- •Методичні вказівки
- •1. Мета та завдання курсової роботи
- •2. Оформлення курсової роботи та порядок її захисту
- •3. Вихідні дані для виконання курсової роботи
- •4. Послідовність виконання курсової роботи Резюме
- •4.1. Виробничий план
- •4. 1.2. Визначення потрібної кількості устаткування
- •4.1.3. Вибір і розрахунок потреби у підйомно-транспортних засобах
- •4.1.4. Визначення потрібної виробничої площі дільниці
- •4.1.5. Визначення вартості основних виробничих фондів дільниці і величини амортизаційних відрахувань
- •Визначення потреби в матеріалах
- •4.2.1. Визначення потреби в основних матеріалах
- •4.2.2. Визначення величини допоміжних матеріалів
- •4.3. Організаційний план
- •4.3.1. Визначення чисельності персоналу дільниці
- •4.3.2. Розрахунок планового фонду заробітної плати та визначення її за категоріями робітників
- •4. Фінансовий план
- •4.4.1. Складання калькуляції собівартості одиниці продукції Визначення цехових (дільничних) накладних витрат
- •4.4.2. Складання плану доходів і витрат
- •4.4.3. Визначення потреби в оборотних коштах
- •4.4.4. Ключові техніко - економічні показники роботи підприємства (дільниці)
- •5. Критерії оцінки курсової роботи
- •5.1. Критерії оцінки курсової роботи для денної форми навчання
- •5.2. Критерії оцінки курсової роботи для заочної форми навчання
- •6. Література
- •Вихідні дані для виконання курсової роботи
- •Підйомно-транспортне обладнання
4.1.5. Визначення вартості основних виробничих фондів дільниці і величини амортизаційних відрахувань
Вартість основних виробничих фондів складається з вартості:
будівель, споруд і передатних пристроїв;
робочих машин;
силових машин і обладнання;
вимірювальних і регулюючих приладів і пристроїв;
інструменту;
виробничого і господарського інвентарю.
Вартість будівлі визначається збільшено в тій частці, яку становить проектована дільниця або потокова лінія:
Фб(тр)= (4.4)
де S - площа дільниці (потокової лінії) м2;
Н - висота будівлі, м;
В - вартість 1 м3 виробничого об'єму, грн.
Вартість групи основних фондів (робочі машини) становить сумарну вартість усіх одиниць устаткування (в тому числі підйомно-транспортного), використаного на дільниці, за їхньою первісною вартістю:
Фб=Ц(1+ат+ам), (4.5)
де Ц - ціна верстата, підйомно-транспортного устаткування, грн.
ат - коефіцієнт, що враховує транспортно-заготівельні витрати; для верстатів ат =0,04, для підйомно-транспортного устаткування ат =0,05,
ам - коефіцієнт, що враховує витрати на монтаж, для верстатів ам =0,05, для підйомно-транспортного устаткування ам =0,07.
Вартість споруд:
Фс = Фб • 0,35. (4.6)
Вартість передатних пристроїв:
Фп.п. = (Фб + Фс) • 0,15. (4.7)
Вартість групи основних фондів «силові машини і обладнання» можливо визначити збільшено:
Фс.м= (4.8)
де N – загальна потужність усього устаткування, кВт,
ФN – норматив вартості 1 кВт, 35 грн.
Для визначення вартості вимірюючи і регулюючих приладів необхідно мати їх специфікацію і кількість, а також дані про гуртові ціни. При наближених розрахунках вартість зазначених приладів може становити 8% загальної вартості виробничого і силового устаткування.
Фприл = (Фв + Фтр + Фс.м.) . 0,08 . (4.9)
Витрати на інструмент та пристрій, які належать до основних фондів, становлять приблизно 10-15%загальної вартості виробничого устаткування дільниці.
Витрати на інструмент і пристосування:
Фінст = (Фв + Фтр + Фсм. + Фприл) .[0,10...0,15] . (4.10)
Витрати на виробничий інвентар, який належить до основних фондів, дорівнюють приблизно 1.0-0.5% загальної вартості всього устаткування дільниці.
Витрати на виробничий інвентар:
Фінв= (+Фв + Фтр + Фсм. + Фприл) .[0,005...0,01]. (4.11)
Усі витрати заносять до табл. 4.6.
Для нарахування амортизаційних відрахувань рекомендовано застосовувати прямолінійний метод.
Прямолінійний метод – це метод, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів;
Щорічна сума амортизаційних відрахувань (АВ) визначається за формулою
(4.12)
де Вп - початкова вартість основних фондів, грн.;
Вл - ліквідаційна вартість основних фондів, грн.;
Ткв - строк корисного використання основних фондів, роки.
Перевагами прямолінійного методу є передусім простота розрахунку амортизації, а також можливість рівномірного розподілу амортизації в кожному звітному періоді.
Недоліки цього методу полягають у тому, що при його застосуванні не враховується моральний знос об'єкта.
Цей метод може бути використано з застосуванням норм амортизації. Норма амортизаційних відрахувань (На) - це відношення щорічного розміру амортизаційних відрахувань до вартості основних фондів, виражене у відсотках:
(4.13)
З використанням норм щорічна сума амортизаційних відрахувань розраховується за формулою:
(4.14)
Використання норм дозволяє розраховувати амортизаційні відрахування для однотипних груп основних фондів без визначення для кожного з них окремо строку корисного використання та ліквідаційної вартості.
При цьому рекомендований термін корисного використання основних засобів за групами, приведено у табл. 4.5.
Табл. 4.5.
Визначення строків корисного використання
Групи основних засобів |
Термін корисного використання, років |
1. Будівлі, споруди та передатні пристрої |
40 |
2. Верстатне устаткування |
15 |
3. Підйомно-транспортне устаткування |
10 |
4. Силове електротехнічне обладнання |
7 |
5. Вимірювальні і регулюючі прилади, інструмент і пристрої |
5 |
6. Виробничий інвентар |
5 |
Амортизаційні відрахування визначаються для кожної групи основних фондів поквартально (табл.4.6).
Табл.4.6
Визначення вартості основних фондів та величини амортизаційних відрахувань
Найменування групи основних фондів |
Первісна вартість, тис. грн. |
Річна норма амортизації, % |
Величина амортизаційних відрахувань, тис. грн. |
Залишкова вартість на кінець року, тис.грн. |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1 Будівлі, споруди та передатні пристрої |
|
|
|
|
2 Верстатне устаткування |
|
|
|
|
3 Підйомно-транспортне устаткування |
|
|
|
|
4. Силове електротехнічне обладнання |
|
|
|
|
5. Вимірювальні і регулюючі прилади, інструмент і пристрої |
|
|
|
|
6. Виробничий інвентар |
|
|
|
|
Всього |
|
|
|
|