Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Lekciya T 6_1.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
43.03 Кб
Скачать

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКий національний МЕДИЧНий університет

КАФЕДРА екстреної та невідкладної медичної допомоги,

медицини катастроф

Затверджую”

Завідуючий кафедрою ЕНМДМК

професор В. Криса

“____”________________ 2012 р.

Лекція з предмету

Захист Вітчизни

для молодших спеціалістів

на основі базової загальної середньої освіти

Тема № 6.

Заняття 1.

профілактика інфекційних захворювань і захворювань, що передаються статевим шляхом”

Обговорено на засіданні кафедри " 31 " серпня 2012 р.

Протокол № 1 .

Івано-Франківськ, 2012

1.

Навчальна мета

Ознайомити студентів з поняттям про інфекційні хвороби, їх профілактику, значення дезинфекції, дезинсекції і дератизації, інфекції, які передаються статевим шляхом.

2.

Час

90 хв.

3.

Місце

проведення

лекційна аудиторія

4.

Навчально-матеріальне оснащення

а) Література

  1. М. М. Бака, Ю. О. Квашньов. Захист Вітчизни. Підручник. – К.: "Вежа", 2006.

  2. М. Д. Василюк. Перша долікарська допомога. – Івано-Франківськ, 2005. С. 61-75.

5.

Навчальні питання і розрахунок часу

Поняття про інфекційні хвороби

15 хв.

Профілактика інфекційних хвороб. Імунітет

25 хв.

Значення дезинфекції, дезинсекції і дератизації в боротьбі з інфекційними хворобами

25 хв.

СНІД. Шляхи зараження, перебіг хвороби. Профілактичні заходи

25 хв.

1. Поняття про інфекційні хвороби

Інфекційні хвороби вирізняються серед інших захворювань тим, що вони викликані певним живим збудником, передаються від зараженого організму здоровому і мають тенденцію до масового (епідемічного) поширення. Збудниками інфекцій є мікроби — бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, а також грибки і найпростіші.

Бактерії — це група одноклітинних мікроорганізмів, що мають форму: паличок (збудники черевного тифу, паратифів А і В), кулясту (стрептококи, стафілококи), скручених ниток (спіріли) або вигнутих паличок (холерний вібріон).

До вірусів належать дрібні мікроорганізми, видимі тільки в електронний мікроскоп (збудники грипу, ящура, поліомієліту, натуральної віспи, енцефалітів, кору та ін.).

Проміжне положення між бактеріями і вірусами займають рикетсії — збудники висипного тифу, лихоманки Ку та ін.

Спірохети (збудники поворотного тифу) мають форму тонких, штопороподібних мікроорганізмів.

Грибки можуть викликати деякі інфекційні захворювання (глибокі мікози, парші та ін.).

Деякі мікроби можуть перебувати в організмі, не заподіюючи йому шкоди (кишкова паличка, стафілококи, протей), — це умовно-патогенні мікроорганізми. При зниженні захисних сил організму вони можуть викликати захворювання (фурункульоз, холецистит, пієлонефрит). Окремі види хвороботворних мікроорганізмів виділяють отруйні речовини — токсини, що значно ускладнюють перебіг інфекційної хвороби.

Причиною виникнення інфекційного захворювання є проникнення хвороботворного мікроорганізму в сприйнятливий організм у достатній кількості та специфічним для нього шляхом через так звані вхідні ворота інфекції.

Безперервний ланцюг заражень і захворювань називають епідемічним процесом, він розвивається за наявності таких трьох обов'язкових ланок: джерело інфекції, механізм (шляхи) передачі інфекції, сприйнятливі до захворювання люди.

Масове поширення однойменних інфекційних захворювань, що мають спільні джерела інфекції, називається епідемією. Епідемії, що охоплюють кілька країн або материків, називаються пандемією.

Механізм передачі інфекції неоднаковий при різних захворюваннях і прямо залежить від локалізації збудника в живому організмі. Наприклад, грип, кір, скарлатина передаються здоровій людині повітряним шляхом із краплинами слизу, що виділилися з організму хворого при кашлі, чханні, розмові. Холера, черевний тиф, дизентерія і можуть поширюватися через воду або харчові продукти, забруднені руками хворих, мухами тощо.

При всіх інфекційних захворюваннях від моменту зараження до появи перших видимих ознак захворювання минає певний час, названий інкубаційним періодом, протягом якого людина залишається зовні здоровою. Тривалість цього періоду при різних інфекціях неоднакова — від кількох годин до кількох місяців; кожна хвороба має свій інкубаційний період. Від тривалості інкубаційного періоду залежить термін карантину, ізоляції осіб, які були в контакті із захворілим, та ін.

Відповідно до загальних характерних ознак інфекційних хвороб, пов'язаних з локалізацією збудника в ор­ганізмі людини, і механізму передачі інфекції, інфек­ційні захворювання підрозділяються на чотири основні групи (див. табл.).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]