План семінарського заняття № 11

1. Економічна необхідність і роль страхування в забезпеченні безперервності суспільного виробництва.

2. Формування і розвиток страхового ринку в Україні.

3. Особливості фінансових відносин у сфері страхування.

4. Страхування майна юридичних і фізичних осіб, його види й форми.

План семінарського заняття № 12

1. Особове страхування його суть і значення в забезпеченні соціального захисту громадян.

2. Перспективи розвитку медичного страхування в Україні.

3. Страхування кредитних і фінансових ризиків, його необхідність, значення та види.

4. Страхування відповідальності.

5. Зарубіжна практика страхування.

Рекомендована література

• Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" від 7 липня 2005р. №2774-IY /htth//www/rada/gov/ua

• Закон України «Про страхування» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 18, ст. 78.

• Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. - К.: Знання, 1997.

• Буряк П.Ю., Смолінська С.Д., Татарин Н.Б. Фінанси: Підручник.- К.: «Хай – Тек Прес», 2010. – 329с.

• Буряк П.Ю., Вихор О.Б. Фінанси: курс для фінансистів: Підручник.- К.: «Хай – Тек Прес», 2010. – 528с.

• Заруба О.Д. Основи страхування. - К.: УФІМБ,1995.

Тема 9. Фінансовий ринок

Перехід до принципово нової ринкової економіки вимагає відтворення в країні фінансового ринку, який забезпечує розподіл грошових коштів між учасниками економічних відносин.

Студенти повинні зрозуміти, що фінансовий ринок – це сукупність всіх грошових ресурсів країни, що перебувають у русі – розподіляються і перерозподіляються, що змінюються під впливом попиту і пропозиції на ці ресурси з боку різних суб’єктів господарювання. Фінансовий ринок України перебуває на стадії свого формування.

Для того, щоб краще розібратись в суті фінансового ринку, слід розглянути окремі грошові потоки та процеси, пов’язані із заощадженнями, інвестиціями і фінансовими ринками.

Суб’єктами відносин виступають грошово-кредитні ресурси і цінні папери. Суб’єктами відносин є держава, підприємства різних форм власності, окремі громадяни.

Головною функцією фінансового ринку є забезпечення руху грошових коштів від одних власників до інших. Фінансовий ринок виступає як механізм перерозподілу фінансових ресурсів підприємств і заощаджень населення між суб’єктами господарювання і галузями економіки.

Слід охарактеризувати основні елементи фінансового ринку:

• валютний ринок;

• кредитний ринок;

• ринок цінних паперів.

Важливим елементом фінансового ринку є ринок цінних паперів.

Ринок цінних паперів – сукупність відносин фінансового ринку, пов’язаних із випуском і обігом цінних паперів, а також форми і способи цього обігу. Цінні папери – це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником та передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів та процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають із цих документів, іншим особам. Студентам доцільно опрацювати рекомендовані законодавчі акти України, ознайомитись з видами цінних паперів та дати їм характеристику, а саме:

• акції;

• облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик;

• казначейські зобов’язання держави;

• ощадні сертифікати;

• векселі;

• приватизаційні папери.

Крім цінних паперів першого порядку існують похідні цінні папери, до яких належать опціони, ф’ючерси, бони, варанти тощо.

Студентам слід розрізняти капітальні та грошові цінні папери. Серед капітальних, що виступають засобом залучення капіталу, найбільш поширені акції та облігації. Капітальні цінні папери поділяються на дольові (пайові), що виражають долю (частку) у власності та валовому капіталі, та боргові, що виражають відносини позики.

Дольові цінні папери – це акції, інвестиційні сертифікати, приватизаційні папери.

Боргові цінні папери – це облігації, казначейські зобов’язання та інші, по яких емітент несе зобов’язання повернути у відповідний термін кошти, інвестовані в його діяльність, і виплатити доход у вигляді фіксованого процента.

До грошових цінних паперів належать:

• векселі;

• депозитні сертифікати;

• комерційна папери та ін.

Грошові цінні папери активно використовуються в обороті між фірмами, банками, між банками та казначейством.

Цінні папери можуть бути іменними та на пред’явника. Іменні цінні папери передаються шляхом повного індосаменту (передавальним записом, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи), якщо інше не передбачено Законом України “Про цінні папери і фондову біржу” або якщо в них спеціально не вказано, що вони не підлягають передачі. Цінні папери на пред’явника обертаються вільно.

Ринок грошей має справу з короткостроковими фінансовими активами, що є високоліквідними та малоризиковими. Інструментами цього ринку є :

• скарбничі векселі;

• короткострокові комерційні векселі ;

• банківські акцепти.

Ринки капіталу є більш різноманітними, оскільки їх діяльність пов’язана з кількома видами зовсім різних інструментів. Тут можна виділити ринок облігацій та ринок часток капіталу (акцій).

Вивчаючи питання про класифікацію ринків цінних паперів, слід вказати ознаки класифікації і виділити первинний та вторинний ринок цінних паперів, біржовий та позабіржовий.

Слід охарактеризувати учасників ринку цінних паперів:

• емітенти – юридичні особи, державні органи, органи місцевого самоврядування, які несуть повну відповідальність за випущені ними цінні папери;

• інвестори – фізичні і юридичні особи, що придбали цінні папери від свого імені та за свій рахунок;

• інвестиційний інститут – юридична особа, створена в будь-якій організаційно-правовій формі, яка допускається законодавством України. Існують такі форми інвестиційних інститутів, як фінансові брокери, інвестиційні консультанти, інвестиційні компанії та інвестиційні фонди.

Студенти мають вже поняття про валютний ринок як складову грошового ринку. Сучасний валютний ринок являє собою особливий механізм, який забезпечує проведення операцій з валютою для обслуговування міжнародних платежів. На валютному ринку проводяться конверсійні, депозитні та кредитні операції в іноземних валютах учасниками валютного ринку по ринковому курсу або відсотковій ставці. Є певні відмінності між конверсійними (обмінними) та депозитно-кредитними операціями. Забезпечується реальна свобода вибору для власника валюти. На валютному ринку присутні конкуренція та ризик.

Слід класифікувати валютні ринки:

• за видом операцій;

• за територіальною ознакою.

Характеризуючи учасників валютного ринку, слід назвати їх та вказати їх функції. Такими суб’єктами виступають:

• комерційні банки;

• центральні банки;

• великі міжнародні банки;

• фірми, що здійснюють зовнішньоторгівельні операції;

• компанії, що здійснюють закордонні вкладення активів;

• валютні біржі;

• валютні брокерські фірми.

З давніх давен центром торгових операцій з цінними паперами були

фондові біржі. Фондова біржа – це організаційно-оформлений, регулярнодіючий ринок, на якому відбувається купівля-продаж цінних паперів. Слід вказати основні функції фондової біржі:

• підтримка ліквідності цінних паперів;

• встановлення ринкової вартості (біржового курсу) цінних паперів;

• перелив капіталу між компаніями, галузями, сферами виробництва та обслуговування.

Купівля-продаж цінних паперів на фондовій біржі здійснюється на

основі біржового курсу, який коливається під впливом попиту і пропозиції на них. Учасниками торгів на фондовій біржі є брокери та дилери – професіонали ринку цінних паперів, котрі мають ліцензію на право здійснення операцій з цінними паперами.

Крім професіоналів на ринку цінних паперів діють різноманітні фінансові посередники (інституційні інвестори). Їх діяльність детально розглядається в. курсі “Гроші і кредит”.

Державними органами регулювання ринку цінних паперів є Міністерство фінансів України, Національний банк, Фонд державного майна України, я також Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.