Питання для самоперевірки.

1. Які особливості розвитку українських земель дали можливість зовнішнім ворогам підкорювати їх.

2. Яке князівство стало українським культурним центром за часів феодальної роздрібненості.

3. Що таке «ярлик на володіння»

4. Кого і чому називають «князем –будівником».

5. За часів якого князя Галицько-Волинське князівство досягло найбільшого розвитку.

6. Визначте головні умови втрати незалежності українських земель.

7. Визначте головні наслідки монголо-татарського володарювання на українських землях.

Тема III Польсько-литовський період української історії

(друга пол. XIV ст. – перша пол. XVII ст.)

План

1. Ослаблення українських земель. «Оксамитова» литовська експансія.

2. Втрата автономії українських земель.

3. Соціально-економічне і політичне становище України у складі Речі Посполитої.

4. Духовне життя українського народу. Церковні братства.

Література.

1. Бойко О.Д. Історія України. – Навчальний посібник – К., 2005. – С. 65 – 159.

2. Воронянский А.В. История Украины: пособие для поступающих в ВУЗы. – Х., 2009. – С. 58–61.

3. Історія України: Посібник / За ред. Г.Д. Темка, Л.С.Тупчієнка. – К., 2001. – С. 66–80.

4. Історія України: Нове бачення / В.Д. Верстюк, О.В. Гарань, О.І. Гуржій та ін. / Під ред. В.А. Смолія. – К., 2000. – С. 45–97.

5. Історія України: навчально-методичний посібник для семінарських занять / За ред. В.М. Литвина. – К., 2006. – С. 201–287.

6. Лановик Б.Д., Лазарович М.В. Історія України. Навчальний посібник. – К., 2001. – С. 85–98.

Методичні рекомендації.

В першому питанні необхідно звернути увагу на такі аспекти:

• Початок литовського та польського володарювання на українських землях став можливим в умовах їх роздрібненості та незахищеності.

• Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за галицько-волинські землі мала відверто загарбницький характер і привела до входження Волині, Київщини, Чернігово-Сіверщини, Поділля до складу Литовської держави.

• Особливості суспільно-політичного устрою українсь­ких земель у складі Великого князівства Литовського визначається економічним розвитком українських земель(розвиток землеробства, ремесла, торгівлі), зростанням феодального землеволодіння, політичним статусом українських земель, політичними і соціокультурними правами населення.

• Особливо треба відзначити соціокультурний та релігійний вплив литовської «оксамитової» експансії на українські території.

В другому питанні рекомендовано вивчення матеріалу в такій послідовності.

• Українські землі під владою Литви та Польщі наприкінці XIV—в першій половині XVI ст.(Кревська унія, остаточне встановлення влади Польщі в Галичині).

• Ліквідація Вітовтом удільних українських князівств. Боротьба з Тевтонським орденом. Городельська унія. Повстання литовсько-руської знаті на чолі з князем Свидригайлом проти Польщі. Утворення Українсько-Білоруської держави.

• Відновлення та остаточна ліквідація Київського і Волинського удільних князівств. Змова князів 1481 р.

• Зростання впливу централізованої Російської держави та її претензії на «збирання земель Русі». «Литовські Статути» та їх вплив на соціально-політичний статус українських земель.

• Соціально - економічні та соціо-культурні наслідки ліквідації автономії українських земель. Основні групи привілейованого стану: князі, пани, шляхта. Становище інших соціальних станів.

• Національні й соціальні рухи на україн­ських землях. Розвиток сільського господарства, ремесла і торгівлі. Міста. Магдебурзьке право.

• Утворення української народності як наслідок створення єдиної спільної української території.

В третьому питанні необхідно розглянути такі аспекти:

• Люблінська унія 1569 року та її наслідки стали початком польського володарюван­ня на українських землях, закріпленням політичної гегемонії Польщі у середині XVI ст.

• Збереження українською шляхтою державотвор­чих традицій мали важливий вплив на зростання української національної самосвідомості.

• Зміцнення ролі польської шляхти в українському суспільстві, виникнення і зростання фільваркового господарства, посилення кріпацтва та перші селянські повстання стали важливою характеристикою соціально-економічного життя українських земель цього періоду.

В четвертому питанні послідовність вивчення матеріалу може бути такою:

• Церковне життя в другій половині XVI ст. - першій половині XVII ст.( Берестейська церковна унія, становище православної церкви, православні братства реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні, церковні собори в Бересті 1596 р., утворення Української греко-католицької церкви).

• Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні. Становище греко-католицької та православної церков. Відновлення вищої православної ієрархії. Й. Борецький. Митрополит П. Могила, його заходи щодо впорядкування церковного життя. Спроби церковного порозуміння.

• Культура України у др. пол. XVI – перш. пол. XVII ст. Розвиток освіти та науки (умови і стан розвитку культури, розвиток української мови, Пересопницьке Євангеліє, стан шкільництва, діяльність Острозької академії, виникнення братств, братські школи, утворення Києво-Могилянської академії, книгодрукування, діяльність І. Федоровича в Україні, перші друковані підручники)

• Розвиток літератури, музики, архітектури, образотворчого мистецтва в Україні в др. пол. XVI – перш. пол. XVII ст.