Література Нормативна:

1. Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Голос України. – 2003. – № 45-46. – 12 березня 2003 p.; № 47-48 – 13 березня 2003 р.

Основна:

1. Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посібник. – К.: Знання, 2005. – С. 190-243.

2. Цивільне право України. Академічний курс. Загальна частина: Підручник: У 2-х т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – К.: Концерн “Видавничий дім” Ін Юре”, 2003. – Т. 1. – С. 396-446.

3. Цивільне право України: Підручник / Є.О. Харитонов, Н.О. Саніахметова. – К.: Істина, 2003. – С. 339-353.

4. Цивільне право України: Підручник: У 2-х 53ед. / О.В. Дзера, Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та 53ед.; За 53ед.. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. – 2-е вид., допов. І перероб. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Кн. 1. – С. 539-620.

Додаткова:

1. Цивільний кодекс України. Коментар // За заг. ред. Є.О.Харитонова, О.М.Калітенко. – Одеса: "Юридична література". – 2003. – С. 390-407.

2. Силенко Л.М. Цивільне право України: Навчальний посібник. – К.: Алеута, 2004. – Ч. 1. – 328 с.

3. Завдання для самостійної роботи методичні рекомендації для самостійної роботи студентів

Вивчення навчального курсу дисципліни складається із активної участі студентів на лекціях, семінарських (практичних) заняттях, а також їх самостійної роботи.

Метою самостійної роботи студентів є засвоєння системи знань, набуттю вмінь і навичок для наступного застосування їх у практичній діяльності. Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у вільний від навчальних занять час.

Основними формами самостійної роботи студентів в процесі вивчення курсу дисципліни є:

• уважне слухання і конспектування лекцій;

• робота над конспектами лекцій, планами семінарських (практичних) занять;

• вивчення навчального матеріалу з підручників, навчальних посібників, робота з нормативно-правовими джерелами;

• робота із каталогами бібліотек з метою пошуку необхідної інформації;

• опрацювання матеріалу за першоджерелами, науковою і спеціальною літературою;

• конспектування самостійно вивченого матеріалу, підготовка доповідей, рефератів, написання курсових робіт;

• активна участь у семінарських (практичних) заняттях, колоквіумах;

• участь у студентських наукових гуртках, наукових конференціях, виставках;

• науково-дослідницька робота під час проходження практики та ін.

Уважне слухання і конспектування лекцій

Важливе місце у підготовці студентів до семінарських (практичних) занять відіграють лекції. Лекції слугують тим підґрунтям та інструментом, що спрямовують студентів у найбільш раціональному напрямі щодо вивчення навчальної дисципліни та надають йому знання в обсязі необхідному для подальшого поглибленого вивчення навчальної дисципліни, роз’яснюють найбільш складні поняття та положення навчальної дисципліни. Плідна робота студентів на лекціях є запорукою подальшого успішного оволодіння тим необхідним масивом знань, що сприятиме формуванню із студента фахівця з необхідним рівнем знань та навичок. На початку лекції, як правило, викладач оголошує тему лекції, план її проведення та необхідну навчальну літературу і нормативно-правові джерела. Крім того, посилання на наукову і спеціальну літературу а також нормативно-правові джерела здійснюються викладачем в ході проведення лекції. Тому, під час лекції студенти повинні уважно слухати викладача, аналізувати отримувану інформацію, а також конспектувати найбільш важливі та необхідні масиви інформації, що надається. В кінці лекції студент може задати викладачеві питання щодо роз’яснення незрозумілих положень прослуханої лекції. Належне ведення конспекту під час лекції сприятиме збереженню необхідної для студента інформації та надасть йому змогу в подальшому проаналізувати її.

Робота над конспектами лекцій, планами семінарських (практичних) занять

При підготовці до семінарських (практичних) занять студент уважно читає складений ним конспект лекції та аналізує повторно отримувану інформацію. При опрацюванні матеріалу лекції, студент звіряє наявність викладеного на лекції та законспектованого ним матеріалу із планом семінарського заняття, що знаходиться у навчально-методичному комплексі із обраної дисципліни. При відсутності у конспекті матеріалу з окремих питань лекції, неповне розкриття того чи іншого питання лекції або винесенні їх на самостійне опрацювання студентом чи написання ним реферату, доповіді зобов’язує його звернутися до рекомендованих підручників, навчальних посібників та нормативно-правових джерел.

