Нормативно-правові акти з питань оподаткування встановлюють:

перелік податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що вклю­чаються до системи оподаткування України

основні засади визна­чення суб'єктів податкових правовідносин, їх прав та обов'язків, об'єктів та бази оподаткування, розмірів податкових ставок та нор­мативів, порядку справляння та зарахування податків

порядок їх встановлення, зміни і скасування, а також надання податкових пільг, ведення податкового обліку, забезпечення вико­нання податкових зобов'язань

порядок і умови притягнення до відповідальності за порушення, допущені у сфері оподаткування

Елементи податкового законодавства:

суб'єкт оподаткування або платник податку

об'єкт (предмет) оподаткування

ставка податку

одиниця обкладання

база опо­даткування

джерело сплати податку

строки сплати податку

пільги зі сплати податку

порядок обчислення податку

джерело акумуляції податку або порядок розподілу сум по­датку між окремими ланками бюджету

Система джерел податкового права:

Загальні не фінансові закони	— конституційні закони чи закони, що стосуються до інших галузей права та містять податкові норми
Загальні фінансові закони	— здебільшого вони представлені бюджетними законами
Загальні податкові закони	— законодавчі акти, що містять положення, які регулюють податкову систему в цілому, її основні засади, головні характеристики податкових важелів
Спеціальні податкові закони	— законодавчі акти, які регулюють окремі групи та види податків

4. Поняття і види податкових норм. Структура податкової норми

Податкова норма – це правила поведінки, що регулює відносини між суб’єктами оподаткування щодо встановлення, введення та стягнення податків, встановлені державою та забезпечені силою її примусу

Види податкових норм

Залежно від змісту

Залежно від характеру впли­ву на поведінку суб'єктів податкових правовідносин

процесуальні

ма­теріальні

забороняючі

зобов'язуючі

уповноважуючі

Об'єктивний поділ фінансо­во-правових норм на зазначені види зумовлюють такі фактори:

функції податкових норм

спеціалізація податкових норм

спо­соби правового регулювання

Елементи податкового закону

Суб'єкт оподаткування – це юридична або фізична особа, якій належить спла­чувати податок відповідно до норми закону.

Об'єкт оподаткування вказує на обставини, за яких у суб'єкта оподаткуван­ня виникає обов'язок сплатити податок. У деяких податкових зако­нах об'єкт може набувати конкретизації, і з'являється предмет опо­даткування.

Предмет оподаткування вказує на ознаки фактичного, а не юридичного ха­рактеру, за якими обґрунтовується стягнення відповідного податку.

Джерело сплати податку – це дохід платника, з якого він сплачує податок. Джерело сплати може бути безпосередньо по­в'язане з об'єктом оподаткування, а може й не стосуватися об'єкта оподаткування, об'єкт і джерело не завжди збігаються.

Податкова база служить для того, щоб кількісно виразити пред­мет оподаткування. У ряді випадків податкова база є частиною пред­мета оподаткування, до якої застосовується податкова ставка. Але це правильно лише тоді, коли предмет оподаткування безпосеред­ньо визначає і дає можливість застосовувати до себе обчислення. Податкова база необхідна саме для обчислення податку, але вона не є умовою (об'єктом оподаткування), що породжує обов'язок спла­тити податок.

Одиниця обкла­дання – це та його частина, на яку встановлено податкову ставку, це одиниця виміру (майнового чи грошо­вого) об'єкта оподаткування, стосовно якої встановлюються норма­тиви і ставки обкладення. Одиниця оподаткування має переважно розрахунковий характер.

Ставка податку — законодавче встановлений розмір податку на одиницю оподаткування.