
- •2. Основні методи моделюван економіки:
- •4.Класиф економ-математ моделі.
- •5.Постановка та приклади задач лп. Зад оптимал плануван виробн прод. Зад Про раціон харчуван (дієту).
- •8.Симплексний метод розвязуван зад лп.
- •10. Основні властивості пари двоїстих задач лінійного програмування.
- •11. Сумісне розв’язування пари двоїстих задач лінійного програмування.
- •12.13.Постановка і особливості т-задач лп. Методи побудови опорних планів зад
- •14.Постановка т-задач. Знаходження її оптимального плану методом потенціалів
- •15.16.Постановка і особливості задач нп. Графічний метод
- •17.Постановка зад дробово-лп.
- •19.Економетрія як наука. Поняття економетричної моделі. Основні етапи її побудови
- •20. 21. Поняття економ моделі. Основні етапи побудови ек моделей.
- •22.Загальне понят про лінійну регресію. Оцінка парамет ліній регресії за допом методу найменших квадратів
- •23.Основні кореляційні характеристики: коваріація, коефіцієнт кореляції
- •24.Основні передумови методу найменших квадратів. Теорема Гаусса-Маркова
- •26.Перевірка статистичних гіпотез відносно коефіцієнтів регресії та кореляції
- •33.Перевірка значущості коефіцієнтів регресії у випадку лінійної множинної регресії.
- •34.Перевірка значущості рівняння лінійної множинної регресії в цілому.
- •35.Інтервал оцінки парамет, функції ліній множин регресії та індивідуального значення залежної змінної.
- •36.Гетероскедастичність. Сутність та наслідки гетероскедастичності.
- •37.Сутність та наслідки автокореляції
- •38.Сутність та наслідки мультиколінеарності.
- •39.Моделі лінійної множинної регресії з незалежними фіктивними змінними.
- •40.Сезонні фіктивні змінні.
- •34. Перевірка гіпотези про рівність 2ох коефіцієнтів детермінації.
22.Загальне понят про лінійну регресію. Оцінка парамет ліній регресії за допом методу найменших квадратів
Прості лінійні регрес моделі встановл лінійну залежність між двома змінними, одна з яких вважається залежною змінною (y) та розглядається як функція незалежної змінної (x).
У загал випадку проста лінійна регресійна модель має вигляд:
Y = α + β X + ε, де Y = {y1,…,yn} – вектор спостережень за залежною змінною, X = {x1, …, xn} – вектор спостережень за незалежною змінною, ε = {ε1, …, εn} – вектор випадкових величин (помилок), α, β – невідомі параметри регресійної моделі.
Щоб мати явний вигляд залежності Y = α + β X + ε, необхідно знайти α і β, а це можливо тільки тоді, коли відомі всі значення x та y (генеральна сукупність), проте характерною ознакою практичних задач з економетрії є відсутність генеральної сукупності x та y, тому у цій ситуації можна лише оцінити α і β на основі вибірки.
Якщо a, b – шукані оцінки α і β, то рівняння прямих ліній g(x) = α + βx,
назив відповід,
теоретич та вибірковим рівнян лінійної
регресії.
За міру відхилення теоретичної лінії регресії від вибіркової можна взяти, наприклад, одну з міри:
1.
;
2.
;
3.
– МНК.
Недоліком міри 1 є те, що існує багато прямих, для яких вона є нульовою; міра 2 – нескрізь диференційована функція. Найбільш ефективною і теоретично обґрунтованою є міра 3, мінімізація якої (за параметрами a і b) становить суть методу найменших квадратів. Т ч за критерієм маємо:
– система нормальних рівнянь для
визначення параметрів a і b;
b
=
;
a
=
.
23.Основні кореляційні характеристики: коваріація, коефіцієнт кореляції
Їх є 4: коваріац; коеф корел; коеф детермін; кореляц відношен.
(коваріац
– хар-є наявність зв’язку між X
та Y).
Властивості:
1-
2-
3-
4-
– незалежні
між X,Y існує зв’язок
,
де
– це варіація змінної X,
– це варіація змінної Y.
Недоліки коваріації: залежить від розмірностей випад вел; не дозвол встановити силу зв’язку між X та Y, а лише його наяв.
(коеф
корел
– хар-є тісноту лінійного зв’язку між
X
та Y).
Властивості:
1-
;
2-
3-
,
причому наближення
до 1 свідчить про зростання тісноти
лінійного зв’язку між X та Y; 4-
немає лінійного зв’язку між X
та Y,
хоч будь-який інший може бути присутній;
5-
пов’язані лінійною функціональною
залежністю, тобто результати спостереження
знаходяться на прямій лінії; 6-
між X та Y існує прямий зв’язок,
між X та Y існує обернений зв’язок.
(коеф
детермінації – характеризує
зв’язок між X
та Y
і адекватність моделі)
,
де
g(
(кореляційне
відношення – характеризує
тісноту
зв’язку як лінійного зв’язку, так і
нелінійного)
Властивості:
;
2-
X
та Y
– некорельовані ; 3-
X
та Y
– пов’язані функціонально; 4-
,
причому
у випадку лінійного зв’язку;
24.Основні передумови методу найменших квадратів. Теорема Гаусса-Маркова
Основні передумови МНК:
1-у
моделі Y
=
X
+
X
– детермінована величина, а Y та
- випадкові величини;
2-математичне
сподівання відхилення
;
3-дисперсія
кожного випадкового відхилення є
постійною і однаковою (D(
;
виконання цього припущення називають
гомоскедастичністю, а його невиконання
– гетероскедастичністю);
4-відхилення
та
є некорельованими: M(
;
5-відхилення та є нормально розподіленою випадковою величиною.
При виконан припущень 1-5 модель Y = X + X назив класич нормал ліній регрес моделлю.
Теорема Гаусса-Маркова: якщо для регрес моделі Y = X + X викон припущення 1-5, то оцінки a, b, отримані за МНК, є:
1-точковими
незміщеними оцінками M(a) =
,
M(b)
=
;
2-точковими
обґрунтованими оцінками
;
3-точковими ефективними оцінками, тобто мають найменшу дисперсію в класі лінійних незміщених оцінок.
25.Стандарт
помилки регресії та коеф регресії.
Відносні величини стандарт помилок
коеф регресії та їх економ зміст. Крім
оцінок a та b коефіцієнтів регресії,
потрібно також оцінити випадкове
відхилення
,
що не може бути визначені на основі
вибірки. Оцінки теорет випад відхилен
(помилки
регресії)
є відхиленнями
(залишки
регресії),
що визначаються за формулою:
.
Точковою
незміщеною оцінкою дисперсії
помилок регресії
є величина
.
Тоді
стандарт
помилкою регресії називають
величину s =
.
Дисперсії оцінок a та b обчислюють за формулами:
D(b)
D(a)
Стандарт
помилками коефіцієнтів регресії
називають
величини:
та
.
З метою визначення якості точкових оцінок a та b обчислюють також выдносны величини стандартних похибок:
,
.