Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті.

На початку практичного заняття викладач визначає рівень підготовки студентів до заняття за допомогою тестових завдань. Основний етап заняття – самостійна робота студента. Під час самостійної роботи студенти здійснюють курацію жінок з різними термінами вагітності, під час якої мають самостійно збирати анамнез і проводити об’єктивне дослідження. У пологовому залі аналізують ІІІ період пологів, оцінюють крововтрату, стан матки після пологів. У випадку відсутності тематичних хворих студенти вирішують ситуаційні завдання по даній темі та розбирають декілька історій пологів з акушерською кровотечею в третьому періоді або післяпологовому періоді. Визначають ступень крововтрати за даними гемодинаміки, представленими в історії пологів. На фантомі відпрацьовують методи зупинки акушерських кровотеч. Потім здійснюється аналіз і корекція самостійної роботи. Студенти доповідають результати, іде їхнє обговорення. Наприкінці заняття проводиться тестовий контроль і підводять підсумки.

Оперативне акушерство

Актуальність теми. Як відомо, на сьогоднішній день із методів оперативного розродження найпоширенішими є: кесарів розтин, операція накладення акушерських щипців, плодоруйнуючи операції. Ці методи мають надзвичайно велике значення в акушерстві. При правильному й своєчасному застосуванні одного з перерахованих вище оперативних втручань можна вплинути на зниження материнської, перинатальної і дитячій смертності й, тим самим, поліпшити стан здоров'я майбутніх поколінь.

Цілі навчання:

Загальна мета - уміти зібрати й інтерпретувати скарги й анамнез, поставити попередній діагноз, намітити й обґрунтувати план розродження пацієнтки.

Конкретні цілі	Цілі вихідного рівня знань - умінь
1. Вибрати й трактувати дані скарг, анамнезу захворювання, анамнезу життя й об'єктивного дослідження жінки для виявлення патології	1. Збирати й інтерпретувати скарги, анамнез захворювання й життя, розпізнавати основні симптоми захворювання - кафедра нормальної фізіології людини - кафедра пат. фізіології людини - каф. пропедев. внутрішніх хвороб
2. Скласти індивідуальну схему діагностичного пошуку й інтерпретувати результати додаткових методів дослідження	2. Оцінювати й інтерпретувати дані фізикальних, лабораторних, інструментальних досліджень і морфологічний субстрат захворювань: імунологічні - кафедра мікробіології; гормональні - кафедра біохімії; морфологічні - кафедра патологічної анатомії; інструментальні - кафедра радіології й променевої діагностики; фізикальні й лабораторні – каф. пропедев. внутрішніх хвороб
3. Установити попередній діагноз.	3. Визначити механізм розвитку захворювання: - кафедра пат. фізіології людини - кафедра патологічної анатомії - каф. пропедев. внутрішніх хвороб