- •Теорія механізмів та машин
- •Передмова
- •Завдання на курсову роботу з теорії механізмів і машин
- •Зміст курсової роботи
- •1. Аркуш 1. Проектування кулачкового механізму
- •2. Аркуш 2. Динамічне дослідження машини
- •3. Аркуш 3. Силовий аналіз машини
- •4. Розрахунок зубчатої передачі
- •5. Оформлення курсового проекту
- •І. Структурний аналіз механізмів
- •Іі. Синтез плоских механізмів з нижчими парами
- •2.1 Синтез кривошипно-повзунного механізму
- •2.2. Проектування схеми кулісного механізму з коливною кулісою за заданим ходом повзуна н і коефіцієнтом зміни середньої швидкості (рисунок 2.1)
- •2.4. Проектування схеми кулісного механізму за заданим коефіцієнтом зміни середньої швидкості, заданими розмірами і
- •Ііі. Аналоги швидкості і прискорення
- •IV Графічний метод визначення аналогів швидкостей та прискорень механізмів другого класу
- •4.1Розв’язання рівнянь аналогів швидкості
- •4.2 Теорема подібності
- •4.4 Графічне диференціювання та інтегрування функцій
- •V. Динамічне дослідження машин
- •Визначення мас та моментів інерції ланок механізму
- •5.1 Визначення зовнішніх навантажень ланок машин
- •Визначення сил тиску в циліндрах двигунів внутрішнього згорання та в поршневих компресорах.
- •Фази індикаторної діаграми
- •Фази індикаторної діаграми
- •Фази індикаторної діаграми
- •5.3 Вибір потужності асинхронного електродвигуна.
- •5.3.1. Визначення передавального числа, номінального момента:
- •5.3.2 Перевірка електродвигуна на працездатність.
- •5.4 Визначення моменту інерції маховика Момент інерції маховика
- •5.4.1 Розміри маховика
- •VI силове дослідження плоских важільних механізмів
- •6.1 Визначення інерційних сил і моментів
- •6.2 Метод кінетостатики
- •6.3 Сили взаємодії в кінематичних парах
- •6.4 Послідовність силового розрахунку
- •6.5 Методика силового розрахунку графоаналітичним способом
- •6.6 Важіль н.Є. Жуковського
- •VII Проектування евольвентної циліндричної зубчатої передачі
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Вибір коефіцієнтів зміщення
- •7.3. Евольвента, рівняння евольвенти в параметричній, векторній і координатній формах
- •7.4 Елементи та властивості евольвентного зачеплення
- •7.5 Розрахунок основних геометричних параметрів прямозубої евольвентної зубчатої передачі при заданій міжосьовій відстані аW
- •7.6 Розрахунок основних геометричних параметрів евольвентної зубчатої передачі при заданій кількості зубців коліс і міжосьовій відстані
- •VIII. Проектування кулачкових механізмів
- •8.1 Фазові кути
- •8.2 Закон руху веденої ланки
- •8.3 Вихідні дані для проектування
- •8.4 Визначення закону руху штовхача
- •8.5 Визначення основних розмірів кулачкових механізмів
- •8.6 Графічний метод профілювання кулачка
- •Позначення заданих параметрів механізмів для тем 1-18
- •Позначення заданих параметрів механізмів для тем 19-23
- •Види кулачкових механізмів
- •Закони руху вихідної ланки кулачкового механізму
- •Схеми редукторів
- •Тема 19. Дизель-повітрянодувна установка
- •Тема 20. Проектування та дослідження механізмів руху автомобіля
- •Тема 21. Проектування та дослідження поршневого компресора
- •Тема 22. Проектування та дослідження механізмів 4х-тактного двигуна
- •Тема 23. Проектування та дослідження механізмів двигуна і передачі мотоцикла
- •Література
IV Графічний метод визначення аналогів швидкостей та прискорень механізмів другого класу
Зображення кінематичної схеми на кресленні має назву “План положення”. Масштабний коефіцієнт, скорочено - масштаб, позначимо літерою Масштаб – це відношення довжини ланки в метрах до довжини цієї ж ланки на кресленні в міліметрах.
Рекомендуються такі значення масштабу:
0,001 м/мм (1:1); 0,002 м/мм (1:2); 0,005 м/мм (1:5);
0,01 м/мм (1:10); 0,02 м/мм (1:20); 0,05 м/мм (1:50).
Довжину кривошипа ОА на кресленні рекомендується вибирати в межах 40…100 мм. За початкове положення ведучої ланки (кривошипа) доцільно вибирати таке, за якого ведена (вихідна) ланка займе крайнє положення, яке передує робочому ходу. Від цього положення ведучої ланки (кривошипа) в напрямку кутової швидкості траєкторія точки А кривошипа поділяється на 12 рівних частин (через 300). На плані положення будується також друге крайнє положення ланок.
4.1Розв’язання рівнянь аналогів швидкості
Для побудови планів аналогів використовуються узагальнені рівняння в векторній формі з урахуванням особливостей кожної структурної групи.
Плани аналогів швидкості та прискорення доцільно будувати в масштабі кривошипа В подальшому всі розрахунки подані в масштабі кривошипа.
