13. Поняття наукового факту. Основні способи систематизації фактів.

Під фактами - явища і події навколишнього світу, які сприймаються безпосередньо за допомогою органів почуттів. У цей сенсі, їх протиставляють гіпотезам і теоріям, що спирається на раціональне мислення.

Факт (лат. Factum - звершилося) - знання у формі твердження, достовірність якого суворо встановлена.

Факт є зафіксоване емпіричне знання і виступає як синонім (тобто тотожний або близький за значенням) понять "подія", "результат".

Факти в науці - критерієм їх достовірності, істинності. У свою чергу, теорія формує концептуальну основу факту: виділяє досліджуваний аспект дійсності, задає мову, на якому описуються факти, детермінує засоби і методи експериментального дослідження. Труднощі тут полягає у відділенні достовірних фактів від недостовірних, що здаються.

Науковий факт - це посвідчений наукою і суспільною практикою фрагмент знання, що відображає властивості матеріального і духовного світу.

Поняття "науковий факт" значно ширше і багатогранніше ніж поняття "факт", що застосовується в повсякденному житті. Коли говорять про наукові факти, то розуміють їх як елементи, що становлять основу наукового знання, що відображають об'єктивні властивості речей і процесів. На основі наукових фактів визначаються закономірності явищ, будуються теорії і виводяться закони.

Властивості: новизна, точність і об'єктивність і достовірність.

Новизна наукового факту свідчить про принципово новому, невідомому досі предмет, явище або процес. Це не обов'язково наукове відкриття, але це нове знання про те, чого ми до цих пір не знали.

Точність наукового факту визначається об'єктивними методами і характеризує сукупність найбільш суттєвих ознак предметів, явищ, подій, їх кількісних та якісних визначень.

При відборі фактів треба бути науково об'єктивним. Не можна відкидати факти в бік тільки тому, що їх важко пояснити або знайти їм практичне застосування.

Достовірність наукового факту характеризує його безумовне реальне існування, що підтверджується при побудові аналогічних ситуацій. Якщо такого підтвердження немає, то немає і достовірності наукового факту

Емпіричні факти утворюють емпіричний базис, на який спираються наукові теорії. Внутрішню структуру емпіричного рівня утворюють щонайменше два підрівня: а) безпосередні спостереження та експерименти, результатом яких є дані спостереження; б) пізнавальні процедури, за допомогою яких здійснюється перехід від даних спостереження до емпіричних залежностей і фактам.

Науковий факт включає в себе 3 компоненти - лінгвістичний, перцептивний та матеріально-практичний, кожен з яких у рівній мірі необхідний для існування факту.

Кожен факт, перш за все, пов'язаний з деяким пропозицією. Таку пропозицію можна виразити таким чином: "В атмосферному повітрі є газ з такими-то властивостями". Будемо називати цю пропозицію лінгвістичним компонентом факту.

Другим компонентом наукового факту є перцептивний компонент. Під цим мається на увазі певний чуттєвий образ або сукупність чуттєвих образів, включених у процес встановлення факту.

Під "матеріально-практичним компонентом" факту ми маємо на увазі сукупність приладів та інструментів, а також сукупність практичних дій з цими приладами, що використовуються при встановленні факту.

Факти виникають як підсумок діяльності людини, як результат його активного творчого впливу на світ. Для появи факту мало сформулювати деякий пропозицію. Потрібно створити ще матеріально-практичну сторону факту і привести у відповідність всі його три компоненти. Це тривалий і складний процес, який більше схожий на творчість, ніж на просте копіювання.

До методів встановлення наукових фактів відносяться: спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент.

Вчення про роль наукових фактів у розвитку пізнання

Будь-яке наукове дослідження починається зі збору, систематизації і узагальнення фактів. Поняття "факт" має такі основні значення:

1) Деякий фрагмент дійсності, об'єктивні події, результати, пов'язані або до об'єктивної реальності ("факти дійсності"), або до сфери свідомості і пізнання ("факти свідомості").

2) Знання про будь-яку подію, явище, достовірність якого доведена, тобто синонім істини.

3) Пропозиція, що фіксує емпіричне знання, тобто отримане в ході спостережень і експериментів.