- •А.С.Пушкаренко, о.В.Васильченко
- •Харків – 2001
- •Професор Академії пожежної безпеки України в.Г.Палюх
- •Глава 1. Основні властивості будівельних матеріалів
- •1.1 Загальні відомості
- •1.2 Механічні властивості будівельних матеріалів
- •1.3 Фізичні властивості будівельних матеріалів
- •1.4 Хімічні і спеціальні властивості будівельних матеріалів
- •1.5 Пожежно–технічні характеристики будівельних матеріалів
- •1.5.1 Горіння матеріалів, умови займання і розповсюдження вогню
- •1.5.2 Пожежна небезпека і визначення груп горючості будівельних матеріалів
- •1.5.3 Методи визначення пожежно-технічних характеристик будівельних матеріалів
- •1.6 Стандартизація будівельних матеріалів
- •Глава 2. Природні кам’яні матеріали
- •2.1 Визначення і класифікація
- •2.2 Гірські породи і породоутворюючі мінерали
- •2.3 Особливості хімічного складу і поведінки окремих мінералів при дії високих температур
- •2.3.1 Класи оксидів і гідроксидів
- •2.3.2 Клас силікатів
- •2.3.3 Клас карбонатів
- •2.3.4 Клас сульфатів
- •2.4 Особливості поведінки природних кам'яних матеріалів при нагріванні
- •2.4.1 Вивержені породи
- •2.4.2 Осадові породи
- •2.4.3 Метаморфічні породи
- •Глава 3. Неорганічні в‘яжучі матеріали
- •3.1 Визначення і класифікація
- •3.2 Мінеральні повітряні в'яжучі матеріали та їхня поведінка при впливі високих температур
- •3.2.1 Будівельний гіпс
- •3.2.2 Повітряне будівельне вапно
- •3.2.3 Рідке скло
- •3.3 Гідравлічні мінеральні в'яжучі та їх поведінка при впливі високих температур
- •3.3.1 Портландцемент
- •2. Нагрівання беліту (c2s)
- •5. Нагрівання цементного каменю
- •3.3.2 Глиноземистий цемент
- •Глава 4. Метали і сплави
- •4.1 Властивості металів і сплавів
- •4.1.1 Склад та маркування чорних металів
- •1 За хімічним складом:
- •2 За твердістю (і вмістом вуглецю):
- •3 За застосуванням:
- •4.1.2 Склад та маркування сплавів кольорових металів
- •2 Алюмінієві сплави.
- •4.2 Метали і сплави, що застосовуються в будівництві
- •4.2.1 Будівельні сталі
- •4.2.2 Алюмінієві будівельні сплави
- •4.3 Поведінка металів і сплавів при нагріванні
- •Глава 5. Будівельні розчини, бетони, залізобетон
- •5.1 Будівельні розчини
- •5.2 Бетон і його властивості
- •5.3 Залізобетон і його властивості
- •5.4 Вплив високих температур на бетон і залізобетон
- •Глава 6. Штучні кам‘яні матеріали і вироби
- •6.1. Штучні кам‘яні неопалені матеріали
- •6.1.1. Силікатні матеріали
- •6.1.2 Азбоцементні матеріали
- •6.2 Штучні кам‘яні опалені матеріали
- •6.3 Матеріали і вироби на основі мінеральних розплавів
- •Глава 7. Деревина і вироби на її основі
- •7.1 Будова деревини
- •7.2 Властивості деревини та її застосування
- •7.2.1 Фізичні і механічні властивості деревини
- •7.2.2 Застосування деревини в будівництві
- •7.3 Поведінка деревини при дії високих температур
- •Глава 8. Полімерні будівельні матеріали
- •8.1 Склад і властивості пластмас
- •8.1.1 Основні компоненти пластмас
- •8.1.1.1 Полімери
- •8.1.1.2 Наповнювачі та інші компоненти пластмас
- •8.2 Види будівельних матеріалів і виробів з пластмас
- •8.2.1 Конструкційно-оздоблювальні матеріали
- •8.2.2 Покрівельні і гідроізоляційні матеріали
- •8.2.3 Матеріали для підлог
- •8.2.4 Теплоізоляційні матеріали
- •8.2.5 Полімерні бетони
- •Глава 9. Будівельні матеріали на основі органічних в‘яжучих
- •9.1 Основні властивості бітумних та дьогтьових в‘яжучих
- •9.2 Види будівельних матеріалів на основі органічних в‘яжучих
- •9.2.1 Емульсії, пасти, асфальтові бетони
- •9.2.2 Покрівельні, гідроізоляційні і герметизуючі матеріали
- •Глава 10. Теплоізоляційні матеріали і вироби
- •10.1 Визначення і класифікація теплоізоляційних матеріалів і виробів
- •10.2 Будова і властивості теплоізоляційних матеріалів
- •10.3 Неорганічні теплоізоляційні матеріали
- •10.4 Органічні теплоізоляційні матеріали та вироби
- •11.2 Основи вогнезахисту деревини і деревних матеріалів
- •11.2.1 Вогнезахисне просочування деревини
- •11.2.2 Вогнезахисні покриття деревини
- •11.2.3 Екранування дерев‘яних конструкцій
- •11.3 Основи вогнезахисту металів
- •11.3.1 Легування металів
- •11.3.2 Вогнезахисні покриття металевих конструкцій
- •11.3.3 Екранування металевих конструкцій
- •11.4 Основи вогнезахисту полімерних матеріалів
2.3.2 Клас силікатів
Цей клас найбільший і складається більше ніж до 500 мінералів. Вони входять до складу вивержених і метаморфічних гірських порід. Мінерали цього класу, близькі за складом і будовою, об’єднують у такі групи: польові шпати, залізо-магнезійні силікати, слюди, глинисті мінерали.
