Україна

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ

І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Природничо-гуманітарний ННІ

Кафедра історії і політології

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Навчально-методичні матеріали для самостійної роботи студентів

Київ – 2014

УДК 94 (477) (072)

Викладено загальні методичні принципи щодо вивчення дисципліни “Історія української культури” для студентів першого курсу стаціонарної форми навчання з усіх спеціальностей НУБіП України. Методичний посібник містить пояснювальну записку, навчально-методичний план, програмний матеріал до вивчення дисципліни, теми лекційних та семінарських занять, контрольні питання. Посібник укладено у відповідності до вимог щодо впровадження реформувань вищої освіти України в контексті Болонського процесу.

Рекомендовано вченою радою природничо-гуманітарного навчально-наукового інституту Національного університету біоресурсів та природокористування України (протокол № 10 від 22.05.2014 р.).

Укладачі: кандидати історичних наук, доценти Н.Б. Кравченко, Л.П. Лановюк, В.О. Хвіст, С.О. Білан

Рецензенти: доктор історичних наук, професор Мигрин Г.П.,

кандидат історичних наук Сироватський С.А.

Навчальний посібник Історія української культури. Навчально-методичні матеріали для самостійної роботи студентів

Укладачі: КРАВЧЕНКО Наталія Борисівна,

БІЛАН Сергій Олексійович,

ЛАНОВЮК Людмила Петрівна,

ХВІСТ Вікторія Олексіївна

Видання друкується в авторській редакції

Підписано до друку 26.05.2014 Формат 60х84 1/16

Ум. друк. арк. 6,9 Обл.-вид. арк. 7,6

Наклад 50 пр. Зам. № 614

Надруковано в типографії ПП «ДІРЕКТ ЛАЙН»

м. Київ, вул. Васильківська 28

ЗМІСТ

І. Загальні положення	4
ІІ. МОДУЛЬ 1. СТАРОДАВНЯ ТА СЕРЕДНЬОВІЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ	7
Основні хронологічні дати для засвоєння з І модуля	12
Завдання для самостійної роботи	24
ІІІ. МОДУЛЬ 2. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА НОВОГО ТА НОВІТНЬОГО ЧАСУ	25
Основні хронологічні дати для засвоєння з ІІ модуля	32
Завдання для самостійної роботи	39
ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ	42
ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ	46
ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ	48
ЗАГАЛЬНИЙ СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ	50
ДОДАТКИ	61
ТЕМАТИЧНИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК	61
ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ТИТУЛЬНОГО ЛИСТА	102
ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ПЛАНУ	103
ЗРАЗКИ ВАРІАНТІВ ТЕСТОВИХ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ	104

І. Загальні положення

Демократизація українського суспільства та перехід до ступеневої підготовки фахівців призвели до докорінних змін ціннісних критеріїв системи освіти та управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів. З метою активізації аудиторної та самостійної роботи студентів, стимулювання систематичної роботи студентів протягом усього періоду навчання і підвищення якості їх знань, підвищення об’єктивності оцінювання знань студентів, запровадження здорової конкуренції у навчанні, заохочення студента до отримання високого рейтингу, що надає йому певні переваги запроваджено кредитно-трансферну систему навчання та рейтингове оцінювання знань.

Змістовою одиницею вимірювання навчальної інформації, засвоєння якої вимагає певної, доцільно обраної сукупності розумових операцій, практичних дій, способів узагальнення та застосування стає навчальний модуль.

Модуль (від лат. modulus – міра) – розділ навчальної програми, частина курсу навчання, що орієнтована на досягнення ряду пов’язаних між собою цілей і має тривалість від кількох годин до кількох тижнів. Рекомендована кількість модулів з дисципліни – 2 з періодичністю проміжної рейтингової оцінки знань не більше 4 тижнів. Вивчення матеріалу в обсязі модуля здійснюється традиційно – під час проведення аудиторних занять та самостійної роботи студента.

Модульне навчання – процес засвоєння навчальних модулів в умовах повного дидактичного циклу, який включає мету і завдання, мотивацію на якісне засвоєння, зміст (навчальний модуль), методи і форми прямої, опосередкованої та самостійної навчально-пізнавальної діяльності, корекцію, самооцінювання та оцінювання результатів засвоєння знань, умінь та навичок, що входять до його структури. За таких умов зменшується частка прямого, зовні завданого інформування і розширюється застосування інтерактивних форм та методів роботи студентів під керівництвом викладача та повноцінної СРС.

