- •Плани практичних занять
- •Рекомендована література
- •Тема 5. Основні ознаки функціональних стилів
- •Рекомендована література
- •Тема 6. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового й розмовного стилів
- •До директора заводу вчора від Панька
- •Рекомендована література
- •Тема 7. Функціональні стилі мовлення
- •Рекомендована література
- •Тема 7. Функціональні стилі мовлення (завершення).
- •Рекомендована література
- •Міністерство освіти і науки України
- •Житомирський державний університет імені Івана Франка
- •Кафедра філології і лінгводидактики
- •Стилістичні можливості фразеології
І семестр
ІІ курс
Плани практичних занять
із курсу
"УКРАЇНСЬКА МОВА (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)"
Викладач – О.М. Марущак,
О.В. Чупріна
ПЛАНИ ПРАКТИЧИХ ЗАНЯТЬ ІЗ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
(ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)
ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІ КУРСУ (І СЕМЕСТР)
Тема 4. Професійна мовнокомунікативна компетенція
План практичного заняття № 1:
Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови.
Професійна мовнокомунікативна компетенція.
Moвнi норми.
Завдання для самостійної роботи:
Виписати 10 висловів видатних людей про українську мову.
Виписати всі можливі формули мовного етикету: звертання, вітання, прощання, подяки, пробачення.
Основні поняття: національна мова, літературна мова, функції мови, мовна норма, функціональні стилі; офіційно-діловий стиль як основа ділових стосунків у суспільстві, історія його виникнення, мовний етикет, його формули.
Опрацювати тему, відповівши на тестове завдання:
Хто є засновником нової української літературної мови?
Г. Сковорода;
І. Котляревський;
Г. Квітка-Основ’яненко;
Ф. Прокопович.
Для якої з названих форм мови характерна унормованість?
загальнонародної;
діалектної;
літературної;
просторічної.
У кожному рядку знайдіть і закресліть „зайве” слово.
дев’ять, семеро, обоє, вдвічі, сорок;
сотня, дев’яносто шість, кілька, обидва;
десятий, кількадесят, п’ятірка, багато;
одна п’ята, півтораста, трильйон, стільки;
півтора, два, сімдесят другий, нуль, трійко, потроїти.
На основі яких діалектів відбулося становлення сучасної української літературної мови?
східнополіських;
бойківських;
наддністрянських;
середньонаддніпрянських.
Підберіть до поданих тлумачень наведені нижче назви соціальних функцій мови.
Мова – засіб спілкування представників певної національної суспільної єдності.
Мова – засіб пізнання та освоєння навколишнього світу й поширення набутих знань серед членів усього суспільства. Індивід користується попереднім суспільним досвідом людства – попередників і сучасників.
Мова об’єднує людей, створює в них відчуття групової єдності, групової ідентичності і, отже, сприяє перетворенню населення на суспільство.
Все пізнане людиною одержує від неї назву й існує в мові й у свідомості. Цей процес називається лінгвізацією – „омовленням” світу.
Формуючи думку, людина мислить словами. Цей процес здійснюється рідною мовою. Мислення має національний характер.
Мова – засіб планування, мобілізації зусиль, передавання волі від одних структур суспільства до інших.
Мова – засіб ототожнення людини в межах певної спільності. Кожен індивід має свій мовний „портрет”, в якому відображені її національно-естетичні, культурні, вікові параметри.
Мова підтримує та відтворює інформаційні зв’язки, якими поширюються інтелектуальні й моральні цінності в суспільстві.
Мова – універсальний засіб вираження внутрішнього світу людини: інтелекту, почуттів, мрій, волі.
Культура відображається в мові. Щоб вивчити культуру народу, потрібно вивчити його мову. Через мову передається естафета духовних цінностей від покоління до покоління.
Мова – першоджерело культури, знаряддя й одночасно матеріал для її створення. В основі фольклору, художньої літератури, театру, пісні лежить мова.
Мова нагромаджує, зберігає й передає суспільно-історичний досвід від покоління до покоління.
Соціальні функції мови: мислетворча, ідентифікаційна, комунікативна, об’єднавча, гносеологічна (пізнавальна), культуроносна, номінативна (називна), експресивна (виражальна), естетична (мистецька), акумулятивна (нагромаджувальна).
З наведених ознак виберіть ті, що становлять специфіку літературної мови. Розкрийте зміст цих ознак:
поліфункціональність;
варіантність засобів;
обробленість;
милозвучність;
стилістична диференціація;
історизм;
унормованість;
загальнонаціональна форма існування;
наявність галузевих терміносистем;
існування в усній і писемній формах;
наявність територіальних діалектів;
функціонування в галузі державної та політичної діяльності;
наддіалектна форма існування.
Підготуйте доповідь або реферат. Теми рефератів:
Орфоепічні, акцентні та лексичні норми.
Професійна культура спілкування та діловий етикет.
Культура мови і час.
Функції мови і мовна культура.
Образ рідного слова в мовному вихованні.