Основні групи інфекційних захворювань

Групи захворювань	Найменування основних захворювань	Локалізація збудника	Шляхи передачі інфекції
Інфекції дихальних шляхів	Грип і гострі респіраторні захворювання Ангіна Дифтерія Кір Коклюш Туберкульоз Натуральна віспа	Верхні дихальні шляхи	Повітряно-краплинний
Кишкові інфекції	Дизентерія Черевний тиф Паратифи Холера Інфекційний гепатит, к і Поліомієліт	Кишечник	Через продукти харчування, воду, ґрунт, брудні руки, предмети побуту, мух, екскременти хворого
Кров'яні інфекції	Малярія Висипний і поворотний тифи Кліщовий енцефаліт Чума Туляремія	Кровоносна система	Через укуси кровоссальних переносників — комарів, кліщів, бліх, вошей, москітів та ін.
Інфекції зовнішніх покривів	Трахома Короста Сибірська виразка Правець	Шкіра Слизові оболонки	Переважно контактний шлях

При застосуванні біологічної зброї можуть бути використані найбільш хвороботворні, стійкі до довкілля мікроби — як бактеріальні засоби для ураження людей, тварин і сільськогосподарських рослин. До їх числа належать насамперед збудники різних інфекційних хвороб, що входять у групу так званих особливо небезпечних інфекцій. Це — натуральна віспа, чума і холера. Внаслідок їх навмисного поширення виникає осередок бактеріологічного ураження. .

Особливості цих інфекцій:

• скорочений інкубаційний період,

• висока заразливість, тривалість дії,

• важкий перебіг інфекційного процесу у людей,

• труднощі розпізнавання виниклих захворювань.

Тому в надзвичайних ситуаціях запроваджують карантин. Під час карантину встановлюють відповідний протиепідемічний режим роботи. Весь медичний персонал, який обслуговує хворих, працює в спеціальних протичумних костюмах, щоб запобігти внутрілікарняним зараженням. Повний протичумний костюм складається з комбінезона, капюшона, чобіт, ватно-марлевої пов'язки на ділянки носа й рота, окулярів-консервів, гумових рукавичок і медичного халата.

Якщо лабораторними дослідженнями в осередку ураження не виявлено збудників особливо небезпечних інфекцій і немає загрози поширення масових захворювань, вводиться режим обсервації. Обсервацією називається комплекс заходів, що передбачають посилене медичне спостереження за осередком ураження і здійснення в ньому профілактичних та обмежувальних заходів.

Терміни карантину й обсервації визначаються тривалістю максимального інкубаційного періоду захворювання, обчислюваного з моменту ізоляції останнього хворого і закінчення дезінфекції в осередку.