2. Вплив куріння на основні системи організму людини

2.1. Нервова система

Куріння, насамперед, згубно діє на нервову систему людини. Взагалі нервова система людини розділена на центральну й периферичну. Центральна нервова система (ЦНС) містить у собі головний і спинний мозок, а периферична складається з нервів, які зв'язують ЦНС з усіма органами. Крім того, існує ще й вегетативна нервова система, яка складається із симпатичного й парасимпатичного відділів. Вона регулює мимовільні функції організму - діяльність серця, скорочення кровоносних судин, діяльність шлунково-кишкового тракту, рух зіниць ока та ін. Хронічне отруєння організму нікотином призводить до серйозних порушень у роботі всіх відділів нервової системи, починаючи з кори головного мозку й закінчуючи периферичними закінченнями нервів, пов'язаних з органами чуття.

Серед курців існує думка, що викурена ними цигарка надає прилив енергії, підвищує настрій, розумову працездатність, заспокоює нервову систему. І дійсно, чверть дози нікотину, отриманої після вдихання тютюнового диму, вже через 7 секунд потрапляє в мозок, а через 2-3 хвилини проникає у клітини головного мозку й на деякий час підвищує його активність. Виявляється, нікотин на початку своєї дії спричиняє розширення кровоносних судин, при цьому кровопостачання головного мозку поліпшується, завдяки чому виникає відчуття свіжості й бадьорості. Однак такий стан триває недовго: розширення судин незабаром змінюється їхнім звуженням, живлення мозку погіршується, знижується його діяльність, і людина знову починає відчувати пригнічений настрій, втому та розбитість. Щоб повернути бадьорий настрій, людина змушена знову закурити. Стан її здоров'я при цьому значно погіршується, послаблюється увага, порушується кмітливість. Людина стає нездатною до виконання попередньої роботи. Крім того, значно погіршується пам'ять.

Однак куріння згубно діє не лише на розумову працездатність. Воно здійснює негативний вплив і на діяльність м'язів, значно знижуючи м'язові сили людини. Річ у тому, що нікотин негативно впливає на передавання імпульсу з нерва на м'яз і тим самим викликає спазм гладких м'язів у різних органах. А великі дози нікотину діють подібно до отрути — кураре, що паралізує м'язову систему (14). (Кураре — південноамериканська стрільна отрута, що готується, головним чином, з кори рослини Strychnos toxifera M.R.Schomb. ex Benth. (Стріхнос отруйливий). Індійці Гвіани з річки Амазонка змащують ним кінці стріл. Тварина при пораненні стрілою з кураре втрачає рухливість і гине від зупинки дихання. Алкалоїди, що входять в кураре, біологічно не активні при попаданні в організм через шлунково-кишковий тракт. Таким чином, м'ясо тварин, отруєних отрутою кураре, придатне для використання в їжу, за словами місцевих жителів таке м'ясо вважається навіть делікатесом, оскільки при приготуванні воно стає м'якше і ніжніше.)

Але найбільшої шкоди нікотинова отрута завдає наднирковим залозам - парним гормональним органам нашого тіла, які відповідають за дуже багато важливих функцій. Саме вони виділяють у кров такі важливі гормони, як адреналін і норадреналін (катехоламін), що переносяться кров'ю у різні частини тіла й позитивно впливають на нервовий апарат внутрішніх органів. Інакше кажучи, це не місцеві, а загальні регулятори діяльності нервової системи. Нікотин негативно діє на наднирники, змушуючи їх без будь-якої потреби для організму й навіть завдаючи йому шкоди виробляти катехоламіни. У малих дозах нікотин сприяє посиленню, а у великих - скороченню викиду катехоламінів. У результаті цього невеликі дози нікотину призводять до підвищення кров'яного артеріального тиску, а великі - до пригнічення діяльності серцево-судинної системи. Саме цим і пояснюється різке падіння тиску в судинах у разі гострого отруєння нікотином, що спричиняє запаморочення, втрату свідомості й навіть смерть.

Отруйна дія нікотину на симпатичний відділ нервової системи призводить до розвитку вегетативних неврозів. У таких випадках людина скаржиться на головний біль, шум у вухах, запаморочення, роздратованість, швидку втомлюваність, втрату апетиту, безсоння. На жаль, багато курців виробили в себе звичку обов'язково курити перед сном і навіть у нічний час. У зв'язку з цим слід відзначити, що куріння перед сном збуджує нервову систему, внаслідок чого людина погано засинає, скорочується тривалість нічного відпочинку. До захворювань нервової системи, що мають стосунок до вживання тютюну, слід віднести мігрень та епілепсію. Мігрень характеризується періодично повторюваними приступами головного болю, причиною якого є спазми мозкових судин. У курців, які страждають від мігрені, нікотин ще більше звужує кровоносні судини мозку й тим самим посилює приступ головного болю. Навіть при схильності до мігрені куріння відіграє негативну роль, оскільки воно порушує і без того неврівноважений стан нервових центрів, що регулюють діяльність судин. Відмова від куріння в осіб, хворих на мігрень, знижує збудливість судинорухових центрів нервової системи, зменшує спазми мозкових судин, у результаті чого приступи мігрені стають рідшими й менш болісними. Тривале отруєння нервової системи нікотином ускладнює перебіг епілепсії. Після припинення куріння в більшості випадків захворювання частота й інтенсивність припадків зменшуються.

