ІВАНО-ФРАНКІВСЬКий національний МЕДИЧНий університет

КАФЕДРА екстреної та невідкладної медичної допомоги,

медицини катастроф

“Затверджую”

Завідуючий кафедрою ЕНМДМК

професор В. Криса

“____”________________ 2012 р.

Лекція з предмету

“Захист Вітчизни”

для молодших спеціалістів

на основі базової загальної середньої освіти

Тема № 8. Заняття 3.

“основні способи реанімації і транспортування при гострих захворюваннях”

Обговорено на засіданні кафедри " 31 " серпня 2012 р.

Протокол № 1 .

Івано-Франківськ, 2012

1.	Навчальна мета	Ознайомити студентів з основними способами реанімації і транспортування, догляд за хворими з гострими захворюваннями органів дихання, серцево-судинної системи.
2.	Час	90 хв.
3.	Місце проведення	лекційна аудиторія
4.	Навчально-матеріальне оснащення

а) Література

1. М. М. Бака, Ю. О. Квашньов. Захист Вітчизни. Підручник. – К.: "Вежа", 2006.

2. М. Д. Василюк. Перша долікарська допомога. – Івано-Франківськ, 2005. С. 61-75.

5.	Навчальні питання і розрахунок часу
	Основні способи реанімації і транспортування при гострих захворюваннях, нещасних випадках та отруєннях	15 хв.
	Догляд за хворими з гострими захворюваннями органів дихання	25 хв.
	а) задишка
	б) ядуха
	в) кашель
	г) кровохаркання
	д) пневмонія
	Захворювання серцево-судинної системи	25 хв.
	а) ішемічна хвороба серця
	б) стенокардія
	в) інфаркт міокарда
	г) інсульт (апоплексичний удар)
	д) гіпертонічний криз
	Перша допомога при серцево-судинних захворюваннях	25 хв.
	а) ПД при стенокардії
	б) ПД. При інфаркті міокарда

1. Основні способи реанімації і транспортування при гострих захворюваннях, нещасних випадках та отруєннях

Важливо твердо засвоїти основні способи реанімації та транспортування, оскільки помилки в здійсненні цих заходів можуть призвести до тяжких ускладнень захворювань або травм і, зрештою, до смерті. Так, при непов­ному очищенні порожнини рота штучна вентиляція легень спричинює вдування рідин і сторонніх предметів у легені. При недостатньо відкинутій голові, форсованому вдуванні, неузгодженості штучного дихання і непрямого масажу серця можливе потрапляння повітря у шлунок, що викличе блювання, і потерпілий захлинеться. При неправильному положенні або зміщенні долоні під час масажу, натисканні всією долонею на грудну клітку можна поламати ребра, що призведе до ушкоджень життєво важливих внутрішніх органів (серця, легень, діафрагми тощо) їх уламками.

Положення потерпілого під час транспортування має істотне значення в недопущенні погіршення його стану: воно повинно відповідати видові раптової хвороби або травми.

Хворих з гострими захворюваннями черевної порожнини (гострий апендицит, гострий холецистит, гострий панкреатит, защемлення грижі, кишкова непрохідність та ін.), з отруєннями харчовими, хімічними та газами, при виникненні анафілактичного шоку (від укусів токсичних комах) необхідно переносити й перевозити в лежачому положенні. Самостійно пересуватися таким хворим небезпечно. Слід пам'ятати, що непритомних і схильних до блювоти перевозять у положенні на боці, щоб вони не захлинулись блювотними масами.

Притомних потерпілих з пораненнями голови, хребта, переломами кінцівок транспортують у положенні лежачи на спині. Поранених зі значною втратою крові після виведення їх із шоку транспортують у положенні лежачи на спині з піднятими ногами й опущеною вниз головою.

Непритомних поранених при неможливості здійснити іммобілізацію транспортують у положенні лежачи на животі, а при відкритих ушкодженнях черевної порожнини і переломі кісток тазу — лише на спині, із зігнутими в колінах ногами. Якщо ушкоджені шия та верхні кінцівки, то транспортувати треба в напівсидячому положенні з прямими ногами. Потерпілих з пораненнями сечостатевих органів, травмами грудної клітки, травмами живота і при раптових нападах захворювань черевної порожнини транспортують у напівсидячому положенні із зігнутими ногами.

Потерпілих з порівняно легкими ушкодженнями обличчя, ключиці, верхніх кінцівок транспортують у сидячому положенні або пішки із супроводжувачем.

При закритих переломах хребта (підозрі на перелом), транспортуючи, необхідно обережно підкласти під спину потерпілого по всій довжині тіла дошки, застеливши їх одягом, ковдрами тощо, і прибинтувати до тіла, щоб не зсувалися. При переломах кісток тазу, щоб запобігти зміщенню уламків, потерпілого транспортують у положенні лежачи на спині, обов'язково зафіксувавши під таз дошку (фанеру) і підклавши під коліна валик (скручені пальто, ковдру тощо), щоб максимально розслабити м'язи.

При перенесенні потерпілих на носилках угору, як правило, несуть головою вперед, а під час спуску — головою вниз, щоб носій, який іде позаду, міг постійно спостерігати стан потерпілого. Проте при переломах нижніх кінцівок це краще робити навпаки. Як під час підйому, так і спуску носилки повинні перебувати в строго горизонтальному положенні.

Дуже важливо в період транспортування бути поруч із хворим, заспокоювати його і вселяти впевненість у швидкому одужанні.