Тема IX Україна в умовах ствердження сталінського тоталітарного режиму в срср

(1921-1939 рр.)

План

1. Міжнародне та внутрішнє становище України на початку 1920-х років. Х. Раковський. Входження Радянської України до складу СРСР і остаточна втрата незалежності.

2. Нова економічна політика, особливості і проблеми її втілення в Україні. Форсована індустріалізація: завдання, характерні риси і труднощі, досягнення і втрати.

3. Суцільна насильницька колективізація: розселянювання та розкуркулення. Голодомор 1932-1933 рр. та його трагічні соціально-економічні наслідки.

4. Культурне будівництво 1920-1930-х років: від українізації до ідеологізації всіх сфер суспільно-духовного життя. Ствердження більшовицької адміністративно-командної системи і сталінського тоталітарного режиму в Україні у 1930-ті роки.

5. Західноукраїнські землі у 1921-1939 рр.

Рекомендована література

Бойко О.Д. Історія України. – Посіб. для студ. вищих навч. закладів. – К.: Видавничий центр “Академія”, 1999. – С. 325-368.

Білокінь С. Більшовизм: механіка тотального винищення населення // Сучасність. – 1998. – № 4. – С. 58-89; № 5. – С. 71-95.

Гунчак Т. Україна: перша половина ХІХ століття: нариси політичної історії. – К., 1993. – С. 183-203.

Дашкевич Я. Українізація: причини і наслідки // Слово і час. – 1990. – № 8. – С. 55-65.

Історія України /Баран В. та ін. – Львів. – 1996. – С. 252-263.

Історія України: нове бачення: У 2-х т. /Під ред. В.А. Смолія. – К,, 1995. – Т. 2. – С. 173-189, 194-202, 210-244, 250-255.

Історія України: Посіб. /За ред. Г.Д. Темка, Л.С. Тупчієнка. – К., 2002. – С. 185-206, 266-316.

Котляр М., Кульчицький С. Довідник з історії України. – К., 1996. – С. 322-365.

Політична історія України. ХХ ст.: У 6 т. /Редкол.: І.Ф. Курас (голова) та ін. – К.: Генеза, 2002-2003. Т. 3: Утвердження радянського ладу в Україні (1921-1938) /С.В. Кульчицький (кер.), Ю.І. Шаповал. В.А. Греченко та ін. – К., 2003. – С. 43-51, 164-183, 378-428; Т.4. Українці за межами УРСР (1918-1940). – Кер. тому В.П. Трощинський. – К., 2003. – С. 281-688.

Субтельний О. Україна: історія. – К.: Либідь, 1991. – С. 332-391.

Шаповал Ю.І. У ті трагічні роки: Сталінізм на Україні. – К.: Політвидав України, 1990. – 143 с.

Шаповал Ю.І. Україна 20-50-х років: сторінки ненаписаної історії. – К., 1993. – С.

Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій. – К., 1999. – С. 329-387.

Шокалюк О.І. Історія України: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів. – К.: Центр навч. літ., 2004. – С. 134-164.

Українська державність в ХХ столітті /Під ред. А. Дергачова. – К.: Політдумка, 1996. – С. 33-40.

Методичні рекомендації

При розгляді першого питання зверніть увагу на такі аспекти:

• формальний статус незалежності Радянської України, основні напрямки та проблеми розбудови української зовнішньої політики;

• тенденція до обмеження дипломатичної активності української дипломатії і ліквідація республіканського НКЗС;

• ознаки економічної розрухи у промисловості та сільському господарстві;

• політична нестабільність за умов “воєнного комунізму”;

• збройні антибільшовицькі виступи селянства (так званий політичний бандитизм) під анархо-комуністичними та націоналістичними гаслами;

• жорстке придушення більшовиками проявів антирадянського спротиву;

• дві хвилі страшного голоду 1921-1923 рр., його передумови та наслідки;

• об'єктивні та суб'єктивні чинники утворення Радянського Союзу;

• етапи входження Радянської України до майбутньої союзної радянської держави: від воєнно-політичного союзу радянських республік (1919-1920), через договірну федерацію (1920-1922) до утворення СРСР (1922-1925) як жорстко-тоталітарної монопартійної держави – віхи втрати формально-юридичної незалежності України;

• національно-державне будівництво, перенесення столиці з Києва до Харкова.

