Рекомендована література

1. антисуржик / За ред. О. Сербенської. – Львів: Світ, 1994. – С. 5. – 23.

2. Глущик С. В., Дияк О. В., Шевчук С. В. Сучасні ділові папери. – К.: А.С.К., 2000. – С.13 – 14, 65 – 66, 181 – 186.

3. Голубовська І. В. Українська ділова мова: Дистанційна форма навчання: Навчально-методичний посібник для студентів нефілологічних спеціальностей. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. – С. 24 – 25.

4. Коваль А. П. культура ділового мовлення. – К.: Вища шк., 1982. – 280 с.

5. Курс лекцій з української мови (за професійним спрямуванням): Навчальний посібник для самостійної роботи студентів нефілологічних спеціальностей очної та дистанційної форм освіти / К. Я. Климова, І. В. Голубовська, Н. Д. Охріменко, О. А. Левківська; За ред. К. Я. Климової. – Житомир: Рута, 2011. – С. 24 – 26.

6. Чмут Т. К., Чайка Г. Л. етика ділового спілкування: Навч. посіб. – К.: Вікар, 2002. – С. 107 – 128.

Тема 7. Функціональні стилі мовлення (завершення).

План практичного заняття № 5:

1. Функціональні стилі мовлення. Офіційно-діловий стиль мовлення, жанри, мета і сфера спілкування, мовні засоби.

2. Функціональні стилі української мови. Художній стиль, жанри, мета і сфера спілкування, мовні засоби.

3. Функціональні стилі української мови. Розмовний стиль, жанри, мета і сфера спілкування, мовні засоби.

Завдання для самостійної роботи:

1. Написати твір-мініатюру „Цікавий випадок із мого життя”, використовуючи елементи діалогічного мовлення.

2. Перекладіть на українську мову: прийти по делу; добрый по природе; екзамен по математике; коса по пояс; концерт по заказу; по моему мнению; по инициативе студентов; курсы по изучению краеведения; отсутствовать по болезни; по истечении времени.

Основні поняття:

Стиль, стилістична норма, стилістична помилка, стилістичне забарвлення тексту, стилістична вправність мовця, мовні засоби, комунікативна мета стилю. Офіційно-діловий стиль. Розмовний стиль. Художній стиль.

Із поданих текстів випишіть стилістично-марковані слова й охарактеризуйте їх.

1. раптом Галочка біленька шепоче:

– А знаєш, наша кішка привела кошенят, гарненькі такі кошенята, одно попелясте, а друге руденьке.

– А наш Джойка вчора в садку вирив яму, побачив там черв’яка і хотів його відкопати, – пошепки відповідає Галочка чорненька, і літера „а” вже вилазить у неї за лінійки.

– А в нас… – продовжує Галочка біленька.

– Татарська й Хижнякова, не розмовляйте! – знову каже Олена Пилипівна. <…> – Останніми відлітають журавлі… – каже вона.

– А в мого дяді, – шепоче Галочка Хижнякова, – є живий журавель, такий кумедний, довгоногий.

– А в моєї тьоті, – не може втриматись Галочка Татарська, – є галка, жива приручена галка.

– Що ви там, цокотухи! – вже трошки сердито каже Олена Пилипівна.

– Ні, ні, ми нічого, – швидко говорить Галочка (За О. Іваненко).

2. Морське серце¹

Раз у морі купалося двоє братів. От старший скупався, на берег пливе, а менший все далі та далі. І хвиля морська закохалась у відважному браті: взяла, обняла його міцно і тягне до себе на дно, в чудове підводне царство.

А хлопець пручається, хлопець кричить, гукає на рідного брата, щоб швидше йшов рятувати.

А старший боїться плисти. „Глибина, – дума, – згину ще й я з ним укупі!”

– Ой братику милий! Ой братику любий, рятуй! – з сльозами ще раз виринув хлопець, од жаху волосся рвучи.