Вивчення навчального матеріалу з підручників, навчальних посібників, робота з нормативно-правовими джерелами, опрацювання матеріалу за першоджерелами, науковою і спеціальною літературою.

Працювати із підручниками, навчальними посібниками та нормативно-правовим джерелами, науковою і спеціальною літературою необхідно так, щоб отримати з них максимум теоретичних знань та необхідних відомостей. При роботі з цими джерелами студент, в першу чергу, повинен ознайомитись із їх змістом, щоб визначити чи необхідно опрацьовувати дане джерело і чи має воно відношення до навчального курсу, що вивчається, а лише після цього відбирає необхідний для вивчення матеріал з цього джерела (глави, розділи і т. ін.) та розпочинає його вивчення. При опрацюванні матеріалу необхідно з’ясувати суть питання, що вивчається, не уникаючи при цьому визначення суті незрозумілих чи незнайомих слів, термінів та не з’ясувавши їх змісту у словниках, довідниках, контексті речення. При вивченні матеріалу за підручником, навчальним посібником, роботі із науковою і спеціальною літературою необхідно аналізувати прочитане із прослуханою та законспектованою лекцією, робити логічні висновки, відмічати незрозумілі положення з метою їх подальшого з’ясування на семінарському (практичному) занятті. Тому під час опрацювання студентом матеріалу за підручником, навчальним посібником, опрацюванні матеріалів нормативно-правових актів бажано і необхідно відпрацювати зручну для себе певну систему позначень (підкреслювання, помітки на полях книги чи нормативно-правового акту, виписки, позначення маркерами різних кольорів, формулювання інших авторів та нормативно-правових джерел, посилання на інші джерела, виписки необхідних відомостей на окремих листках та ін.) та фіксації опрацьованого матеріалу. Крім того, при роботі із науковою та спеціальною літературою студент може отримати посилання на джерела не вказані в навчально-методичному комплексі, що є, безперечно, цінним для самостійного поглибленого вивчення правового матеріалу.

Робота із каталогами бібліотек з метою пошуку необхідної інформації

Для належної підготовки фахівця-правознавця вивчення тієї чи іншої правової дисципліни тільки за допомогою конспекту лекцій та навчальних посібників, підручників є недостатнім. В більшості випадків належна підготовка можлива тільки при опрацюванні студентом необхідного матеріалу за першоджерелами, науковою і спеціальною літературою. Перелік такої літератури, як правило, наводиться у навчально-методичному комплексі навчальної дисципліни тому, завдання студента зводиться до пошуку цього матеріалу.

Для отримання необхідної літератури студент зобов’язаний розпочати її пошук у бібліотеці. Якщо у методичному комплексі наводиться список додаткової літератури із усіма необхідними реквізитами (автор, назва джерела, місце та рік видання) то студенту необхідно звернутися до алфавітного каталогу бібліотеки та знайти у ньому картку із необхідним джерелом та бібліотечним шифром. Якщо ж студент проводить наукове дослідження обраної правової проблеми, готує наукову доповідь, виступ на конференцію і йому не відомі реквізити джерела або саме джерело, то студенту необхідно звернутися до систематичного бібліотечного каталогу. В цьому випадку завдання студента зводиться до пошуку необхідної галузі (підгалузі) права, що охоплює розшукувану інформацію, а потім, в межах цієї галузі (підгалузі) знайти картку з необхідним джерелом та бібліотечним шифром.

В подальшому студент повинен оформити бібліотечне замовлення на літературу встановленого зразка, до якого вносить шифр знайденого джерела та усі необхідні реквізити.

Участь у семінарських (практичних) заняттях, колоквіумах

Метою семінарського (практичного) заняття є стимулювання самостійної роботи студентів над вивченням навчальної дисципліни, засвоєння ними основних положень та вивчення специфіки, формування у них здібностей застосування одержаних знань в практичній діяльності.

При підготовці до семінарського заняття студент опрацьовує необхідну літературу (підручники, навчальні посібники, необхідна наукова та спеціальна література) та нормативно-правові джерела, конспектує необхідний матеріал відповідно до плану семінарського (практичного) заняття.

Семінарські (практичні) заняття можуть проходити в різних формах:

• співбесіда;

• доповідь;

• дискусія;

• колоквіум;

• рольові ігри та ін.

