- •Предмет філософії науки.
- •Наукознавство, його предмет і галузі.
- •Філософські засади науки.
- •Поняття науки. Сутність та функції науки.
- •Специфіка і структура наукового пізнання.
- •Наукова раціональність та її генезис.
- •Проблема виникнення науки. Основні історичні етапи розвитку науки.
- •Наукове і поза наукове знання.
- •Наука в системі культури. Загальнокультурна зумовленість науково-пізнавального процесу.
- •Традиції й новації в науці. Наукові революції.
- •11. Особливості постнекласичної науки.
- •12. Типи наукової раціональності.
- •13. Поняття наукового факту. Основні способи систематизації фактів.
- •14.Проблема, концепція, ідея в науковому пізнанні.
- •15. Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання, їх відмінність і взаємозумовленість.
- •16. Логічні основи науки.
- •17. Поняття методу й методології. Предмет методології науки.
- •18. Мова науки, її особливості.
- •19. Поняття закону. Всезагальні, загальні і спеціальні закони.
- •20. Гіпотеза та її роль у науковому пізнанні. Види гіпотез.
- •21. Наукова теорія, її структура та функції.
- •22. Принцип системності у науковому пізнанні.
- •23. Принцип простоти у науковому пізнанні.
- •24. Редукціонізм у науці.
- •25. Загальна структура наукового знання, особливості його диференціації та інтеграції.
- •26. Особливості наукового пізнання суспільства.
- •27. Загальнонаукові методи пізнання.
- •28. Методологія індуктивізму.
- •29. Методологія конвенціоналізму.
- •30. Методологія фальсифікаціонізму.
- •31. Методологія історизму.
- •32. Цінності і норми науково-пізнавальної діяльності.
- •33. Співвідношення знань, істин і переконань у науці.
- •34. Етика науки. Внутрішньонаукові й поза наукові критерії етичності вчених.
- •35. Свобода наукового пошуку і соціальна відповідальність вченого.
- •36. Концепція «науково-дослідницьких програм» і. Лакатоса.
- •37. Прагматистський інструменталізм д. Дьюї.
- •38. «Лінгвістичний поворот» у філософії науки б. Рассела і л. Вітгенштейна.
- •39. Постмодерністська філософія науки.
- •40. Позитивізм про предмет і завдання філософії.
- •41. Постпозитивізм про предмет і завдання філософії.
- •42. Неопозитивістська філософія науки Віденського гуртка.
- •43. Неопозитивістська філософія науки Львівсько-Варшавської школи.
- •44. Наука й науково-пізнавальний процес у тлумаченні позитивізму.
- •45. Наука й науково-пізнавальний процес у тлумаченні постпозитивізму.
- •46. Сцієнтизм і анти сцієнтизм як світоглядні орієнтації 20-21 століть.
- •47. Інтерналістські й екстерналістські концепції філософії науки.
- •48. Постпозитивізм («антична філософія»): закономірності виникнення та загальна характеристика.
- •49. Наука і суспільство. Основні соціальні функції науки.
- •50. «Критична теорія» науки Франкфуртської школи.
- •51. Новітня академічна наука України: досягнення, проблеми, перспективи.
- •52. Етичні проблеми 21 сторіччя.
- •53. Концепція наукових революцій т. Куна.
- •54. «Епістемологічний анархізм» п. Фейерабенда.
- •55. Структуралістські концепції науково-пізнавальної діяльності.
- •56. Класичні й посткласичні ідеали науковості.
- •57. Герменевтика «наук про дух» в. Дільтей, е. Бетті.
- •58. Філософська герменевтика м. Гайдеггер, г. Гадамер.
- •59. «Критичний раціоналізм» і «фальсифікаціонізм» к. Поппера.
- •60. Соціологія науки і «етос науки» р. Мертона.
13. Поняття наукового факту. Основні способи систематизації фактів.
Під фактами - явища і події навколишнього світу, які сприймаються безпосередньо за допомогою органів почуттів. У цей сенсі, їх протиставляють гіпотезам і теоріям, що спирається на раціональне мислення.
