Методичні рекомендації

Розглядаючи перше питання теми, зверніть увагу на:

• лютневу революцію 1917 р. в Росії як пролог початку української національно-демократичної революції, загострення питання влади в українському суспільстві;

• Центральну Раду (ЦР) як найбільш представницький український національно-державний орган влади та її конкурентів (Тимчасовий уряд Росії і Ради солдатських і робітничих депутатів) в умовах фактичного тривладдя в Україні;

• найбільш яскравих представників української національно-демократичної еліти за часів Центральної Ради: М.С. Грушевського, В.К. Винниченка, С.В. Петлюру та ін.;

• автономістську тенденцію у діяльності Центральної Ради: проведення представницьких всеукраїнських з'їздів та зборів військових, вчителів, лікарів, селян тощо і всеукраїнських конгресів з вимогами національно-культурної автономії у березні-травні 1917 року;

• проголошення ЦР I Універсалу та обрання першого національно-демократичного Тимчасового революційного уряду України – Генерального секретаріату на чолі з В. Винниченком;

• приїзд до України делегації Тимчасового уряду Росії та прийняття ЦР II Універсалу і його наслідки, придушення збройного виступу у Києві полку ім. П. Полуботка;

• загострення конфліктних стосунків між ЦР і Тимчасовим урядом Росії (у липні-жовтні 1917 р.) в умовах спроб останнього всіляко обмежити українську автономію (корніловський заколот, З'їзд народів Росії у Києві, рішення ЦР щодо скликання Українських Установчих Зборів);

• жовтневе більшовицьке повстання у Петрограді і проголошення III Універсалом ЦР Української Народної Республіки;

• рішучу протидію В. Леніна національному самовизначенню українського народу (більшовицька агітація та Маніфест Раднаркому Росії до українського народу з ультимативними вимогами до ЦР, Всеукраїнські з'їзди Рад у Києві та Харкові, проголошення радянської влади в Україні;

• розгортання широкомасштабної війни Радянської Росії проти УНР та прийняття IV Універсалу про повний суверенітет Української Народної Республіки і скликання Українських Установчих зборів;

• Брест-Литовська угода між Четверним союзом і УНР та її наслідки для України.

Висвітлюючи друге питання, покажіть наступне:

• обставини втрати Центральною Радою контролю за ситуацією в Україні та поступовий перехід фактичної влади до німецько-австрійського командування;

• державний переворот П. Скоропадського і проголошення гетьманату “Українська держава”, програмні цілі і соціально-класова структура авторитарнорго режиму;

• досягнення та прорахунки гетьманського режиму в Україні, підкорення соціально-економічної політики інтересам панівних класів та окупаційної влади;

• посилення впливу на гетьмана проросійських консервативних кіл в Україні;

• взаємне суперництво за вплив в Україні між гетьманом і німецькою адміністрацією;

• процес формування широкого фронту антигетьманських опозиційних сил (повстансько-партизанська боротьба та її трагічні наслідки для української державності, УНДС – УНС – Директорія – напівлегальна політична опозиція);

• поразка німецько-австрійського блоку у Першій світовій війні, посилення партизанщини та отаманщини, підтримка стану громадянської війни в Україні з боку більшовицької Радянської Росії В. Леніна;

• пошуки П. Скоропадським нових союзників та повстання військ Директорії проти гетьманського режиму.

При розгляді третього питання покажіть:

• обставини встановлення влади Директорії і відновлення УНР та контролю над всією територією України;

• суперечливу внутрішню політику Директорії та її еволюцію від народної демократії (Трудовий конгрес) до військової диктатури С. Петлюри;

• вкрай суперечливий характер зовнішньої політики, у пошуку стратегічних союзників;

• створення у Курську (Росія) Тимчасового робітничо-селянського уряду України на чолі з Г. Пятаковим під патронатом РНК РСФРР та розгортання другого наступу більшовицьких червоноармійських військ в Україну;

• посилення партизанщини (Г. Котовський, М. Щорс, М. Боженко) і отаманщини (Г. Зелений, Т. Тютюнник, М. Григор'єв, Н. Махно тощо);

• прогресуючий параліч влади Директорії: протистояння лідерів В. Винниченка і С. Петлюри; катастрофічний розвал армії; міжнародна ізоляція; втрата стратегічного і тактичного контролю за розвитком подій;

• другий наступ радянських військ у січні-лютому 1919 року на Україну (захоплення Чернігова, Полтави, Катеринослава, Києва), а навесні – втрата Директорією територіальної юрисдикції на Правобережжі;

• розпад Австро-Угорської імперії та утворення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) з центром у Львові (Українська Національна Рада, Державний секретаріат на чолі з К. Левицьким);

• претензії поляків на західноукраїнські землі і війна Речі Посполитої проти ЗУНР;

• героїчну боротьбу формувань Української Галицької армії (УГА) на чолі з М. Омеляновичем-Павленком з польськими військами, підтримуваними Антантою;

• історична спроба об'єднання зусиль УНР і ЗУНР 22.01.1919 р. в акті “Злуки” всіх українських земель у єдиній соборній українській державі, де ЗУНР отримала статус Західної Області УНР;

• політику радянської влади в Україні в 1919 р. (Раднарком УСРР на чолі з Х. Раковським, ревкоми на місцях, ВУЦВК, політика “воєнного комунізму”);

• громадянську війну в Україні та її характерні особливості;

• наступ Добровольчої армії А. Денікіна на Україну у 1919 р., УНР у “трикутнику смерті”;

• третій наступ більшовиків в Україну у 1920 р.: поєднання “лібералізації” з пролетарською диктатурою.

У четвертому питанні потрібно звернути увагу на таке:

• Варшавський договір С. Петлюри і Ю. Пілсудського щодо умов відновлення влади УНР в Україні;

• радянсько-польська війна, Ризький мир та його наслідки для України;

• підсумки та уроки українських національно-визвольних змагань 1917-1920 рр.