– Нехай тебе Бог порятує! – несміливо старший сказав, а сам не насмів і зирнути, як брат потопає, – гребеться до берега хутко, на камінь вилазить. Розсердилась хвиля, погналась за страхополохом, нагнала, знесла його в море, втопила.

І меншого брата сховала морськая цариця на дно, і сльози його повернулися в чистії перли, а кучері – в пишні коралі, а старшого брата риби й раки ущент рознесли, лиш серця ніхто не схотів і торкнути: таке було гидке оте полохливеє серце!

І досі в морі те серце: несміливо, крадучись, плава, слизьке та холодне, жалке, наче та кропива, ворушиться мляво та труситься, тіні од себе не має – прозоре. А море гидує тим серцем: на берег його викидає, а там воно гине без сліду (За Дніпровою Чайкою).

3. що ж до поняття нація, то лише на перший погляд здається, що це таке чітке і всім зрозуміле поняття. Саме в це поняття останнім часом, уже в умовах, здавалось би, незалежної України, внесено стільки плутанини, що пересічний громадянин може вкрай розгубитися, начитавшись нашої преси, де українців то пропонують вважати етносом, що й досі ще не відбувся як нація, то вже аж політичною нацією, що містить у собі наш поліетнічний конгломерат, то народом України, то, як у Конституції сказано, – українським народом. У паспорті графа національності скасована. Епітетом національний розкидаються так бездумно, що іноді він втрачає контури сенсу. Проблема тут навіть не в ідентифікації нації, а в кризі самоідентифікації національно дезорієнтованої частини суспільства.

Л. Костенко

4. Інтелігентність потрібна за будь-яких обставин. Вона потрібна вам і тим, хто вас оточує.

Багато хто вважає, що інтелігентна людина – це людина начитана, високоосвічена (і освіта її переважно гуманітарна), багато подорожує, знає кілька мов.

Проте можна все це мати і не бути інтелігентом, а можна нічого цього не мати і бути все-таки внутрішньо інтелігентною людиною. Інтелігентність не тільки в знаннях, а й у здатності зрозуміти ближнього. Вона виявляється в тисячі дрібниць: в умінні чемно сперечатись, скромно поводитись за столом, в умінні непомітно (саме непомітно) допомогти іншому, берегти природу, не смітити навколо себе – не смітити недопалками чи лайкою, поганими ідеями (це теж сміття, та ще й яке!)… Інтелігентність – це здатність до розуміння, це терпиме ставлення до світу і до людей (За Д. Лихачовим).

Користуючись тлумачним словником чи словником іншомовних слів, випишіть значення поданих слів і поставте в них наголоси. Порівняйте наголошування виділених слів із російськими відповідниками.

Ґаблі, ґазда, ґалаґан, ґратчастий, ґринджоли, ґринджолята, ґрунтовий; двійня, двірник, двоюрідний, джентльмен, диспансер, діаспора, діаспора, довідник, договір, донька, дочка, драглі, дробовий, експерт, електрик, електрик.

Підготуйте повідомлення з проблем слововживання.

1. Шар – верства – пласт // Культура української мови: Довідник / С. Я. Єрмоленко, Н. Я. Дзюбишина-Мельник, К. В. Ленець та ін.; За ред. В. М. Русанівського. – К.: Либідь, 1990. – С. 96.

2. Уява – уявлення // Культура української мови: Довідник / С. Я. Єрмоленко, Н. Я. Дзюбишина-Мельник, К. В. Ленець та ін.; За ред. В. М. Русанівського. – К.: Либідь, 1990. – С. 93.

Підготуйте доповідь або реферат. Теми рефератів:

1. Лексичні і стилістичні новотвори у пресі.

2. Багатство мовлення.

3. Шляхи розвитку культури спілкування студентів вищих навчальних закладів.

4. Етимологія. Стилістичні можливості внутрішньої форми слова.

5. Стилістичні можливості фразеології.