Тема VI Україна у XIX столітті План

1. Українське культурно-національне відродження.

2. Соціально-економічні та політичні реформи царату у 60-х роках XIX ст. та їх наслідки на українських землях.

3. Промисловий переворот в Україні 60-90-х рр. XIX ст.

Рекомендована література

7. Бойко О.Д. Історія України. – Навчальний посібник – К., 2005. – С. 209 – 259.

8. Воронянский А.В. История Украины: пособие для поступающих в ВУЗы. – Х., 2009. – С. 218–261.

9. Історія України: Посібник / За ред. Г.Д. Темка, Л.С. Тупчієнка. – К., 2001. – С.133–180.

10. Історія України: Нове бачення / В.Д. Верстюк, О.В. Гарань, О.І. Гуржій та ін. / Під ред. В.А. Смолія. – К., 2000. – С. 152–197.

11. Історія України: навчально-методичний посібник для семінарських занять / За ред. В.М. Литвина. – К., 2006. – С. 201–287.

12. Лановик Б.Д., Лазарович М.В. Історія України. Навчальний посібник. – К., 2001. – С. 285–298.

Методичні рекомендації

При розгляді першого питання зверніть увагу на такі моменти:

• коли і як завершилось включення етнічних українських земель до державних кордонів Російської та Австро-Угорської імперій (Лівобережна, Слобідська, Правобережна та Південна Україна ввійшли до складу Російської імперії; Галичина, Буковина , Закарпаття – до Австро-Угорської);

• сутність процесу українського національно-культурного відродження, метою якого могло б стати створення незалежної суверенної української держави;

• три характерні етапи національного руху на українських землях:

фольклорно-етнографічний, культурницький, політичний (1780-1840;1840-1880;1880-1914);

• I етап – видання першої політичної історії українського народу «Історії України-Руси»; чотиритомної праці Д. Бантиш-Каменьського «Історія Малої Росії», першої друкованої граматики української мови «Грамматика малорусского наречия»;

• II етап – суспільно-політична діяльність Т.Г. Шевченка, діяльність першої національно-політичної організації – Кирило-Мефодіївського товариства, програмні ідеї якого було викладено в статуті «Книга буття українського народу», прокламації «Брати-українці»; національне відродження на західноукраїнських землях в умовах австрійського засилля проходило під проводом західноукраїнської інтелігенції, яка активно обстоювала національну ідею, пробуджувала інтерес народу до рідної мови, фольклору;

• III етап – тенденції до політизації національного руху, коли активізується студентський громадівський рух, західноукраїнці домагаються отримання місць в австрійському парламенті, відкриття трьох українських гімназій, збільшення кількості українських кафедр у Львівському університеті.

При розгляді другого питання зверніть увагу на наступне:

• поразка Російської імперії у Кримській війні 1853-1856 рр. засвідчила її політико-економічну відсталість, тому царський уряд, щоб уникнути революції, був вимушений якомога швидше у 1861 р. звільнити селян від кріпосництва, що в цілому сприяло капіталізації і українського села;

селяни-кріпаки перестали бути власністю поміщиків, одержали право торгувати, відкривати промислові та ремісничі підприємства, торгівельні заклади, купувати і збувати рухоме й нерухоме майно;

• були визначені норми селянського наділу, поміщики мусили надати в постійне користування селян «садибну осілість» і перший наділ польової землі та угідь;

• хоча викупна операція відповідала інтересам поміщиків, та все ж це сприяло розвитку куркульських господарств на Лівобережжі та Правобережжі України;

• адміністративно-політичні реформи:

• земська реформа 1864 р. сприяла створенню земських виборних установ влади у масштабах губерній та повітів, що займалися охороною здоров’я, освітою, культурою тощо;

• судова реформа 1869 р. – запроваджувала позастановий, відкритий, незалежний від адміністрації суд, за якого стала обов’язковою участь у судочинстві двох сторін: прокурора який підтримував звинувачення, та адвоката-захисника;

• військова реформа 1862-1874 рр. ліквідувала рекрутські набори і запроваджувала загальну військову повинність для чоловіків від 20 років;

• освітня реформа 1864 р. запроваджувала єдину систему початкової освіти, встановлювалися два типи гімназій: класична та реальна, певні автономнi права отримували університети;

• за законом 1865 р. цензурні установи передавалися від Міністерства народної освіти до Міністерства внутрішніх справ, що суттєво посилило контроль за суспільно-політичним життям суспільства.

При розгляді третього питання зверніть увагу на такі аспекти:

• реформи та наявність в Україні ринку найбільшої і дешевої робочої сили створили дуже сприятливі умови для прискорення у розвитку промисловості;

• 1860-1890-ті рр. – це період промислового перевороту (витіснення машинами ручної праці на виробництві, впровадження новітніх промислових технологій, будівництво нових шахт і рудників, великих металургійних та машинобудівних заводів, нечувана до того концентрація капіталу і робочої сили);

• у структурі промисловості на східноукраїнських землях перші місця посідають вуглевидобувна, металургійна, машинобудівна галузі виробництва;

• визначаються райони промислової специфікації: Донбас як центр кам’яновугільної промисловості, а Кривбас – залізорудна база, Катеринославщина, Київщина, Харківщина, Херсонщина, Миколаївщина – центри металообробки, машино- та суднобудування;

• промисловий переворот в Австро-Угорській імперії завершився на початку 1870-х рр.;

• характерною рисою промислового розвитку Східної Галичини, Північної Буковини і Закарпаття був його сировинний характер – видобуток та первинна переробка нафти, озокериту, лісу;

• у промисловості переважали дрібні та надто слабо механізовані підприємства;

• видобуток нафти прогресував у Бориславо-Дрогобицькому регіоні, Борислав перетворився в найбільший промисловий центр Західної України, але це не позбавило економіку західноукраїнських земель характерних рис аграрно-сировинного придатку Австро-Угорщини.