10.2 Логістичний підхід в технологічному процесі транспорту

Завдання які вирішуються логістично-транспортною системою і розробкою по тим стратегіям можливо в основному поділити на три групи.

Перша з груп – пов’язана з формуванням ринкових зон обслуговування, прогнозом матеріалопотоків обробкою матеріалопотоків в системі обслуговування і другими роботами по оперативному управліннб і регулюванню матеріалопотока.

Друга група – завдання по розробці системі організації транспортного процеса (план перевезень, план розподілу вида діяльності, план формування вантажопотоків, графік руху транспортних засобів і інше).

Третя група – управління запасами на підприємствах, фірмах, складських комплексах розміщення запасів і їх обслуговування транспортними засобами, інформаційними системами.

Таким чином ми бачемо органічне об’єднання транспорта з виробництвом, перетворення його в ланку єдиної системи “виробництво – транспорт – розподіл”. Новий підхід до транспорту, як до складової частини більш крупної системи або логістичного ланцюга, привело до необхідності розгляду його в різних аспектах.

Рух матеріального потоку здійснюється на основі технологічного процесу, який починається з моменту організації прийняття вантажу до перевезень і закінчується моментом отримання його клієнтом.

При перевезенні вантажів повагонними відправленнями у залізничному, залізнично-водному чи залізнично-автомобільному сполученні, а також вантажів дрібними відправленнями, незалежно від виду сполучення, відправниць немаркірування наносять на кожне місце.

Розрізняють маркіровку товарну, відправну, спеціальну і транспортну.

Під єдиним технологічним процесом розуміють раціональну систему організації роботи станцій примикання та під’їзних шляхів промислових підприємств, що пов’язує технологію обробки составів та вагонів на станціях примикання та під’їзних шляхах і забезпечує єдиний ритм перевезень та виробничого процесу промислових підприємств.

Технологічний процес передбачає послідовність і тривалість комерційних операцій, що виконуються на вантажному дворі та в товарній конторі. У більшості випадків його розробляють за такою схемою.

Обов’язковою складовою частиною технологічного процесу є графіки виконання операцій. Вони регламентують затрати часу і порядок виконання окремих операцій за елементами.

Одна з головних умов успішного виконання технологічного процесу – суміщення операцій і по можливості не послідовне, а паралельне їх використання. Великим резервом підвищення продуктивності праці є вміле суміщення професій і повне завантаження усіх робітників протягом дня.

Технічні засоби, що подаються вантажовідправники залізницею або підприємствами автотранспорту під навантаження мають бути у доброму технічному і комерційному етапі.

10.3 Логістична концепція роботи транспортних підприємств

Виходячи з кожного з двох статусів транспортного підприємства самостійно господарюючого на ринкі транспортних послуг або котре є власністю фірми – виробника ринкових товарів його ефективність буде визначатися продуктами, які користуються попитом на ринку. І вимоги підпорядкованні економічних інтересів потребам кінцевих споживачів на ринку залишається головним для транспортного підприємства.

Головна вимога логістичної концепції оновлення складається в тому, щоб змінити традиційну організацію транспортного виробництва на оновлену. Це визиває необхідність в транспортній ланці потокових процесів виявити центри переорієнтації. Такими центрами можуть бути центри обробки продуктів, які перевозяться транспортом і обробка замовлень на перевезення вантажів.

Виходячи з повних стратегій логістики і виробництва в ланцюгах транспортних матеріальних потоків, нова стратегія транспортного виробництва повинні бути органічною складовою частиною в ієрархії стратегії підприємства, орієнтованого на логістику і користуючись транспортними послугами.

Основні положення логістики характерні для фірм-виробників і споживачів продукції (пріоритет споживача, високий рівень сервіса, скорочення часу виконання замовлень та ін.) у повній мірі це відноситься і до підприємств транспортної галузі, задіяним в логістичних системах.

Виходячи з думки окремих експертов-логістов, головна причина яка перешкоджає розширенню взаємодій промислових і транспортних фірм в сфері логістики є небезпечність втрат вантажовласником контролю за перевезенням сировини і готової продукції.

В моделі управління диференціюємої по деталям транспортного процесу, диференціація по виробу у вигляді елемента транспортного процеса супроводжується диференціацією обробки замовлень служби комплектування транспортного підприємства, котра формує вантажні одиниці в комплекті партій постачань. В моделі регулюючої організації транспортного процесу означає забезпечення простої організації по відношенню до управляє мого (матеріального) потоку, тобто інтеграцію матеріального потоку. Для цього все транспортне виробництво поділяється на дільниці матеріального потоку і склади, тобто резервні потужності для робіт, відносящихся до господарської функції транспортного процесу. При структуруванні регульованої організації матеріального потоку можуть бути використані схеми, з урахуванням специфіки виробничого процеса на транспорті.

Використання основних моделей оновлення для здійснення виробничого процесу на базі логістики в дусі підприємства наступного і відповідно до транспортного процесу дозволить додати поновлення і на цій дільниці матеріальних потоків. Ці вимоги реалізуються в ході оновлення при умові обліку залежностей виробничих структур замкнення циклу проміж фазами безперервного структурного планування транспортних процесів.