Факт (лат. Factum - звершилося) - знання у формі твердження, достовірність якого суворо встановлена.
Факт є зафіксоване емпіричне знання і виступає як синонім (тобто тотожний або близький за значенням) понять "подія", "результат".
Факти в науці - критерієм їх достовірності, істинності. У свою чергу, теорія формує концептуальну основу факту: виділяє досліджуваний аспект дійсності, задає мову, на якому описуються факти, детермінує засоби і методи експериментального дослідження. Труднощі тут полягає у відділенні достовірних фактів від недостовірних, що здаються.
Науковий факт - це посвідчений наукою і суспільною практикою фрагмент знання, що відображає властивості матеріального і духовного світу.
Поняття "науковий факт" значно ширше і багатогранніше ніж поняття "факт", що застосовується в повсякденному житті. Коли говорять про наукові факти, то розуміють їх як елементи, що становлять основу наукового знання, що відображають об'єктивні властивості речей і процесів. На основі наукових фактів визначаються закономірності явищ, будуються теорії і виводяться закони.
Властивості: новизна, точність і об'єктивність і достовірність.
Новизна наукового факту свідчить про принципово новому, невідомому досі предмет, явище або процес. Це не обов'язково наукове відкриття, але це нове знання про те, чого ми до цих пір не знали.
Точність наукового факту визначається об'єктивними методами і характеризує сукупність найбільш суттєвих ознак предметів, явищ, подій, їх кількісних та якісних визначень.
При відборі фактів треба бути науково об'єктивним. Не можна відкидати факти в бік тільки тому, що їх важко пояснити або знайти їм практичне застосування.
Достовірність наукового факту характеризує його безумовне реальне існування, що підтверджується при побудові аналогічних ситуацій. Якщо такого підтвердження немає, то немає і достовірності наукового факту
Емпіричні факти утворюють емпіричний базис, на який спираються наукові теорії. Внутрішню структуру емпіричного рівня утворюють щонайменше два підрівня: а) безпосередні спостереження та експерименти, результатом яких є дані спостереження; б) пізнавальні процедури, за допомогою яких здійснюється перехід від даних спостереження до емпіричних залежностей і фактам.
Науковий факт включає в себе 3 компоненти - лінгвістичний, перцептивний та матеріально-практичний, кожен з яких у рівній мірі необхідний для існування факту.
Кожен факт, перш за все, пов'язаний з деяким пропозицією. Таку пропозицію можна виразити таким чином: "В атмосферному повітрі є газ з такими-то властивостями". Будемо називати цю пропозицію лінгвістичним компонентом факту.
Другим компонентом наукового факту є перцептивний компонент. Під цим мається на увазі певний чуттєвий образ або сукупність чуттєвих образів, включених у процес встановлення факту.
Під "матеріально-практичним компонентом" факту ми маємо на увазі сукупність приладів та інструментів, а також сукупність практичних дій з цими приладами, що використовуються при встановленні факту.
Факти виникають як підсумок діяльності людини, як результат його активного творчого впливу на світ. Для появи факту мало сформулювати деякий пропозицію. Потрібно створити ще матеріально-практичну сторону факту і привести у відповідність всі його три компоненти. Це тривалий і складний процес, який більше схожий на творчість, ніж на просте копіювання.
До методів встановлення наукових фактів відносяться: спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент.
Вчення про роль наукових фактів у розвитку пізнання
Будь-яке наукове дослідження починається зі збору, систематизації і узагальнення фактів. Поняття "факт" має такі основні значення:
1) Деякий фрагмент дійсності, об'єктивні події, результати, пов'язані або до об'єктивної реальності ("факти дійсності"), або до сфери свідомості і пізнання ("факти свідомості").
2) Знання про будь-яку подію, явище, достовірність якого доведена, тобто синонім істини.
3) Пропозиція, що фіксує емпіричне знання, тобто отримане в ході спостережень і експериментів.