У другому питанні слід звернути особливу увагу на:

• передумови нової економічної політики, особливості і методи її втілення в Україні;

• жорсткий однопартійний режим та адміністративно-ринкова система господарювання, піднесення кооперативного руху;

• непманізація: роздержавлення підприємств, трестовий госпрозрахунок, концесії;

• позитивний та суперечливий характер НЕПу на кінець відбудовчого періоду.

• об'єктивні і суб'єктивні передумови проголошення курсу на індустріалізацію країни та визначальну роль української економіки у цьому процесі;

• характерні риси та особливості індустріалізації в Україні;

• загострення проблеми джерел фінансування гігантських економічних перетворень (“надіндустріалізація”);

• оптимальні п'ятирічні плани розвитку економіки – “п'ятирічки індустріалізації”;

• форсований характер, монополізація та диспропорції розвитку тяжкої індустрії, її пріоритетність перед легкою та харчовою галузями господарства;

• поширення адміністративно-командних методів в управлінні економікою і відчуженість робітничого класу від засобів виробництва;

• посилення експлуатації робітничого класу радянською партійно-бюрократичною машиною: соцзмагання, трудові почини, стахановський рух;

• досягнення і втрати України в роки індустріалізації.

Висвітлюючи третє питання, покажіть:

• вирішення гострих проблем подальшої прискореної модернізації промисловості – коштів, сировини та робочої сили – за рахунок чисельного українського селянства;

• курс більшовиків на колективізацію сільського господарства у два етапи: добровільно-заохочувальний і адміністративно-примусовий та насильницький;

• перехід до сталінської політики суцільної, виключно насильницької колективізації (розселянювання) та “ліквідації кулацтва як класу” (розкуркулення) в роки “великого перелому”;

• комплекс заходів партійно-радянського та адміністративно-репресивного апаратів при проведенні хлібозаготівельних кампаній 1931-1933 рр. в українському селі;

• голодомор 1932-1933 рр. та його наслідки – геноцид проти українського народу;

• соціально-економічні та суспільно-політичні зміни в Україні в роки голодомору.

Розглядаючи четверте питання, зверніть увагу на:

• передумови політики коренізації в СРСР та українізації і розвитку національних меншин в Україні як спроба більшовиків очолити і контролювати процеси національно-державних і національно-культурних відносин;

• неоднозначний і суперечливий характер соціалістичних культурних перетворень у “злетні” 20-і та трагічні 30-і роки;

• досягнення і проблеми у розвитку української культури, ліквідації неписьменності, в прискореному становленні всенародної політехнічної освіти;

• формування нової радянської інтелігенції, покоління діячів науки і культури (“український ренесанс”) як соціального прошарку між робітничим класом та селянством;

• суперечливі процеси розвитку української радянської літератури, видавничої справи, мистецтва (театру, кіно) між революційним романтизмом та соціалістичним реалізмом, процеси тотального одержавлення творчих спілок;

• боротьба за інтернаціональне виховання проти “націоналізму” та “націонал-уклонізму” (“хвильовізму”, “шумськізму”. “волобуєвщини”, “скрипниківщини”);

• жорсткий наступ сталінізму на національну українську культуру та творчу інтелігенцію в 30-і роки (“розстріляне відродження”);

• Україна і процеси формування тоталітарного режиму в Радянському Союзі:

• утвердження комуністичної ідеології, монополізму більшовицької партії на владу, зрощення правлячої партії з держапаратом, жорсткий контроль держави за суспільним життям, монопольний контроль над централізованою економікою;

• НКВС, ГУЛАГ, органи суду і прокуратури як караючий меч більшовицької партії;

• пошук “ворогів народу”, боротьба зі “шкідниками” та “саботажниками” (“Шахтинська справа”), показові судові процеси над представниками науково-технічної та української інтелігенції (справи “СВУ”, “УНЦ”, “Блоку українських націоналістичних партій”, “Троцькістсько-націоналістичного блоку” тощо);

• три хвилі системних масових сталінських репресій:

– 1929-1931 рр. – розкуркулення, депортації;

– 1932-1934 рр. – голодомор та “помста” за С. Кірова;

– 1936-1938 рр. – доба “Великого терору”, як форми і методу ствердження особистої влади Й. Сталіна, її характерних рис;

• масові радикальні “чистки” українських партійно-радянських органів та силових структур, остаточне ствердження більшовицько-сталінської адміністративно-командної системи в Україні.