацилін 100-150 мг/кг), цефалоспорини 50-100 мг/кг.

4. При злоякісній формі - дезінтоксикаційна терапія.

2. Захворювання пупка

Мокнучий пупок (катаральний омфаліт)

Характеризується наявнісю серозних виділень з пупкової ранки, сповільнени-ми темпами заживлення, епітелізації. Може бути незначна гіперемія, інфільтрація країв пупкової ранки. Загальний стан не порушений, температура нормальна, пуп-кові судини не пальпуються, запальних змін в крові немає.

Лікування місцеве: обробка пупкової ранки 3% розчином перекису водню, камфорним спиртом, зеленкою 2-3 рази на добу. Можна використовувати поро-шок ксероформ, УФО.

Омфаліт

Бактеріальне запалення дна пупкової ранки, шкіри, підшкірно-жирової кліт-ковини навколо пупка, пупкових судин.

Починається з катарального омфаліту, з'являються гнійні виділення з пупко-вої ранки, а також гіперемія, набряк пупкового кільця, інфільтрація підшкірної клітковини навколо пупка, внаслідок чого пупок випʼячується над поверхнею че-ревної стінки. Шкіра гіперемована навколо пупка, гаряча на дотик, виражена ве-нозна сітка на черевній стінці, приєднуються ознаки лімфангоїту.

Загальний стан порушений: явища інтоксикації, запальні зміни в крові: лей-коцитоз, зсув формули вліво, ШОЕ прискорена. В процес можуть втягуватися пупкові судини.

При тромбофлебіті пупкових вен пальпується еластичний тяж над пупком; при тромбартеріїті пупкових артерій - нижче пупка.

При перифлебіті, периартеріїті характерним є напруження черевної стінки.