Модульна технологія вивчення дисципліни включає три компоненти: змістовий, організаційний та контрольно-оцінювальний з його стимулюючою функцією. Змістові модулі подаються в розробці на основі аналізу програми та з урахуванням принципів модульної побудови її змісту. Змістовий модуль – концепція викладання частини навчальної програми, розділу, групи тем.

Організаційний компонент пропонованої технології засвоєння змісту навчальних модулів – це сукупність різноманітних форм і методів навчання в процесі організації лекційно-семінарських занять та самостійної роботи студента.

Контрольно-оцінювальний компонент модульної технології навчання реалізується безпосередньо на групових заняттях або при оцінюванні самостійної роботи студентів у формі співбесіди, спеціальних колоквіумів, заліків чи екзаменів, перевірки контрольних завдань з наступним обговоренням на групових заняттях. Під час групових занять використовуються різноманітні методи організації навчальної діяльності студентів: рольові ігри, дискусії, захисти проектів фрагментів заняття чи цілісної його структури тощо. Важливим компонентом самооцінки навчальних досягнень студента є запропоновані у даному посібнику питання для самоконтролю знань з кожного модуля.

Глибокого та всебічного засвоєння студентами потребує кожний структурний компонент модуля у межах навчальної дисципліни: теоретичний зміст та його практична значимість, причинно-наслідкові зв’язки історичних подій та явищ, категорійно-понятійний апарат, хронологічна база, персоналії.

При вивченні дисципліни, для кращого розуміння ролі особистості в історії, засвоєння основних термінів та понять, хронології, студентові необхідно скласти словник базових термінів та понять, опрацювати хронологічне полотно та короткий біографічний довідник, а також першоджерела з кожного модуля.

Показник оцінки навчальної діяльності студента, що визначається опитуванням, числовий коефіцієнт, складений з урахуванням його навчальних досягнень складає рейтинг (в перекладі з англ. – оцінка) студента з дисципліни.

Рейтингова система виконує наступні функції: навчаюча функція (визначення та терміни потребують своєчасної роботи); виховна функція (формуються такі якості особистості, як самостійність, цілеспрямованість, відповідальне ставлення до навчання тощо); розвивальна функція (сприяє розвитку пам’яті, творчого мислення, уваги, інтересу, спеціальних потреб тощо); систематизуюча функція (вивчення модулів у сукупності успішно формує систему професійних знань і умінь та науковий світогляд взагалі); прогнозуюча функція (передбачає наступні результати на перспективу).

Загальне навчальне навантаження (аудиторна і позааудиторна робота, самостійна робота тощо) вимірюється у годинах або кредитах Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS).

Кредит – кількісний та якісний показник засвоєння дисципліни відповідно до загальних вимог диплому . Згідно з рекомендаціями зазначеної системи: 1 кредит ECTS  30 год.

Запропоновані методичні розробки є авторським досвідом застосування кредитно-модульної системи навчання та рейтингового оцінювання знань студентів з моменту їх запровадження. Застосування цього методу дало змогу вдосконалити процес навчання, активізувати прагнення студентів до осмислення цінностей практично-професійного спрямування, отже до набуття кращих результатів не лише знань та умінь, а й навичок. Контрольні роботи, тестові завдання, написання та захист рефератів, індивідуальних творчих завдань, показали, що рівень знань, умінь і навичок став значно вищий, ніж до запровадження елементів цієї системи контролю та оцінки знань.

Пропоноване видання підготовлено відповідно до програми навчальної дисципліни «Історія української культури» для підготовки фахівців ОКР «Бакалавр» у ВНЗ ІІ-IV рівнів акредитації Міністерства аграрної політики України, укладеної Павловою О.Ю., Совою М.О., Мельничук Т.Ф. та ін. (протокол № 19 від 15 квітня 2010 р.).

Таким чином, запропонована нами методика дає змогу вести нові пошуки з метою посилення стимулюючої ролі критеріїв оцінки на рівня знань, умінь, навичок у нових соціально-політичних умовах в Україні та світі і зростаючих вимог до рівня знань і творчого їх застосування в повсякденній діяльності.