Польові шпати мають найбільше розповсюдження. Це – алюмосилікати калію (ортоклази), алюмосилікати натрію, кальцію (плагіоклази). Польові шпати мають різний колір: білий, рожевий, червоний, жовтий, чорний з синім відтінком (лабрадор). Вони входять до складу гранітів, сієнітів, гнейсів і багатьох інших; є цінною сировиною у скляній і керамічній промисловості. Густина їх 2500–2900 кг/м3, твердість 6-6,5, міцність при стиску 170 МПа. При дії високих температур польові шпати досить стійкі.
Залізо-магнезійні силікати – темно-кольорові мінерали (від темно-зеленого до чорного кольору), містяться у вивержених породах: базальтах, габро, діабазах. Густина їх 3200–3600 кг/м3, твердість 5.5–7, відзначна риса – висока ударна в’язкість. Тому мінерали цієї групи – олівін, піроксен, азбест - менш крихкі.
Азбест – водний силікат магнію і заліза волокнуватої структури, продукт змінювання олівіну, представник метаморфічних вивержених порід. Міцність його на розтягнення, у залежності від ступеня порушення структури, становить від 200 до 3000 МПа. При нагріванні азбесту до 400-450 оС починається вилучення зв'язаної води, а при 600-700 оС, після її повного вилучення, настає руйнування структури матеріалу.
Слюди – алюмосилікати шаруватої структури з досконалою спайністю в одній площині, які здатні розщеплюватися на тонкі пружні пластинки. Містяться у вивержених і осадових породах. Твердість 2.5-3. Найбільш розповсюджені мусковіт - і біотит.
Мусковіт – прозора калієва слюда густиною 2770-3100 кГ/м3. Застосовується як електроізоляційний матеріал, бронююча присипка для руберойду або компонент для виготовлення вогнетривких фарб.
Біотит – темна залізо-магнезійна слюда темного кольору щільністю 3000-3300 кг/м3. Продукт вивітрювання біотиту – вермикуліт, містить молекулярну міжшарову воду. Через це при 750-900 оС, коли вода виганяється, вермикуліт спучується, збільшуючись в об’ємі у 15-20 разів, утворюючи велику кількість пор. Застосовується як тепло- і звукоізолятор.
Глинисті мінерали – водні силікати алюмінію і деяких інших металів. Це продукт вивітрювання польових шпатів у вигляді дрібних часток, складаючих осадові породи (глини, суглинки, супіски). До них відносяться коюміт, гідрослюда, монтморилоніт, каолініт і інш.
Каолініт – водний алюмосилікат Al2O3.2SiO2.2H2O білого кольору, дуже м'який (твердість 1). Використовується при виробництві тонкої кераміки, мелованого паперу, у вигляді наповнювача для резин і пластмас.
При 500-600 0С з каолініту виводиться вода і утворюється аморфна пориста суміш глинозему і кремнезему.
При 950 0С утворюються щільні і тривкі силіманіт (Al2O3.SiO2) і муліт (Al2O3.2SiO2). tплав = 1780 оС.
Монтморилоніт. Водний алюмосилікат змінного хімічного складу (на відміну від каолініту), що містить Ca, Na, Mg, Fe.