- •Теорія механізмів та машин
- •Передмова
- •Завдання на курсову роботу з теорії механізмів і машин
- •Зміст курсової роботи
- •1. Аркуш 1. Проектування кулачкового механізму
- •2. Аркуш 2. Динамічне дослідження машини
- •3. Аркуш 3. Силовий аналіз машини
- •4. Розрахунок зубчатої передачі
- •5. Оформлення курсового проекту
- •І. Структурний аналіз механізмів
- •Іі. Синтез плоских механізмів з нижчими парами
- •2.1 Синтез кривошипно-повзунного механізму
- •2.2. Проектування схеми кулісного механізму з коливною кулісою за заданим ходом повзуна н і коефіцієнтом зміни середньої швидкості (рисунок 2.1)
- •2.4. Проектування схеми кулісного механізму за заданим коефіцієнтом зміни середньої швидкості, заданими розмірами і
- •Ііі. Аналоги швидкості і прискорення
- •IV Графічний метод визначення аналогів швидкостей та прискорень механізмів другого класу
- •4.1Розв’язання рівнянь аналогів швидкості
- •4.2 Теорема подібності
- •4.4 Графічне диференціювання та інтегрування функцій
- •V. Динамічне дослідження машин
- •Визначення мас та моментів інерції ланок механізму
- •5.1 Визначення зовнішніх навантажень ланок машин
- •Визначення сил тиску в циліндрах двигунів внутрішнього згорання та в поршневих компресорах.
- •Фази індикаторної діаграми
- •Фази індикаторної діаграми
- •Фази індикаторної діаграми
- •5.3 Вибір потужності асинхронного електродвигуна.
- •5.3.1. Визначення передавального числа, номінального момента:
- •5.3.2 Перевірка електродвигуна на працездатність.
- •5.4 Визначення моменту інерції маховика Момент інерції маховика
- •5.4.1 Розміри маховика
- •VI силове дослідження плоских важільних механізмів
- •6.1 Визначення інерційних сил і моментів
- •6.2 Метод кінетостатики
- •6.3 Сили взаємодії в кінематичних парах
- •6.4 Послідовність силового розрахунку
- •6.5 Методика силового розрахунку графоаналітичним способом
- •6.6 Важіль н.Є. Жуковського
- •VII Проектування евольвентної циліндричної зубчатої передачі
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Вибір коефіцієнтів зміщення
- •7.3. Евольвента, рівняння евольвенти в параметричній, векторній і координатній формах
- •7.4 Елементи та властивості евольвентного зачеплення
- •7.5 Розрахунок основних геометричних параметрів прямозубої евольвентної зубчатої передачі при заданій міжосьовій відстані аW
- •7.6 Розрахунок основних геометричних параметрів евольвентної зубчатої передачі при заданій кількості зубців коліс і міжосьовій відстані
- •VIII. Проектування кулачкових механізмів
- •8.1 Фазові кути
- •8.2 Закон руху веденої ланки
- •8.3 Вихідні дані для проектування
- •8.4 Визначення закону руху штовхача
- •8.5 Визначення основних розмірів кулачкових механізмів
- •8.6 Графічний метод профілювання кулачка
- •Позначення заданих параметрів механізмів для тем 1-18
- •Позначення заданих параметрів механізмів для тем 19-23
- •Види кулачкових механізмів
- •Закони руху вихідної ланки кулачкового механізму
- •Схеми редукторів
- •Тема 19. Дизель-повітрянодувна установка
- •Тема 20. Проектування та дослідження механізмів руху автомобіля
- •Тема 21. Проектування та дослідження поршневого компресора
- •Тема 22. Проектування та дослідження механізмів 4х-тактного двигуна
- •Тема 23. Проектування та дослідження механізмів двигуна і передачі мотоцикла
- •Література
VI силове дослідження плоских важільних механізмів
Під час руху механізму в його кінематичних парах діють сили взаємодії ланок, які є важливою динамічною характеристикою механізму. Ці сили є внутрішніми по відношенню до механізму в цілому. Визначення внутрішніх сил (реакцій в’язей) необхідно для розрахунків ланок механізму на міцність та жорсткість, для розрахунків підшипників на довготривалість. Силове дослідження проводиться після динамічного розрахунку, у результаті якого знайдені закони руху ланки зведення, визначені маса і момент інерції маховика. Закони руху всіх інших рухомих ланок механізму визначаються з кінематичного розрахунку, який може бути проведений аналітично або графоаналітичними методами. Якщо динамічний розрахунок проводився з використанням планів аналогів швидкості та прискорення, то за цими планами визначаються аналоги швидкості та прискорення точок, до яких прикладені сили, а через аналоги визначаться лінійні й кутові швидкості та прискорення. Для силового розрахунку можуть бути також використані плани прискорень.
6.1 Визначення інерційних сил і моментів
Силовий розрахунок виконують із врахуванням прискореного руху ланок, прикладаючи умовно до рухомих ланок інерційні сили та інерційні моменти. Інерційні сили обчислюються за формулою:
(6.1)
де mi – маса ланки;
аsi – абсолютне прискорення центра мас ланки;
Фі – інерційна сила, направлена протилежно до прискорення центра мас ланки.
При використанні планів прискорень
(6.4)
де Si – вектор центра мас ланки на плані прискорень;
а – масштаб плану прискорень.
Вважається, що сили інерції прикладені до центра мас.
Інерційний момент Мф визначається за формулою
(6.5)
де Іsi – момент інерції ланки відносно центральної осі;
і – кутове прискорення ланки.
Інерційний момент і кутове прискорення мають протилежні напрями.
Рівняння (6.5) записано для випадку, коли ланки обертаються навколо центра мас. В інших випадках у формулу вводиться момент інерції:
(6.7)
де lx – відстань між центральною віссю і паралельною їй віссю, навколо якої здійснюється обертання ланки.
6.2 Метод кінетостатики
Згідно з принципом Даламбера, якщо до деякої механічної системи, яка рухається, прикласти зовнішні сили, реакції в’язей та інерційні сили і моменти, то рівняння сил і моментів набувають форми рівнянь статичної рівноваги. Тому цей метод називається кінетостатичним. Для кожної ланки або групи ланок для плоскої схеми можна записати три рівняння кінетостатики:
(6.8)
(6.9)
(6.10)
Замість двох алгебраїчних рівнянь (6.8), (6.9) при графоаналітичному методі силового дослідження використовуються одним еквівалентним векторним рівнянням сил
(6.11)
6.3 Сили взаємодії в кінематичних парах
Розглянемо дію сил у кінематичних парах.
Як відомо з теоретичної механіки, сили взаємодії двох тіл при відсутності тертя направлені по загальній нормалі до їх поверхонь. Згідно з третім законом Ньютона ці сили рівні і протилежно направлені. Силовий розрахунок у першому наближенні виконується без врахування сил тертя. При необхідності уточнення розрахунків проводиться розрахунок з урахуванням сил тертя, обчислених за результатами розрахунків першого наближення. Друге наближення відрізняється від першого на декілька відсотків, оскільки сили тертя в кінематичних парах машини досить малі.
До поступальної пари у вигляді повзуна прикладена реакція з боку напрямної. Ця реакція без урахування тертя направлена перпендикулярно напрямній.
В обертальній кінематичній парі нормаль проходить через центр шарніра, якщо не враховувати тертя. Напрям реакції в такій парі невідомий і підлягає визначенню. У вищих кінематичних парах напрям реакцій відомий (по нормалі до контактуючих поверхонь); невідомим буде модуль сили.