Найбільш продуктивними і раціональними формами семінарського (практичного) заняття є співбесіда та дискусія. Вони дають можливість обговорити питання з усіх сторін та залучити до такого обговорення максимальну кількість студентів, допомагають розвинути їх мислення та мову, сприяють засвоєнню матеріалу та зобов’язують готуватися до кожного заняття усіх студентів.

Студент, приймаючи участь у семінарському (практичному) занятті при обговоренні того чи іншого питання повинен:

• чітко формулювати основні теоретичні положення;

• обґрунтовувати і доводити свої міркування;

• надавати повну і стислу відповідь на поставлене запитання;

• доповнювати доповідача та ін.

В кінці семінарського (практичного) заняття викладач робить висновок щодо рівня підготовки студентів до заняття, відзначає позитивні і негативні сторони відповідей, аналізує і оцінює надані відповіді та визначає завдання на наступне заняття.

Використання у самостійній підготовці студентів новітніх технологій

В останній час значно зросла роль новітніх технологій і у навчальному процесі, в тому числі і у самостійній роботі студентів, починають активно використовуватися різноманітні технічні засоби та технології (комп’ютер, відеотехніка, мережа Internet, інформаційні банки інформації та ін.). Найбільш зручним для використання у навчальному процесі є комп’ютер, так як він допомагає здійснювати пошук і систематизацію необхідної інформації, мінімізує витрати часу на такі дії, оптимізує самостійну роботу студентів, надає наробкам студентів закінченого і естетичного вигляду.

При роботі студента із персональним комп’ютером йому слід пам’ятати:

• найбільш продуктивна робота забезпечується лише при наявності необхідних мінімальних навиків роботи з ПЕОМ;

• робота з базами даних потребує знання їх принципів роботи;

• пошук необхідної правової інформації у різноманітних інформаційно-пошукових системах потребує знань та навичок роботи цих систем та ін.;

• в необхідних випадках при роботі із складним технологічним чи технічним обладнанням необхідно отримати консультацію фахівця;

• що робота із технічними засобами вимагає дотримання правил техніки безпеки.

Найбільш розповсюдженими, доступними і зручними у використанні системами пошуку і зберігання нормативно-правової інформації є:

• інформаційно-пошукова система нормативно-правових документів “Право”;

• інформаційно-пошукова система нормативно-правових документів “Юрист Плюс”;

• інформаційно-пошукова система нормативно-правових документів “Ліга”;

• інформаційно-пошукова система нормативно-правових документів “Нормативні акти України”;

• інформаційно-пошукова система нормативно-правових документів “Електронний інформаційний бюлетень Верховної Ради України.

Зручною і оптимальною для використання у самостійній роботі cтудентів-правників є інформаційно-пошукова система нормативно-правових документів “Право”. Пошук необхідної правової інформації у цій системі повинен бути розпочатий студентом із запуску її з робочого столу комп’ютера в системі Windows 95 або Windows 2000. Після запуску системи “Право” з робочого столу вказаної системи в меню “Система” студент повинен здійснити запуск меню “Пошук документів”. Після цього пошук необхідного масиву нормативно-правових документів може бути здійснений студентом за одним із таких напрямів:

• пошук за реквізитами;

• пошук за реквізитами і ключовими словами;

• пошук за ключовим словами;

• пошук за рубриками.

Використовуючи той чи інший напрям пошуку студент отримує необхідний масив нормативно-правових актів, який у вигляді систематизованого за часом прийняття або тематикою (за вибором студента) переліку виводиться на екран і є доступним для подальшого ознайомлення студентом. Інформаційна пошукова система “Право” обладнана зручними підказками і інструментами роботи з нею (асистент, базами фінансової інформації, картотеками, закладками, перекладачем та ін.), що робить її досить зручною у використанні студентами. При необхідності вибрані правові документи можуть бути роздруковані або скопійовані студентом на дискети з метою подальшого опрацювання.

З метою плідної самостійної підготовки студентів до занять ними можуть бути досить ефективно використані сканер, ксерокс, принтер та ін.

Великий обсяг необхідної правової та наукової інформації містить у собі також мережа Internet, яка може бути використана студентами у підготовці до занять, написанні доповідей, рефератів, курсових робіт та ін.

Активне і раціональне використання студентами у самостійній роботі засобів технічного забезпечення і новітніх технологій сприятиме ефективній підготовці студентів до навчальних занять та розширенню і поглибленню знань.