У деяких випадках користуються також кратними масштабами.
Для шарнірного чотириланковика l1, l3, l6, XF, YF – const. Рівняння (3.5), (3.6) набувають вигляду:
Рисунок 4.1
(4.1) (4.2)
При побудові планів аналогів швидкості вважається, що вхідна ланка 1 обертається проти годинникової стрілки, таке направлення обертання приймається за додатне. Щоб побудувати плани аналогів швидкості і прискорення, використаємо план механізму на рисунку 4.1.
Послідовність побудови плану аналогів швидкості (рисунок 4.2): з довільно вибраного полюса р відкладається перпендикулярно ОА відрізок ра = ОАмм. Напрям цього вектора має збігатися зі швидкістю точки А при обертах ОА проти годинникової стрілки. З точки a плану аналогів швидкості відповідно до рівнянь (4.1) проводиться лінія перпендикулярно ланці 3, а з полюса р – лінія перпендикулярно ланці 6 до перетину з попередньо проведеною лінією.
Рисунок 4.2
Точка перетину с дає графічне розв’язання системи (4.1).
Аналоги лінійних швидкостей:
Аналоги кутових швидкостей ланок 3 та 6: де СА, СF – розміри ланок 3 і 6 на кресленні, мм.
План аналогів прискорень будується за рівняннями (4.2) також у масштабі довжин кривошипа. Спочатку визначаються аналоги нормальних прискорень точки С: які мають графічні зображення і відповідно. З довільної точки π – полюса плану прискорень – відкладається вектор , направлений по ланці 1 від точки А до точки О (рисунок 4.3). З точок а і π паралельно ланкам 3 і 6 відкладаються відрізки і πn2 у напрямі від точки С до точок А і F. З точок n2 перпендикулярно до і πn2 проводяться прямі до перетину в точці с плану, чим і розв’язується система рівнянь (4.2). З плану одержуємо аналоги дотичних прискорень точки С відносно точок А і F:
Аналог прискорення точки С:
Аналоги кутових прискорень:
Рисунок 4.3
Для кривошипно-повзунного механізму Рисунок 4.4 l1, l3, ψ=const, l6=0.
Рівняння аналогів швидкості та прискорення:
(4.3)
(4.4)
Будуємо плани аналогів швидкості і прискорення для механізму, зображеного на рисунку 4.4 На рисунку 4.5 а) вектор pа = ОА мм і напрямлений перпендикулярно ОА. Вектор аналога відносної швидкості і направлений перпендикулярно АС.
Аналог лінійної швидкості точки С м і напрямлений паралельно напрямній повзуна; аналог кутової швидкості ланки 3: На рисунку 4.5 б) вектор , мм і направлений по ланці 1 від точки А до точки О.
Рисунок 4.4
а) б)
Рисунок 4.5
Як у чотириланковика, аналог нормального прискорення Графічне зображення аналога нормального прискорення мм, і напрям цього прискорення – по ланці 3 від точки С до точки А. Згідно з рівняннями (4.4) на перетині дотичного прискорення, направленого перпендикулярно нормальному і дотичному прискоренню повзуна, направленого по напрямній, знаходиться точка с. З плану одержуємо:
Для кулісного кривошипно-коромислового механізму (рисунок 4.6) l1, XF, YF – const; l3=0.
Рисунок 4.6
Рівняння аналогів швидкості і прискорення:
(4.5) (4.6)
За рівняннями (4.5) будується план аналогів швидкості (рисунок 4.7 а).
Вектор направлений перпендикулярно ОА.
Направлення аналога відносної швидкості точки С6 ланки 6 відносно точки F перпендикулярне ланці 6, а направлення аналога відносної швидкості точок С3(А) і С6 паралельне ланці 6. Із плану одержуємо:
Рисунок 4.7
м; м;
При побудові плану аналогів прискорень спочатку визначаємо аналоги нормального і поворотного прискорень, користуючись планом аналогів швидкості:
м; м.
Графічне зображення цих аналогів на плані:
мм; мм.
Згідно з (4.6) будуємо план аналогів прискорень (рисунок 4.7 в): вектор направлений по ланці 1 від точки А до точки О і відкладений з полюса π; вектор – по ланці 6 від точки С6 до точки F – також відкладається з полюса; вектор поворотного прискорення перпендикулярно ланці 6 у напрямі, який визначається вектором добутку векторів аналогів кутової швидкості ψ/ і аналога відносної швидкості , відкладається з точки а (рисунок 4.7 в). Напрям вектора прискорення проводиться перпендикулярно ланці 6 із точки n6. Напрям аналога відносного прискорення точок С3 і С6 проводиться паралельно ланці 6 із точки k. На перетині останніх двох напрямів одержуємо точку С6 .
Аналог дотичного прискорення:
аналог відносного прискорення:
аналог прискорення точки С6:
аналог кутового прискорення ланки 6:
Побудова планів аналогів швидкості та прискорення для інших груп другого класу проводиться аналогічно.
Тангенсний механізм (Рисунок 4.8),
(4.7) (4.8)
Рисунок 4.8
Сінусний механізм (Рисунок 4.9)
(4.9) (4.10)
Рисунок 4.9