2.2. Серцево-судинна система (п 4)

Куріння є одним з основних факторів ризику серцево-судинних захворювань як у чоловіків, так і в жінок. Хвороби серцево-судинної системи посідають перше місце у світі серед інших захворювань, пов'язаних з курінням. Вони - головна причина смертності та інвалідності населення.

Найбільш згубний вплив на серцево-судинну систему здійснюють нікотин та оксид вуглецю. Нікотин збільшує виділення наднирковими залозами адреналіну - гормону, який дуже звужує дрібні кровоносні судини (капіляри), що у свою чергу приводить до стійкої гіпертензії (підвищення артеріального тиску) та ішемії (знекровлюванню) міокарда. Концентрація оксиду вуглецю в тютюновому димі становить близько 40%. Оксид вуглецю, витискуючи кисень, сполучається з гемоглобіном, утворюючи шкідливу сполуку карбоксигемоглобін. Внаслідок цього клітини організму замість кисню отримують чадний газ, що призводить до серйозних порушень їхніх функцій. Крім того, оксид вуглецю вражає міокард (серцевий м'яз), сприяє обвапнуванню (склерозу) судин, утворенню тромбів.

Під час куріння найсильніший удар беруть на себе серце та судини. Уражене тютюном серце не може повноцінно виконувати свою функцію. Під впливом нікотину виникають різноманітні зміни в його діяльності.

У кожного курця спостерігається прискорене скорочення серцевого м'яза - тахікардія, внаслідок чого серце працює більш напружено. У здорових людей у віці від 17 до 80 років частота пульсу коливається в межах від 60 до 80 ударів на хвилину. У курців же при викурюванні однієї сигарети частота пульсу збільшується на 18-20 ударів на хвилину.

Одночасно підвищується й артеріальний тиск приблизно на 5%. Якщо ж людина викурює пачку сигарет за день, то її серце постійно працює з підвищеним навантаженням. У здорової людини, яка не курить, серце за добу перекачує близько 7000 літрів крові, а в курців - на 1500 літрів крові більше. Ці зайві навантаження на серце призводять до передчасного зношування серцевого м'яза.

Особливо чутливі до нікотину серцеві (коронарні) судини. Збуджуючи судиноруховий центр і впливаючи на периферійний судиноруховий апарат, нікотин підвищує тонус і викликає спазм (звуження) судин. Це також збільшує навантаження на серце, оскільки проходження крові через звужені судини ускладнюється. Пристосовуючись до підвищеного навантаження, серце збільшується в розмірах за рахунок збільшення в об'ємі м'язових волокон. У подальшому діяльність серця обтяжується ще й тим, що судини втрачають еластичність через атеросклеротичні зміни. У результаті цього сила кровотоку падає, і живлення серцевого м'яза погіршується. До м'язових волокон серця надходить недостатня кількість кисню, якого і так не вистачає через порушення газообміну в легенях. Окисні процеси утруднюються, і в серці зменшується утворення АТФ - аденозинтрифосфорної кислоти, хімічна енергія якої необхідна для нормальної роботи серця. Це призводить до збільшення серцевих скорочень. З таким навантаженням серце, звичайно, довго працювати не може, настає серцева недостатність.

Численні епідеміологічні, біохімічні й морфологічні дослідження вказують на зв'язок куріння з ішемічною хворобою серця. Ризик розвитку ішемічної хвороби серця в курців приблизно на 70% вищий, ніж у тих, хто не курить; частота її виникнення серед молодих курців набагато вища, ніж серед однолітків, які не курять.

Куріння сприяє виникненню так званої грудної жаби, або стенокардії, яка характеризується стисненнями і сильним болем у ділянці серця та за грудиною, що супроводжуються різкою слабкістю і сильним страхом смерті. У результаті систематичного куріння діяльність серця порушується, з'являються набряки й різка задишка.

Частим супутником багаторічного куріння є інфаркт міокарда, який виникає внаслідок закриття однієї із судин серця кров'яним згустком (тромбом) і наступним омертвінням певної ділянки серцевого м'яза. Саме куріння призводить до більш раннього й більш тяжкого перебігу інфаркту міокарда. Відомі випадки виникнення інфаркту міокарда лише після декількох затяжок.

Кількість викурених за день сигарет тісно пов'язана з розвитком повторного інфаркту міокарда. Якщо щодня викурювати 20 і більше сигарет, то ризик інфаркту міокарда із смертельним наслідком збільшується в 5 разів.

Нікотин, що потрапляє до організму курця, має здатність викликати звуження кровоносних судин не лише серця, а й усього організму. Встановлено, що після викуреної сигарети кровоносні судини залишаються звуженими протягом 25 - 30 хвилин. Отже, у людини, яка за день викурює одну пачку сигарет, судини протягом усього дня перебувають у звуженому стані. Через такі судини кількість крові, що надходить до тканин, а разом з нею поживних речовин і кисню, зменшується. Саме тому куріння особливо шкодить здоров'ю тих людей, котрі займаються фізичною працею, під час якої потреба організму в кисні та поживних речовинах значно зростає.

