Херсонський базовий медичний коледж Херсонської обласної ради

3-й семестр

Лекція № 4

Тема: ″ АФО доношеної новонародженої дитини

І догляд за нею″.

Спеціальність: 5.12010101 "Лікувальна справа"

Викладач: В.П.Волошин

м. Херсон, 2012 р.

План лекції:

1. Основні групи захворюваь, які виникають у плода внутрішньоутробно:

- гаметопатії;

- ембріопатії;

- фетопатії.

2. Характеристика доношеної новонародженої дитини.

3. Зовнішні ознаки доношеної дитини.

4. Фізіологічні стани новонароджених.

5. Послідовність дій акушерки в пологовій кімнаті під час народження дити-ни.

6. Визначення добової потреби новонародженого в молоці.

7. Перший патронаж новонародженого.

Афо доношної дитини і догляд за нею

Піклування про здоров’я майбутньої дитини повинно здійснюватися ще до її народження, оскільки життя людини починається не з дня її появи на світ, а з пер-ших днів внутрішньоутробного розвитку.

Стан дитини при її народженні і її повноцінність у майбутньому багато в чо-му залежить від здоров’я батьків, від особливостей вагітності і умов її перебігу.

На потомство шкідливо впливають нераціональний спосіб життя як матері так і батька, їхні фізичні та психічні перевантаження, тяжкі хвороби, патологія ва-гітності, неправильне харчування батьків, куріння, зловживання спиртними напо-ями, лікарськими засобами, шкідливості їхньої професії.

Сьогодні відомо понад 400 факторів, які згубно діють на внутрішньоутроб-ний розвиток плода. При цьому має значення не тільки характер патогенного чин-ника і тривалість його впливу, а і те, у який період вагітності він діє.

Вагітність триває 270-280 днів.

У ній виділяють:

а) фазу ембріонального розвитку (перші 1,5-2 місяці) - формування плода і закладка основних органів;

б) фазу плацентарного розвитку (з 3-го до 10-го місяця) - ріст плода.

Розрізняють три основні групи захворювань під час внутрішньоутробного розвитку плода: гаметопатії, ембріопатії і фетопатії .

Гаметопатії - це спадкові захворювання, що виникають через ураження статевих клітин батьків. Вони проявляються хромосомними і генними мутаціями.

В ядрі кожної соматичної клітини людини в нормі є 46 хромосом, у кожній статевій клі-тині - по 23 хромосоми. Злиття двох гамет (яйцеклітини і сперматозоїда) веде до утворення зі-готи з новим набором хромосом, властивих каріотипу людини.

Хімічно, хромосоми складаються з ниток ДНК і білків гістонових та негістонових груп.

Нитки ДНК є носіями спадкової інформації, а також інформації про послідовність розміщення амінокислот у білках.

Однією з функціональних одиниць ДНК є ген. Він являє собою часточку ДНК, яка несе ін-формацію про ту чи іншу ознаку людини.

Всі хромосоми людини мають близько 7 000 000 генів, на яких знаходяться коди всіх оз-нак людини.

Основою спадкових захворювань є зміна спадкової інформації - м у т а ц і я. Мутації ви-никають цілком природно, спонтанно або в результаті дії шкідливих факторів навколишнього середовища (біологічно активних сполук, іонізуючого випромінювання).

Мутації можуть бути позитивними (підвищують життєздатність організму) і негативними (спричиняють спадкові хвороби).

Розрізняють генні мутації (часткові), структурні (хромосомні аберації) і числові (змінює-ться кількість окремих хромосом і хромосомних наборів).

З генними мутаціями звичайно пов’язані спадкові хвороби обміну, вади органів і сис-тем.

Хромосомні аберації і зміни кількості хромосом у каріотипі індивідуума ведуть до роз-витку хромосомних захворювань, для яких характерні множинні вади розвитку.

Мутації виникають як у процесі формування статевих клітин, так і у сформованих гаме-тах. У соматичних клітинах мутації можуть проявлятися протягом усього їхнього життя.

Захворювання, які розвиваються у зв’язку з мутаціями, що виникають у гаметах до заплід-нення, можуть передаватися спадково від покоління до покоління.

Хромосомні хвороби у новонароджених зустрічаються з частотою 1:100. Близько 20% мимовільних абортів зумовлені хромосомними аномаліями, які досить часто приводять до пе-редчасних пологів і народження неживого плода.

У новонароджених найчастіше зустрічаються такі хромосомні хвороби: хвороба Дауна, синдром Шерешевського-Тернера, Патау, Едвардса та ін.

Генні хвороби . Найбільш типовими генними хворобами є спадкові захворювання обміну речовин. Розвиток їх зумовлений мутацією генів, які регулюють синтез білка. У результаті му-тації утворення специфічного білка або порушується, або зовсім припиняється.

До генних захворювань належать: різноманітні ензимопатії, пов’язані з порушенням функ-ції білкових молекул, гемофілія, афібриногенемія, агамма-глобулінемія, при яких неможливий синтез молекул білка, а також інші захворювання білкового, жирового, вуглеводного і міне-рального обміну (фенілкетонурія, алкаптонурія, гістидинемія, ліпідози, цукровий діабет, муко-вісцидоз та ін.).

Ембріопатії виникають внаслідок впливу несприятливих факторів навколишнього середо-вища на зародок. Найбільш уразливим він стає у критичні періоди розвитку, коли різко підви-щується чутливість до її зовнішніх агентів.

Критичними періодами розвитку є:

- Бластогенез - перші 16 днів вагітності.

- Імплантація - 7-14 днів.

- Органогенез - формування органів (3-5 тиждень вагітності).

- Період плацентації - 3-7 тиждень вагітності.

Фетопатії - захворювання плода, які виникають внаслідок шкідливих впливів на нього після 10 тижня вагітності і до початку пологів. На цей час більшість органів уже сформувалися, відбувається подальша їх диференціація, збільшується маса.

Фетальний період поділяють на:

а) ранній (10-28-й тиждень вагітності);

б) пізній (з початку 29-го тижня до кінця вагітності).

Основними факторами ушкодження у цьому періоді є різноманітні інфекції плода, які мо-жуть призвести до його загибелі або спричинити значні вади у розвитку різних органів.

Ураження плода у ранньому фетальному періоді найчастіше спричинюються збудника-ми токсоплазмозу, лістеріозу, сифілісу, цитомегалії, гепатиту, а також різними гормональними порушеннями (діабетична фетопатія). Наслідком ранніх фетопатій можуть бути такі вади роз-витку: гідроцефалія, фіброеластоз міокарда та ін.

Причиною фетопатій пізнього періоду є туберкульоз, сифіліс, малярія та інші інфекції, які уражають плід наприкінці вагітності.