
- •Теорія механізмів та машин
- •Передмова
- •Завдання на курсову роботу з теорії механізмів і машин
- •Зміст курсової роботи
- •1. Аркуш 1. Проектування кулачкового механізму
- •2. Аркуш 2. Динамічне дослідження машини
- •3. Аркуш 3. Силовий аналіз машини
- •4. Розрахунок зубчатої передачі
- •5. Оформлення курсового проекту
- •І. Структурний аналіз механізмів
- •Іі. Синтез плоских механізмів з нижчими парами
- •2.1 Синтез кривошипно-повзунного механізму
- •2.2. Проектування схеми кулісного механізму з коливною кулісою за заданим ходом повзуна н і коефіцієнтом зміни середньої швидкості (рисунок 2.1)
- •2.4. Проектування схеми кулісного механізму за заданим коефіцієнтом зміни середньої швидкості, заданими розмірами і
- •Ііі. Аналоги швидкості і прискорення
- •IV Графічний метод визначення аналогів швидкостей та прискорень механізмів другого класу
- •4.1Розв’язання рівнянь аналогів швидкості
- •4.2 Теорема подібності
- •4.4 Графічне диференціювання та інтегрування функцій
- •V. Динамічне дослідження машин
- •Визначення мас та моментів інерції ланок механізму
- •5.1 Визначення зовнішніх навантажень ланок машин
- •Визначення сил тиску в циліндрах двигунів внутрішнього згорання та в поршневих компресорах.
- •Фази індикаторної діаграми
- •Фази індикаторної діаграми
- •Фази індикаторної діаграми
- •5.3 Вибір потужності асинхронного електродвигуна.
- •5.3.1. Визначення передавального числа, номінального момента:
- •5.3.2 Перевірка електродвигуна на працездатність.
- •5.4 Визначення моменту інерції маховика Момент інерції маховика
- •5.4.1 Розміри маховика
- •VI силове дослідження плоских важільних механізмів
- •6.1 Визначення інерційних сил і моментів
- •6.2 Метод кінетостатики
- •6.3 Сили взаємодії в кінематичних парах
- •6.4 Послідовність силового розрахунку
- •6.5 Методика силового розрахунку графоаналітичним способом
- •6.6 Важіль н.Є. Жуковського
- •VII Проектування евольвентної циліндричної зубчатої передачі
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Вибір коефіцієнтів зміщення
- •7.3. Евольвента, рівняння евольвенти в параметричній, векторній і координатній формах
- •7.4 Елементи та властивості евольвентного зачеплення
- •7.5 Розрахунок основних геометричних параметрів прямозубої евольвентної зубчатої передачі при заданій міжосьовій відстані аW
- •7.6 Розрахунок основних геометричних параметрів евольвентної зубчатої передачі при заданій кількості зубців коліс і міжосьовій відстані
- •VIII. Проектування кулачкових механізмів
- •8.1 Фазові кути
- •8.2 Закон руху веденої ланки
- •8.3 Вихідні дані для проектування
- •8.4 Визначення закону руху штовхача
- •8.5 Визначення основних розмірів кулачкових механізмів
- •8.6 Графічний метод профілювання кулачка
- •Позначення заданих параметрів механізмів для тем 1-18
- •Позначення заданих параметрів механізмів для тем 19-23
- •Види кулачкових механізмів
- •Закони руху вихідної ланки кулачкового механізму
- •Схеми редукторів
- •Тема 19. Дизель-повітрянодувна установка
- •Тема 20. Проектування та дослідження механізмів руху автомобіля
- •Тема 21. Проектування та дослідження поршневого компресора
- •Тема 22. Проектування та дослідження механізмів 4х-тактного двигуна
- •Тема 23. Проектування та дослідження механізмів двигуна і передачі мотоцикла
- •Література
4.2 Теорема подібності
Якщо точки деякої ланки утворюють
геометричну фігуру
,
то на планах аналогів швидкості і
прискорення утворюється подібна фігура
.
Для планів аналогів швидкості ці фігури
повернуті на 900.
Розглянемо кривошипно-повзунний
механізм, у якого ланка 3 має конфігурацію
трикутника
(рисунок 4.10).
Рисунок 4.10 Рисунок 4.11
Рівняння для побудови плану аналогів
швидкості точок
:
Вектор
перпендикулярний ОМ; вектор
перпендикулярний
вектор
паралельний напрямній повзуна. Рівняння
для точки N ланки 3:
Вектор
перпендикулярний MN; вектор
перпендикулярний NL. На побудованому
плані аналогів швидкості (рисунок 4.11)
утворюється трикутник
,
подібний до трикутника
на плані механізму, оскільки сторони
трикутників взаємно перпендикулярні.
Обхід літер на плані механізму і на
плані аналогів має збігатись.
Висновок: якщо деяка точка
ділить ланку 6 на дві частини в деякому
відношенні, то відповідна точка s на
плані аналогів ділить відповідний ланці
відрізок у такому ж відношенні.
На рисунку 4.10
Звідси визначається положення точки s
на відрізку
плану аналогів швидкості. Аналогічно
знаходяться точки на плані прискорень.
4.4 Графічне диференціювання та інтегрування функцій
Якщо одна з кінематичних функцій задана у формі таблиці або графічно, то знайти похідну або інтеграл цієї функції в аналітичній формі складно.
У цьому випадку ефективними є методи
графічного диференціювання та інтегрування
функцій. Графічне диференціювання
починають із побудови графіка функції
за заданими значеннями у функції
узагальненої координати або часу.
Наприклад, заміряючи переміщення
вихідної ланки механізму залежно від
кута повороту вхідної ланки, одержуємо
дані для побудови графіка
(рисунок 4.12 а).
Рисунок 4.12
Графік
будується в масштабах
і
.
Розглянемо послідовність графічного
диференціювання за методом хорд:
Точки кривої 1/, 2/, 3/ … з’єднуються хордами.
З полюса р графіка
проводяться промені паралельно проведеним хордам до перетину з віссю ординат.
Точки перетину проектуються на лінії, які ділять навпіл відрізки 0-1, 1-2, 2-3 …
Одержані на графіку точки 1//, 2//,
3// … з’єднуються плавною кривою,
яка показує зміну аналога швидкості.
Визначимо масштаб діаграми
.
Розглянемо трикутник АВС (рисунок 4.12
а). За кут повороту з положення 1 у
положення 2 ведена ланка перемістилась
з положення В у положення С. З урахуванням
масштабів аналог швидкості в інтервалі
1-2 дорівнює:
(1).
З графіка (рисунок 4.12 б)
(2). Враховуючи (1), (2), одержуємо:
м/мм. (4.36)
Графічне інтегрування за методом хорд проводиться в такій послідовності (рисунок 4.13).
На заданій діаграмі М(φ) у межах кожного
відрізка 0-1, 1-2, 2-3 … знаходиться середнє
значення моменту і знаходяться точки
перетину з віссю ординат (рисунок 4.13
а). Точки перетину з’єднуються з полюсом
променями. У межах відрізків 0-1, 1-2, 2-3 …
на діаграмі
(рисунок 4.13 б) паралельно відповідним
променям, починаючи з першого відрізка,
проводяться хорди – одержуємо точки
1/, 2/, 3/ …, які об’єднуються
плавною кривою. Одержана діаграма є
інтегральною відносно вихідної діаграми.
Масштаб графіка :
Дж/мм, де
,
Нм/мм,
,
рад/мм – масштаби графіка
;
Н, мм – полюсна відстань.
Рисунок 4.13