Кров'яний тиск — тиск, який кров робить на стінки кровоносних судин, або, по-іншому кажучи, перевищення тиску рідини в кровоносній системі над атмосферним. Найчастіше вимірюють артеріальний тиск; окрім нього, виділяють наступні види кров'яного тиску: внутрішньосерцевий, капілярний, венозний.

Верхня цифра —систолічний артеріальний тиск, показує тиск в артеріях в мить, коли серце стискується і виштовхує кров в артерії, він залежить від сили скорочення серця.

Нижня цифра — діастолічний артеріальний тиск, показує тиск в артеріях у момент розслаблення сердечного м'яза. Це мінімальний тиск в артеріях, він відбиває опір периферичних посудин. У міру просування крові по судинному руслу амплітуда коливань тиску крові спадає, венозний і капілярний тиск мало залежать від фази серцевого циклу.

Типове значення артеріального кров'яного тиску здорової людини (систолічне/ діастолічне) = 120/80 мм рт. ст., тиск у великих венах на декілька мм. рт. ст. нижчий за нуль (нижче за атмосферний). Різниця між систолічним артеріальним тиском і діастолічним (пульсовим тиском) в нормі складає 30-40 мм рт. ст.

Звужуючи кровоносні судини організму, нікотин може викликати різке підвищення артеріального тиску. При цьому систолічний артеріальний тиск піднімається на 50 мм. рт. ст., а діастолічний - на 20 мм. рт. ст.

Ця реакція супроводжується сильним головним болем, серцебиттям, пітливістю. Підвищене навантаження на серце потребує додаткової кількості кисню. Спочатку ця потреба компенсується розширенням кровоносних судин серця за рахунок звуження судин на периферії. Це призводить до довготривалого підвищення кров'яного тиску, зниження температури шкіри, збільшення вмісту цукру в крові, підвищеного тромбоутворення і створює передумови розвитку гіпертонічної хвороби. Для людей, які страждають гіпертонічною хворобою, куріння особливо небезпечне, оскільки в таких людей у момент емоційного та фізичного напруження, коли на серце лягає підвищене навантаження, може відбутися розрив стінки судини з подальшим крововиливом у серцевий м'яз, мозок чи інший орган. Це приводить до смерті або до стійкої втрати працездатності.

Куріння збільшує ризик розвитку атеросклеротичної хвороби периферійних судин. Атеросклероз - це захворювання організму, яке характеризується затвердінням та потовщенням стінок артерій з утворенням у них численних бляшок. Більш значне і раннє атеросклеротичне ураження судин у курців залежить від підвищеного вмісту в їхньому організмі холестерину та інших жироподібних речовин.

Куріння тютюну - одна з причин, що сприяє розвиткові склерозу з переважним ураженням судин головного мозку. При цьому надходження крові до останнього зменшується. Погіршення живлення мозку супроводжується ослабленням пам'яті, частим головним болем, запамороченням, відчуттям важкості в голові, змінами в психічній діяльності. Наслідком атеросклерозу, особливо в поєднанні з підвищеним артеріальним тиском, може бути тяжке ускладнення - крововилив у мозкову тканину (інсульт), який виникає несподівано. Хворий одразу ж непритомніє, виникають паралічі кінцівок та інших частин тіла. Розриви мозкових судин можуть повторюватися і часто мають фатальні наслідки. Доречно відзначити, що особи, котрі тривалий час отруюють свій організм тютюном, завжди перебувають під загрозою цього тяжкого захворювання.

Куріння є однією з основних причин розвитку такого тяжкого захворювання, як облітеруючий ендартериїт, що вражає переважно чоловіків. Облітеруючий ендартериїт - ураження кровоносних судин нижніх кінцівок. У народі таку патологію називають «ноги курця». Хвороба виявляється в тому, що під час ходьби раптово починається різкий біль у ногах, який проходить через декілька хвилин, але незабаром знову відновлюється. Суть захворювання полягає у звуженні й зарощуванні просвіту артерії (облітерація), порушенні живлення тканин і їхньому змертвінні (гангрена).

На початковій стадії хвороба виявляється такими непевними симптомами, як мерзлякуватість ніг, збліднення шкіри, відчуття заніміння в пальцях. Потім настає так звана переміжна кульгавість, зумовлена недостатнім кровопостачанням ніг. Саме тоді не відчувається пульс на артерії, яка проходить тильною поверхнею стопи від передньої частини гомілковостопного суглоба до великого пальця. При піднятій нозі через погане кровопостачання шкіра на стопі різко блідне, а при опущеній - стає синюшною, що свідчить про недостатність венозного відтоку. Отже, головною причиною цього захворювання є нікотин. Без припинення куріння лікування не дає ніякого ефекту, а якщо кинути курити на ранній стадії захворювання, то можна сподіватися на одужання.

Таким чином, куріння негативно впливає на серцево-судинну систему людини, викликаючи підвищення артеріального тиску, збільшення частоти пульсу, аритмію серця, гостру серцеву недостатність, кисневе голодування різних органів і систем організму, тромбоз, підсилює процеси атеросклерозу тощо.