Глава 4 провадження в кримінальних справах у судах першої інстанції

4.1. Україна

4.1.1. Підсудність

1. Поняття і значення підсудності. 2. Види підсудності. 3. Передача справи за підсудністю.

1. Поняття і значення підсудності. Підсудність – це властивість справи, яка визначає, до відання якого суду відноситься розгляд кримінальної справи в суді першої інстанції. ₍ Для чого КПК встановлює підсудність:

♦ для того щоб суди найбільш ефективно здійснювалиі свої обов'язки;

♦ з метою забезпечення доступності суду для населення.Підсудність визначається нормами КПК (гл. 2, ст.ст. 33–

42) і лише у виняткових випадках встановлюється спеціальними актами держави.

Наприклад, у 1953 р. Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР створено Особливе присутствіє Верховного Суду СРСР для розгляду справи Берії (міністра внутрішніх справ, соратника Сталіна).

Значення. Підсудність:

а) є однією з важливих гарантій законного і обґрунтованого розгляду кримінальних справ, для чого вимагається, щоб суд добре знав місцеві умови (місцеві районні суди), специфіку злочину (військові суди);

б) забезпечує надходження в суди справ з урахуванняммісця, яке займає кожен з них у судовій системі;

в) забезпечує здійснення принципу рівності всіх громадянперед судом.

2. Види підсудності: територіальна (місцева), предметна (родова), персональна (спеціальна), альтернативна і за зв'язком справ.

Територіальна або місцева підсудність вказує на те, якому з одноіменних судів підсудна справа. Підставою для визначення територіальної підсудності, як загальне правило, є місце вчинення злочину.

Якщо місця вчинення злочину встановити не можна, то справа повинна бути розглянута судом, в районі діяльності якого закінчено дізнання чи досудове слідство в даній справі.

Предметна або родова підсудність визначається характером здійсненого злочину, вираженого кваліфікацією за статтею КК. Місцевим судам підсудна більшість справ. Як закріплено ст. 33 КПК, районному (міському) суду підсудні всі кримінальні справи, крім справ, підсудних судам вищого рівня і військовим судам.

Апеляційному суду по першій інстанції підсудні такі кримінальні справи:

1. про злочини проти основ національної безпеки України, передбачені ст.ст. 109–114 КК України;

2. про злочини, за вчинення яких КК України передбачаєпокарання у вигляді довічного позбавлення волі.

У випадках особливої складності або важливості справи, підсудної місцевому суду, – апеляційний суд має право прийняти її до свого провадження (ст. 34 КПК).

Персональна або спеціальна підсудність – це підсудність справ військовим судам.

Військовим судам гарнізонів як суду першої інстанції підсудні справи про злочини осіб, які мають військове звання до підполковника, капітана другого рангу включно, крім тих справ, які підсудні військовим судам вищого рівня.

Військовим судам регіонів, Військово-Морських Сил, як судам першої інстанції, підсудні:

1. справи про злочини осіб, які мають військове званняполковника, капітана І рангу і вище;

2. справи про злочини осіб, які займають посаду від командира полку, капітана корабля першого рангу і вище, а також осіб, рівних їм за службовим становищем;

3. справи про всі злочини, за які в умовах мирного часузаконом передбачена можливість призначення покарання увигляді довічного позбавлення волі.

Альтернативна підсудність визначається ст. 39 КПК. В разі об'єднання в одному провадженні кримінальних справ по обвинуваченню декількох осіб у вчиненні декількох злочинів, коли ці справи підсудні двом або декільком одноіменним судам, справу розглядає той суд, в районі діяльності якого було порушено кримінальну справу або закінчено досудове слідство.

Підсудність за зв'язком справ визначається можливістю об'єднати в одному провадженні кримінальні справи по обвинуваченню однієї особи або групи осіб в скоєнні злочину чи злочинів (ст. 40 КПК).

При цьому діють такі правила. Якщо одна особа або група осіб обвинувачується у вчиненні декількох злочинів, справи про які підсудні різнойменним судам, то справа розглядається судом вищого рівня.

Якщо одна особа або група осіб обвинувачується у вчиненні декількох злочинів і справа хоча б про одну з них або про один із злочинів підсудна військовому суду, то справу розглядає військовий суд.

При обвинуваченні групи осіб у вчиненні одного або кількох злочинів, що не є військовими злочинами, якщо щодо хоча б одного з обвинувачених справа підсудна загальному суду, справа щодо всіх обвинувачених розглядається загальним судом.

3. Передача справи за підсудністю. Справу на розгляд того чи іншого суду направляє прокурор. Однак суд не зв'язаний юридичною оцінкою обвинувачення, яку дав прокурор. Суд може внести зміни: щодо юридичної оцінки злочинів, щодо підсудності справи.

Передача справи з одного суду в інший можлива з двох підстав:

1) якщо справа підсудна не тому суду, в який вона передана до розгляду;

2) доцільності її розгляду в суді, якому вона не підсудна.Порядок передачі справи за підсудністю залежить від того,

коли саме суд установить факт непідсудності і який характер непідсудності.

Якщо непідсудність виявлена в стадії попереднього розгляду справи, то суддя своєю постановою направляє справу за підсудністю.

Якщо це буде встановлено в судовому засіданні, суд може залишити справу в своєму провадженні (якщо справа підсудна однойменному суду, щоб не допускати тяганини).

Передача справи судом вищого рівня, який приступив до розгляду справи, до суду нижчого рівня не допускається.

Коли справа підсудна суду вищого рівня або військовому суду, вона обов'язково направляється за підсудністю.

В окремих випадках з метою:

• забезпечення об'єктивного і повного розгляду справи;

• забезпечення виховної ролі суду справа може бути передана на розгляд суду за:

• місцем проживання чи роботи обвинуваченого;

• місцем знаходження більшості свідків (це допускаєтьсялише до початку її розгляду в судовому засіданні).

Питання про передачу справи з одного місцевого суду до іншого вирішується головою відповідного апеляційного суду.

Питання про передачу справи до суду іншої області або військового суду іншого регіону вирішується Головою Верховного Суду України чи його заступником.

Спори про підсудність між судами не допускається, кримінальна справа, надіслана з одного суду до іншого в порядку, встановленому гл. 2 КПК, повинна бути прийнята цим судом до свого провадження, якщо при цьому не перевищується компетенція суду.