- •Предмет філософії науки.
- •Наукознавство, його предмет і галузі.
- •Філософські засади науки.
- •Поняття науки. Сутність та функції науки.
- •Специфіка і структура наукового пізнання.
- •Наукова раціональність та її генезис.
- •Проблема виникнення науки. Основні історичні етапи розвитку науки.
- •Наукове і поза наукове знання.
- •Наука в системі культури. Загальнокультурна зумовленість науково-пізнавального процесу.
- •Традиції й новації в науці. Наукові революції.
- •11. Особливості постнекласичної науки.
- •12. Типи наукової раціональності.
- •13. Поняття наукового факту. Основні способи систематизації фактів.
- •14.Проблема, концепція, ідея в науковому пізнанні.
- •15. Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання, їх відмінність і взаємозумовленість.
- •16. Логічні основи науки.
- •17. Поняття методу й методології. Предмет методології науки.
- •18. Мова науки, її особливості.
- •19. Поняття закону. Всезагальні, загальні і спеціальні закони.
- •20. Гіпотеза та її роль у науковому пізнанні. Види гіпотез.
- •21. Наукова теорія, її структура та функції.
- •22. Принцип системності у науковому пізнанні.
- •23. Принцип простоти у науковому пізнанні.
- •24. Редукціонізм у науці.
- •25. Загальна структура наукового знання, особливості його диференціації та інтеграції.
- •26. Особливості наукового пізнання суспільства.
- •27. Загальнонаукові методи пізнання.
- •28. Методологія індуктивізму.
- •29. Методологія конвенціоналізму.
- •30. Методологія фальсифікаціонізму.
- •31. Методологія історизму.
- •32. Цінності і норми науково-пізнавальної діяльності.
- •33. Співвідношення знань, істин і переконань у науці.
- •34. Етика науки. Внутрішньонаукові й поза наукові критерії етичності вчених.
- •35. Свобода наукового пошуку і соціальна відповідальність вченого.
- •36. Концепція «науково-дослідницьких програм» і. Лакатоса.
- •37. Прагматистський інструменталізм д. Дьюї.
- •38. «Лінгвістичний поворот» у філософії науки б. Рассела і л. Вітгенштейна.
- •39. Постмодерністська філософія науки.
- •40. Позитивізм про предмет і завдання філософії.
- •41. Постпозитивізм про предмет і завдання філософії.
- •42. Неопозитивістська філософія науки Віденського гуртка.
- •43. Неопозитивістська філософія науки Львівсько-Варшавської школи.
- •44. Наука й науково-пізнавальний процес у тлумаченні позитивізму.
- •45. Наука й науково-пізнавальний процес у тлумаченні постпозитивізму.
- •46. Сцієнтизм і анти сцієнтизм як світоглядні орієнтації 20-21 століть.
- •47. Інтерналістські й екстерналістські концепції філософії науки.
- •48. Постпозитивізм («антична філософія»): закономірності виникнення та загальна характеристика.
- •49. Наука і суспільство. Основні соціальні функції науки.
- •50. «Критична теорія» науки Франкфуртської школи.
- •51. Новітня академічна наука України: досягнення, проблеми, перспективи.
- •52. Етичні проблеми 21 сторіччя.
- •53. Концепція наукових революцій т. Куна.
- •54. «Епістемологічний анархізм» п. Фейерабенда.
- •55. Структуралістські концепції науково-пізнавальної діяльності.
- •56. Класичні й посткласичні ідеали науковості.
- •57. Герменевтика «наук про дух» в. Дільтей, е. Бетті.
- •58. Філософська герменевтика м. Гайдеггер, г. Гадамер.
- •59. «Критичний раціоналізм» і «фальсифікаціонізм» к. Поппера.
- •60. Соціологія науки і «етос науки» р. Мертона.
20. Гіпотеза та її роль у науковому пізнанні. Види гіпотез.
Гіпотеза - наукове припущення, яке випливає з теорії. Воно є ще не підтвердженим і не спростованими.
У методології виділяють гіпотези емпіричного припущення та експериментальної перевірки.
Теоретичні гіпотези потрібні для усунення внутрішніх протиріч у теорії.
Другий тип гіпотез - припущення, які висуваються для вирішення проблеми експериментальним методом. Цей метод відрізняється тим, що він може грунтуватися не на теорії.
Виділяють три види гіпотез щодо їх походження:
• гіпотеза, яка спирається на моделі реальності, необхідна для перевірки конкретної теорії;
• науково-експериментальні гіпотези, які висуваються для підтвердження або спростування різних законів;
• емпіричні гіпотези, які формулюються для певного випадку.
Поттсданкер виділив наступні варіанти експериментальних гіпотез:
• контргіпотеза - гіпотеза, яка виникає як альтернатива до основного припущенням;
• точна експериментальна гіпотеза;
• експериментальна гіпотеза про максимальну величину і т.д.
Дослідники розрізняють наукові і статистичні гіпотези. Наукові гіпотези - передбачуване рішення проблеми. Статистична гіпотеза - твердження невідомого параметра, який грунтується на математичній статистиці. Експериментальна гіпотеза служить для організації експерименту, а статистична - для організації порівняння параметрів. Гіпотези, які не спростовані в експерименті, перетворюються на факти, закони.
Гіпотеза - це, по суті, твердження про те, як, на нашу думку, йдуть справи насправді. Вона повідомляє про те, що ми очікуємо побачити в результаті правильно організованих спостережень за подіями, що відбуваються в реальному світі. Гіпотези представляють собою декларативні припущення, що описують очікувані нами взаємозв'язку між явищами, що позначаються нашими поняттями.
Гіпотеза, можна сказати, є таким же інструмент досліджень, як мікроскоп, осцилограф або центрифуга. Але у кожного інструменту є своя специфіка і, відповідно, своя сфера застосування, своє коло завдань.
У гіпотез інше призначення. Вони дозволяють переходити від лобового дослідження важкою проблеми до вивчення наслідків гіпотези, що відносяться, як правило, до інших, часто - більш вивченим, розділів науки. Інакше кажучи, гіпотези, висунуті при вирішенні складних проблем, призначені для перенесення досліджень з області, чому-небудь незручною для вивчення, в іншу, більш зручну область, де, можливо, дослідження вже проведено або де провести їх набагато легше.
Специфічною рисою гіпотез, як інструмент досліджень, є їх сугуба індивідуальність по відношенню до розв'язуваної проблеми і велика інтелектуальна трудомісткість. Якщо для вирішення багатьох проблем достатньо один раз винайти мікроскоп, то гіпотези в кожному випадку потрібно винаходити заново.
Розкриваючи роль гіпотез у науковому пізнанні, ряд авторів відзначає, що наукова цінність гіпотез далеко не однакова. Одні гіпотези підтверджуються, перетворюються в теорії, інші піддаються перевірці, розвитку, треті спростовуються як безосновні. Є і так звані робочі гіпотези, "початкові припущення", призначені для первинної систематизації наукового матеріалу.
В цілому слід зауважити, що гіпотези відіграють величезну роль у розвитку теоретичних знань і в формуванні наукових теорій.