3. Оцінка корпоративної культури підприємства.

Перспективний керівник підприємства розуміє важливість безперервного дослідження і контролю конкурентного середовища підприємства, включаючи культуру здійснюваного підприємництва. Більшість менеджерів розробляє принципову схему корпоративної культури на підприємстві і обирає методи її ефективного використання для створення додаткових переваг.

Корпоративна культура є проявом рівня професіоналізму менеджерів підприємства і здійснюваних ними бізнес-процесів. Усі підприємства мають культуру підприємництва. Це шлях, який вони обирають для здійснення бізнесу. Виробничо-господарські операції на підприємстві можуть здійснюватися хаотично чи упорядковано. Підприємству слід обрати таку корпоративну культуру, яка дасть йому можливість створити стійку позитивну ділову репутацію. Інформаційна підсистема підприємства повинна відповідати прийнятій корпоративній культурі, інакше така культура буде суперечити чинній системі управління.

Обрана підприємством корпоративна культура вимагає від співробітників дотримання всіх її принципів. Новий співробітник ніколи не буде прийнятий підприємством, якщо він не зможе пристосуватися до норм навколишнього оточення. Основним прагненням будь-якого працівника підприємства є укорінене бажання стабільності життя, що забезпечує добробут. Стабільне навколишнє оточення підвищує впевненість у кожному співробітнику і дає можливість сконцентрувати кожного з них на роботі, що, у свою чергу, є запорукою успішної діяльності підприємства на ринку.

Кожен працівник діє відповідно до власного сприйняття корпоративної культури, але вона в більшій мірі впливає на перспективи і поведінку співробітників, ніж це здається на перший погляд. Наприклад, плітки, пропаганда, шантаж чи інші нестандартні методи управління персоналом (які часто зустрічаються на практиці) теж приводять до визначеного результату і є частиною корпоративної культури на найнижчому рівні її розвитку.

У зв'язку з цим слід зауважити, що будь-яку корпоративну культуру слід час від часу коригувати. Однак перш, ніж змінити культуру, необхідно зрозуміти її недоліки. Культура є основною характеристикою членів цивілізації: вона визначає якість життя групи людей. Культура не з'являється зненацька, вона еволюціонує по мірі того, як люди здобувають нові знання й уміння.

Склад суспільства визначає міжособистісні відносини його членів, а також класову структуру на підприємстві від голови правління до працівника. Культура в суспільстві також визначає склад уряду, закони і звичаї, яких повинні дотримуватися його члени. Найчастіше культура в суспільстві «диктує» спосіб управління підприємством.

Істотним зовнішнім фактором, що впливає на обраний підприємством вид підприємницької діяльності, є так звана «резидент-культура», обумовлена географічним положенням. Вона охоплює віросповідання, склад суспільства і місцеві звичаї в реальному житті поза робочими місцями. Резидент-культура і корпоративна культура підприємства можуть значно відрізнятися, але при цьому нормально співіснувати. Однак корпоративна культура підприємства, яка впливає на поведінку його співробітників, у більшій мірі буде впливати на резидент-культуру.

Усередині будь-якої культури є люди визначеного культурного середовища (національні меншини), що мають відмінні від інших риси. Це пояснює існування «субкультур». У корпоративній культурі субкультури набувають вигляду утворень груп за інтересами, навіть окремих відділів усередині підприємства (іноді філій, представництв). Це прийнятне, доки субкультура не порушує норм загальної культури підприємництва. Коли характеристики субкультури значно відрізняють її від базової культури, вона стає самостійною. Ця ситуація може суттєво вплинути на здійснювану господарську діяльність і стати вирішальною в сфері підвищення ефективності функціонування підприємства на ринку.

Без ефективних засобів контролю корпоративної культури надто складно управляти підприємством, адже зміна корпоративної культури визначає межі підприємництва.

Оцінити ефективність корпоративної культури можна за допомогою вивчення всіх аспектів діяльності підприємства на ринку, а саме:

- абсентеїзму; (ухилення від роботи без поважної причини, ухилення від обов’язків)

- скарг споживачів;

- скарг працівників підприємства;

- інших скарг (наприклад, порушення зобов'язань владними структурами);

- браку у виготовленій продукції;

- помилковості прийняття управлінських рішень;

- ефективності функціонування підприємства;

- граничного (критичного) значення рівня доходів підприємства;

- оборотності капіталу;

- порушень виробничих і торговельних правил;

- збоїв в роботі тощо.

Збір зазначених фактів може забезпечити управління кадрами (кадровий менеджмент), а також відділ маркетингу підприємства.

Дослідження може здійснюватися у вигляді анкетного опитування чи особистого інтерв'ювання працівників підприємства. Ефективнішим з точки зору одержання повномасштабної інформації є анкетування персоналу. У свою чергу, інтерв'ювання теж має значний ефект, оскільки стимулює процес участі. Здійснення дослідження передбачає визначення вибірки. При цьому слід пам'ятати, що достовірну інформацію можна отримати, якщо ім'я респондента не розголошується, а відповіді залишаються конфіденційними. Однак, для коректності аналізу корпоративної культури важливо знати тип працівників, які беруть участь в інтерв'юванні, а також відділ, де вони працюють.

Для забезпечення об'єктивності, дослідження складається з двох складових розділів:

1) корпоративна культура очима працівника;

2) корпоративна культура з позицій підприємства.

Обидва розділи містять ідентичні питання для аналізу. Після оцінки досліджуваних параметрів обидва розділи зіставляються і порівнюються. Якщо спостерігаються істотні розбіжності між відомчим поглядом і поглядом працівників, то високою є ймовірність існування субкультури.

Такий аналіз дає можливість здійснити оцінку конкретного виду діяльності чи підприємницької діяльності в цілому. Під час аналізу дуже важливо, щоб висновки чи припущення за результатами попередніх досліджень не впливали на отримані оцінки. Постійний збір даних дає можливість відстежувати ефективність корпоративної культури та впроваджувати її дієві принципи на практиці.