Коваленко Є.І., Бєлкіна Н.І. Історія зарубіжної педагогіки. Хрестоматія. — Київ, 2006.

Марк фабій квінтіліан

Марк Фабій Квінтіліан (42—118 pp. н. е.) — видатний представник педагогічної думки древнього Риму. Протягом 20 років він утримував школу риторів, яка користувалась широкою популярністю і знаходилась під опікою імператорів. Школа Квінтіліана при імператорі Веспасіані стала першою державною школою в Римі.

Квінтіліан — автор знаменитої праці «Про виховання оратора» в 12 книгах. Тут (особливо в перших двох книгах) розглядаються загальнопедагогічні питання. Квінтіліан виступає прихильником громадського виховання, віддаючи йому перевагу перед домашнім. Йому належить прогресивна думка про те, що всі діти є здібними від природи і потребують тільки правильного виховання і навчання з врахуванням їх індивідуальних особливостей. У навчанні він розрізняв три ступені: наслідування, настанови і вправи, був прихильником поєднання заучування з усвідомленням матеріалу. Він сформулював ряд вимог до вчителя і вихователя. Про педагогічні рекомендації Квінтіліана чітке уявлення дають уривки із його твору «Про виховання оратора», які наведено нижче. При цьому необхідно враховувати, що мова йде про виховання дітей рабовласників.

Про виховання оратора (de institutione oratoria)

Уривки

Всі діти здатні до освіти

Батько, як тільки народиться в нього син, нехай насамперед перейметься найкращими надіями щодо своєї дитини. Такий настрій з самого початку примусить батька виявляти якнайбільше піклування про свою дитину. Бо зовсім безпідставно скаржаться, нібито природа обдарувала тільки дуже небагатьох людей здатністю засвоїти передаване їм знання і нібито багато людей даремно витрачають працю, час при тупості розумових здібностей. Навпаки, можна знайти багато людей розумово-рухливих і здібних до навчання. Це є чимось вродженим у людини. Подібно до того, як птахам дано від природи літати, коням — бігати, а звірям — виявляти лють, так і нам від природи притаманні розумова діяльність і кмітливість. Це змушує вважати, що наша душа — небесного походження. Що ж до тупих, нетямущих людей — можна вважати, що вони відповідають природі не більше, ніж виродливі, або навіть потворні тіла, але ж такі явища дуже рідко трапляються.

Вибір годувальниці

Насамперед треба звертати увагу на те, щоб мова годувальниці не мала будь-яких істотних хиб. Хрісіпп радить вибирати для цього, якщо тільки це можливо, найрозумніших і найдоброчесних. Справді, їх моральність треба ставити на перше місце, але й треба стежити, щоб вони говорили правильно. Адже дитина чує насамперед свою годувальницю і буде створювати власну мову, наслідуючи мову годувальниці. А тим часом, природно, ми довше тримаємо в пам'яті те, чого навчилися в найраніші роки.

Вибір «педагогів», або пестунів

Щодо «педагогів», або пестунів, я б найбільше бажав, щоб вони дійсно були людьми знаючими, або щоб вони себе такими не уявляли. Нічого гіршого немає за тих людей, які, тільки трохи обізнавшись з грамотою, починають вважати себе за великих знавців. Вони не бажають поступитися і досвідченим наставникам, і, пишаючись владою, яку такі люди привласнюють собі, нібито за якимсь правом, вони, лишаючись насправді досить дикими, передають свою дурість і дітям.