- •Теорія механізмів та машин
- •Передмова
- •Завдання на курсову роботу з теорії механізмів і машин
- •Зміст курсової роботи
- •1. Аркуш 1. Проектування кулачкового механізму
- •2. Аркуш 2. Динамічне дослідження машини
- •3. Аркуш 3. Силовий аналіз машини
- •4. Розрахунок зубчатої передачі
- •5. Оформлення курсового проекту
- •І. Структурний аналіз механізмів
- •Іі. Синтез плоских механізмів з нижчими парами
- •2.1 Синтез кривошипно-повзунного механізму
- •2.2. Проектування схеми кулісного механізму з коливною кулісою за заданим ходом повзуна н і коефіцієнтом зміни середньої швидкості (рисунок 2.1)
- •2.4. Проектування схеми кулісного механізму за заданим коефіцієнтом зміни середньої швидкості, заданими розмірами і
- •Ііі. Аналоги швидкості і прискорення
- •IV Графічний метод визначення аналогів швидкостей та прискорень механізмів другого класу
- •4.1Розв’язання рівнянь аналогів швидкості
- •4.2 Теорема подібності
- •4.4 Графічне диференціювання та інтегрування функцій
- •V. Динамічне дослідження машин
- •Визначення мас та моментів інерції ланок механізму
- •5.1 Визначення зовнішніх навантажень ланок машин
- •Визначення сил тиску в циліндрах двигунів внутрішнього згорання та в поршневих компресорах.
- •Фази індикаторної діаграми
- •Фази індикаторної діаграми
- •Фази індикаторної діаграми
- •5.3 Вибір потужності асинхронного електродвигуна.
- •5.3.1. Визначення передавального числа, номінального момента:
- •5.3.2 Перевірка електродвигуна на працездатність.
- •5.4 Визначення моменту інерції маховика Момент інерції маховика
- •5.4.1 Розміри маховика
- •VI силове дослідження плоских важільних механізмів
- •6.1 Визначення інерційних сил і моментів
- •6.2 Метод кінетостатики
- •6.3 Сили взаємодії в кінематичних парах
- •6.4 Послідовність силового розрахунку
- •6.5 Методика силового розрахунку графоаналітичним способом
- •6.6 Важіль н.Є. Жуковського
- •VII Проектування евольвентної циліндричної зубчатої передачі
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Вибір коефіцієнтів зміщення
- •7.3. Евольвента, рівняння евольвенти в параметричній, векторній і координатній формах
- •7.4 Елементи та властивості евольвентного зачеплення
- •7.5 Розрахунок основних геометричних параметрів прямозубої евольвентної зубчатої передачі при заданій міжосьовій відстані аW
- •7.6 Розрахунок основних геометричних параметрів евольвентної зубчатої передачі при заданій кількості зубців коліс і міжосьовій відстані
- •VIII. Проектування кулачкових механізмів
- •8.1 Фазові кути
- •8.2 Закон руху веденої ланки
- •8.3 Вихідні дані для проектування
- •8.4 Визначення закону руху штовхача
- •8.5 Визначення основних розмірів кулачкових механізмів
- •8.6 Графічний метод профілювання кулачка
- •Позначення заданих параметрів механізмів для тем 1-18
- •Позначення заданих параметрів механізмів для тем 19-23
- •Види кулачкових механізмів
- •Закони руху вихідної ланки кулачкового механізму
- •Схеми редукторів
- •Тема 19. Дизель-повітрянодувна установка
- •Тема 20. Проектування та дослідження механізмів руху автомобіля
- •Тема 21. Проектування та дослідження поршневого компресора
- •Тема 22. Проектування та дослідження механізмів 4х-тактного двигуна
- •Тема 23. Проектування та дослідження механізмів двигуна і передачі мотоцикла
- •Література
4.2 Теорема подібності
Якщо точки деякої ланки утворюють геометричну фігуру , то на планах аналогів швидкості і прискорення утворюється подібна фігура . Для планів аналогів швидкості ці фігури повернуті на 900.
Розглянемо кривошипно-повзунний механізм, у якого ланка 3 має конфігурацію трикутника (рисунок 4.10).
Рисунок 4.10 Рисунок 4.11
Рівняння для побудови плану аналогів швидкості точок :
Вектор перпендикулярний ОМ; вектор перпендикулярний вектор паралельний напрямній повзуна. Рівняння для точки N ланки 3:
Вектор перпендикулярний MN; вектор перпендикулярний NL. На побудованому плані аналогів швидкості (рисунок 4.11) утворюється трикутник , подібний до трикутника на плані механізму, оскільки сторони трикутників взаємно перпендикулярні. Обхід літер на плані механізму і на плані аналогів має збігатись.
Висновок: якщо деяка точка ділить ланку 6 на дві частини в деякому відношенні, то відповідна точка s на плані аналогів ділить відповідний ланці відрізок у такому ж відношенні.
На рисунку 4.10
Звідси визначається положення точки s на відрізку плану аналогів швидкості. Аналогічно знаходяться точки на плані прискорень.
4.4 Графічне диференціювання та інтегрування функцій
Якщо одна з кінематичних функцій задана у формі таблиці або графічно, то знайти похідну або інтеграл цієї функції в аналітичній формі складно.
У цьому випадку ефективними є методи графічного диференціювання та інтегрування функцій. Графічне диференціювання починають із побудови графіка функції за заданими значеннями у функції узагальненої координати або часу. Наприклад, заміряючи переміщення вихідної ланки механізму залежно від кута повороту вхідної ланки, одержуємо дані для побудови графіка (рисунок 4.12 а).
Рисунок 4.12
Графік будується в масштабах і . Розглянемо послідовність графічного диференціювання за методом хорд:
Точки кривої 1/, 2/, 3/ … з’єднуються хордами.
З полюса р графіка проводяться промені паралельно проведеним хордам до перетину з віссю ординат.
Точки перетину проектуються на лінії, які ділять навпіл відрізки 0-1, 1-2, 2-3 …
Одержані на графіку точки 1//, 2//, 3// … з’єднуються плавною кривою, яка показує зміну аналога швидкості. Визначимо масштаб діаграми . Розглянемо трикутник АВС (рисунок 4.12 а). За кут повороту з положення 1 у положення 2 ведена ланка перемістилась з положення В у положення С. З урахуванням масштабів аналог швидкості в інтервалі 1-2 дорівнює:
(1).
З графіка (рисунок 4.12 б)
(2). Враховуючи (1), (2), одержуємо:
м/мм. (4.36)
Графічне інтегрування за методом хорд проводиться в такій послідовності (рисунок 4.13).
На заданій діаграмі М(φ) у межах кожного відрізка 0-1, 1-2, 2-3 … знаходиться середнє значення моменту і знаходяться точки перетину з віссю ординат (рисунок 4.13 а). Точки перетину з’єднуються з полюсом променями. У межах відрізків 0-1, 1-2, 2-3 … на діаграмі (рисунок 4.13 б) паралельно відповідним променям, починаючи з першого відрізка, проводяться хорди – одержуємо точки 1/, 2/, 3/ …, які об’єднуються плавною кривою. Одержана діаграма є інтегральною відносно вихідної діаграми.
Масштаб графіка :
Дж/мм, де , Нм/мм, , рад/мм – масштаби графіка ; Н, мм – полюсна відстань.
Рисунок 4.13