Свою згубну дію хронічний нікотинізм здійснює і на периферичну нервову систему. Внаслідок ураження периферичних нервів під впливом куріння виникають такі захворювання, як неврити, поліневрити, радикуліти та ін. Основною ознакою невриту є біль, який поширюється по всьому ураженому нерву. В осіб, що курять, біль при невритах значно сильніший, і хвороба важче піддається лікуванню. Ускладнюється перебіг радикуліту - запалення нервових корінців і плекситу - запалення нервових сплетінь. У багатьох курців спостерігаються невралгії, які, на відміну від невритів, характеризуються приступами болю без помітних патологічних змін в ураженому нерві. Сюди належать міжреберні невралгії, болі по ходу сідничного нерва та ін. Незважаючи на те, що перебіг захворювань периферичної нервової системи досить тяжкий і болісний, після припинення куріння вони легше піддаються лікуванню.

Куріння також є причиною гіпоксії (кисневого голодування) клітин головного мозку в результаті зменшення кількості кисню, що вдихається і збільшення насичення крові вуглекислим газом. А оскільки в курців нервові клітини постійно не отримують необхідну кількість кисню, то вища нервова діяльність у них здійснюється нижче своїх можливостей.

Центральна нервова система постійно регулює обмін речовин. Під негативним впливом тютюнового диму нормальний обмін речовин порушується. Причому страждають усі види обміну: білковий, жировий, вуглеводний, водний, вітамінний. Наприклад, вміст вітаміну С у крові знижується в 3 рази. Кожна викурена сигарета нейтралізує близько 25 мг вітаміну С - майже третину добової потреби організму. Адже цей вітамін бере участь в утворенні речовин, які забезпечують міцність кровоносних судин, запобігає розвитку раннього атеросклерозу, стимулює кровотворення, сприяючи синтезу еритроцитів і гемоглобіну крові; необхідний для нормальної роботи наднирників, гіпофізу, статевих залоз, печінки.

У курців також недостатньо засвоюється вітамін А. У результаті цього розвивається так звана куряча сліпота - ослаблення зору в сутінках. А при прогресуючому зменшенні вітаміну А в крові настає тяжке захворювання очей - ксерофтальмія, що виявляється в сухості епітелію і рогівки ока. Нікотин та інші отруйні речовини тютюну, безпосередньо діючи на зоровий нерв, призводять до порушення зору внаслідок атрофії зорового нерва. Внаслідок цього зменшується гострота зору й звужується поле зору. Іноді в курців виникають розлади зорового апарату відомі під назвою послідовного контрасту кольорів. У таких випадках у сітчастій оболонці ока враження від побаченого, наприклад, блакитного кольору, залишається так довго, що при погляді на предмет, який має інший колір, на нього наноситься колір, додатковий до блакитного. Крім того, у деяких людей в результаті куріння з'являється схильність до утримування зображень і подвійного зору. Від таких форм захворювання, навіть після припинення куріння, одужання настає дуже повільно: під час огляду, як правило, виявляється гіперемія або запалення зорового нерва і прилеглих до нього частин сітчастої оболонки. Такий стан дуже небезпечний, і якщо своєчасно не прийняти міри, з повним припиненням куріння, то це може привести до атрофії зорового нерва, причому поступово зникаюче нервове волокно в стовбурі нерва замінюється сполучною тканиною.

Також велику загрозу представляє розвиток тютюнової амбліопії - погіршення зору, яке не супроводжується видимими змінами в очному яблуці. Якщо хвороба прогресує, на сітчастій оболонці утворюється нечутлива ділянка. Крім амбліопії, під негативним впливом нікотину часто спостерігається порушення здатності розрізняти кольори. Це порушення відбувається у певній послідовності. Спочатку зникає сприйняття зеленого кольору, потім красного, жовтого (кольори світлофора) і, нарешті, синього. Практично можна сказати, що розвивається дальтонізм (вроджене відхилення від нормального колірного зору, яке полягає в нездатності розрізняти деякі кольори). У людей, які страждають глаукомою (захворювання очей), куріння є однією з причин підвищення внутрішньоочного тиску й розладу зору. Після припинення куріння зір значно поліпшується.

Куріння може бути причиною зниження слуху й навіть привести до повної глухоти. Причиною зниження слуху можуть бути ураження як звукопровідного, так і звукосприймального апарату. Безпосередньою причиною зниження слуху в курців є хронічні запальні процеси верхніх дихальних шляхів, що легко переходять на слизові оболонки євстахієвих труб, за допомогою яких глотка й носова порожнина сполучаються з барабанною порожниною середнього вуха. При цьому запальні процеси можуть поширюватись і на барабанну перетинку, викликаючи її потовщення. Крім цього, у курців зменшується рухливість слухових кісточок, розміщених у барабанній порожнині і необхідних для чіткої передачі звуків у внутрішнє вухо. Часто запалення переходить і на слуховий нерв. Зниження слуху може настати також і при надмірному курінні внаслідок пригнічення слухового нерва нікотином. Відмовившись від куріння, функція органу слуху відновлюється без будь-якого лікування.

Неповноцінними у курців є й інші органи чуття - нюху та смаку. Відомо, що нормальне сприйняття запахів підвищує апетит, допомагає визначити якість страв, орієнтуватися в обставинах тощо. Що ж стосується курців, то слабкі запахи вони не сприймають зовсім. Нюх і смак погіршуються в них за рахунок впливу нікотину на рецептори відповідних нервів. Після відмови від куріння нормальні відчуття здебільшого відновлюються.