ІВАНО-ФРАНКІВСЬКий національний МЕДИЧНий університет

КАФЕДРА екстреної та невідкладної медичної допомоги,

медицини катастроф

“Затверджую”

Завідуючий кафедрою ЕНМДМК

професор В. Криса

“____”________________ 2012 р.

Лекція з предмету

“Захист Вітчизни”

для молодших спеціалістів

на основі базової загальної середньої освіти

Тема № 7. Заняття 1. Заняття 2.

“Перша допомога при утопленні, синдромі тривалого здавлювання та інших патологічних станах”

Обговорено на засіданні кафедри " 31 " серпня 2012 р.

Протокол № 1 .

Івано-Франківськ, 2012

1.	Навчальна мета	Ознайомити студентів з наданням першої допомоги при травмах, викликаних тривалим стискуванням тканин тіла, при удушенні, гострих болях в різних ділянках тіла.
2.	Час	90 хв.
3.	Місце проведення	лекційна аудиторія
4.	Навчально-матеріальне оснащення

а) Література

1. М. М. Бака, Ю. О. Квашньов. Захист Вітчизни. Підручник. – К.: "Вежа", 2006.

2. М. Д. Василюк. Перша долікарська допомога. – Івано-Франківськ, 2005. С. 61-75.

5.	Навчальні питання і розрахунок часу
	Перша допомога при утопленні	30 хв.
	Перша допомога при травмах, отриманих в результаті тривалого стискання тканин тіла або при удушенні	30 хв.
	Перша допомога при головних болях і гострому болі в животі	30 хв.

1. Перша допомога при утопленні

За даними ВООЗ, понад 50 % потопаючих повернуто до життя людьми без медичної освіти, які володіли найпростішими методами легенево-серцевої реанімації.

Потрапляння давіть невеликої кількості води в дихальні шляхи призводить до припинення дихання, після чого відбувається мимовільний вдих. Якщо вода і не надходить у легені (це буває майже в 15 % випадків), то потерпілий гине від ядухи. Спочатку припиняється дихання, потім серцева діяльність, і настає біологічна смерть.

Перша допомога потопаючому — витягти його з води

!	Пам'ятайте, що потопаючий діє інстинктивно й нерозумно, тому дотримуйтесь правил рятування на воді.

Після того, як потерпілого доставлено на берег або в човен, його роздягають до пояса, ретельно очищають верхні дихальні шляхи (рот і ніс) від мулу, баговиння і слизу, кладуть животом на високий валик або на коліно рятувальника так, щоб голова звисала вниз (дитину в цих ви­падках трохи піднімають за ноги), і протягом 10-15 с, ритмічно надавлюючи на спину, видаляють воду з легень і шлунка. Потім кладуть потерпілого на спину і негайно приступають до штучного дихання й непрямого масажу серця. Найефективнішим для відновлення дихання потер­пілого є штучне дихання способом «рот у рот».

Якщо дихання не відновлюється і потерпілий не оп­ритомнює, то штучне дихання і непрямий масаж серця припиняють тільки з появою об'єктивних ознак смерті (широкі зіниці, повна відсутність реакції ока на світло, відсутність серцебиття протягом тривалого часу, трупні плями).

Слід пам'ятати, що біологічна смерть під водою може настати через 15 хв, тому реанімаційні заходи треба проводити в усіх випадках, якщо в потопаючого немає її ознак. Окрім того, треба знати, що в холодній воді, особ­ливо під кригою, біологічна смерть настає набагато пізніше, ніж у воді літньої пори.

Коли відновлено дихання і серцеву діяльність, потер­пілого треба зігріти, напоїти гарячим чаєм і доставити до медичної установи.

2. Перша допомога при тривалому здавлюванні та удушенні

Під час аварій і катастроф нерідко кінцівки та інші частини тіла людини протягом тривалого часу здавлюють зруйновані конструкції або уламку споруд, транспортні засоби тощо. У цьому випадку відбувається сильне стискання і навіть розтрощення м'язів. На поверхні шкіри сліди від здавлювання не завжди помітні, але м'язи та інші тканини, що лежать глибоко, можуть бути пошкоджені, внаслідок чого розвивається змертвіння з подальшим усмоктуванням продуктів порушеного обміну речовин — так званий синдром травматичного здавлювання, — що часто призводить до шоку, важкої інтоксикації, порушення функцій серця, нирок, печінки і навіть до смерті.

Перша допомога:

• звільнити потерпілого від предметів, що здавлюють;

• у разі необхідності здійснювати протишокові заходи;

• дати хворому випити 2-3 літри води (іншої рідини) з питною содою (дві чайні ложки соди, тобто 8 г, на 0,5 л води);

• пошкоджену кінцівку, частину тіла обкласти ватою чи іншим м'яким матеріалом і туго забинтувати, при цьому використавши всі можливості для її охолодження.

Необхідно забезпечити повний спокій потерпілого, не давати йому багато пити, бо інакше токсичні речовини, надходячи в кров із пошкоджених тканин, можуть викли­кати тяжку інтоксикацію нирок. Здавлювання грудної клітки може призвести до зупинки дихання; тому негайно слід провести штучне дихання за методом «рот у рот» чи «рот у ніс». Якщо є перелом ребер, то накладають стягуючу пов'язку косинками, або еластичними широкими бинтами, або широкими марлевими бинтами. Одяг треба розстебнути, передусім на шиї і талії. Під голову чи плечі підкласти будь-який зручний згорток (ковдра, пальто тощо), щоб полегшити дихання. Після приведення дихання до норми здійснювати протишокові заходи.

При удушенні, коли повітря не може проникати в легені внаслідок здавлення або пошкодження верхніх дихальних шляхів чи грудної клітки, потрапляння чужорідних тіл у дихальні шляхи, западання язика при травматичному шоку або непритомності, настає ядуха.

Перша допомога:

• усунути причину (звільнити від удушення);

• винести потерпілого в безпечне місце; якщо в потерпілого западає язик, покласти його на бік і обережно витягти язик;

• забезпечити надходження свіжого повітря (зняти або розстебнути тісний одяг);

• провести штучне дихання у поєднанні з непрямим масажем серця.