4. Інвентаризація необоротних активів

У бюджетних установах мають місце певні особливості порядку проведення інвентаризації необоротних активів і відображення її результатів в обліку. Передусім слід звернути увагу на різну періодичність проведення інвентаризації (таблиці 1).

Таблиця 1. Терміни проведення інвентаризації необоротних активів

Вимоги щодо порядку проведення інвентаризації майна бюджетних установ визначено в Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затвердженій Головним управлінням Державного казначейства України від 30.10.1998 року №90. Але наприкінці 2004 року Державне казначейство України листом № 10386 «Про порядок проведення інвентаризації майна бюджетними установами у 2004 році» внесло відповідні корективи в процедуру інвентаризації. Принципово змінилися деякі бухгалтерські проведення з обліку надлишків або нестачі майна, виявлені в результаті інвентаризації (таблиці 2).

Таблиця2. Бухгалтерські проведення з обліку інвентаризації необоротних активів.

Під час інвентаризації нематеріальних активів, крім дотримання загальних норм проведення інвентаризації, необхідно зважати на те, що інвентаризаційна комісія має перевірити наявність документів, згідно з якими оформлені придбані нематеріальні ак- тиви, і документів, що описують сам об'єкт нематеріальних активів, які були підставою для їх оприбуткування.

Студенти ознайомлюються із системою коефіцієнтів, котрі застосовують для обчислення розміру збитків, а також із повноваженнями щодо списання нестач необоротних активів, які надаються розпорядникам коштів різного рівня.

Література:

1 .Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно- матеріальних цінностей, І ротових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу. Затверджена ДКУ 30.10.98 р. №90.

2.Інструкція зі складання типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів. Затверджена ДКУ та ДКСУ02 12.1997р. № 125/7.

3.Інструкція з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ. Затверджена ДКУ 17.07.2000 р. № 64.

4.Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ. Затверджена ДКУ 10.07.2000 р. № 61.

5.Зміни до Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ. Затверджені ДКУ 06.06.2001 р. № 97.

6. План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ. Затверджений ГУ ДКУ 10.12.1999 р.№ 114.

7. Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ. Затверджений ГУДКУ 10.12.1999р. № 114.

В.Бутипсць Ф.Ф. Бухгалтерський облік у бюджетних установах:Навчальний посібник.-Житомир:ПП «Рута»,с. 448 ,2004р.[с. 44-88]

9. Атамас П.Я. Основи обліку в бюджетних установах : Навчальний посібник,-

К: центр навчальної літератури.-2005р. [с. 140-184]

9. Джога Р. Т., Свірко С. В., Сінельник Л. М. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Підручник. К. КНЕУ, 2003.- 483 с. [с. 264-317]

Питання на самостійну роботу

1. Документальне оформлення та облік надходжень і витрачання матеріалів.=

2. Особливості обліку малоцінних та швидкозношувальних предметів 3.Інвентаризація запасів

4. Особливості ведення обліку запасів окремих бюджетних установ

1. Документальне оформлення та облік надходжень і витрачення

матеріалів

Під час вивчення питання документального оформлення руху (надходження, відпуску, переміщення) запасів слід користуватися наказом ДКУ від 18.12.2000 року № 130 «Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання». Згідно з цим наказом основними первинними документами є:

• акт приймання матеріалів — форма № 3-1;

• акт списання — форма № 3-2;

• накладна (вимога) — форма № 3.3;

• меню-вимога на відпуск продуктів харчування — форми № 3.4 і 3.4а;

• забірна картка.

Студенти вивчають порядок оформлення операцій з руху запасів, випадки застосування конкретного первинного документа. Специфічними первинними документами при цьому є меню-вимога на відпуск продуктів харчування, рецепти тощо.

Запаси бюджетних установ обліковують за місцем їх відповідального зберігання (знаходження) та в бухгалтерії. Складський облік запасів та його зв'язок із обліком у бухгалтерії здійснюють у відомих студентам регістрах (книзі чи картках складського обліку запасів форми № 3-9; 3-9а, книзі чи картках кількісно-сумарною обліку форми № 3- 6; 3-ба, 3-7) одним з методів сортового обліку запасів:

• кількісно-сумовим (паралельним);

• оперативно-бухгалтерським (сальдовим);

• методом машинної картотеки.

Кожен з них має переваги і недоліки, з якими студентам треба ознайомитися.

2. Особливості обліку малоцінних та швидкозношувальних предметів

Для обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП), що не ввійшли до складу необоротних активів, оскільки термін корисного використання їх становить менше року, передбачено рахунок № 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» із розподілом на субрахунки:

№ 221 «Малоцінні та швидкозношувані предмети, що перебувають на складі та в експлуатації»;

№ 222 «Малоцінні та швидкозношувані предмети спеціального призначення».

Субрахунок № 211 поділяється на субрахунки другого рівня:

№ 221/1 «Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі»;

№ 221/2 «Малоцінні та швидкозношувані предмети в експлуатації».

На субрахунку № 411 «Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах» обліковується вартість МШП, що перебувають у безпосередньому розпорядженні бюджетних установ.

Наголосимо, що документальне оформлення надходження і відпуску МШП, а також облік їх на складах ведеться подібно до обліку запасів. У разі передачі в експлуатацію МШП (комплект) вони списуються з бухгалтерського обліку на зменшення фонду в МШП. В експлуатації такі предмети перебувають на зберіганні в осіб,

Таблиця 1.

3. Інвентаризація запасів

Вивчаючи питання інвентаризації запасів, слід керуватися Інструкцією з інвентаризації № 90, згідно з якою інвентаризаційний процес передбачає кілька етапів:

• наказ керівника, створення комісій;

• підготовка до інвентаризації;

• проведення інвентаризації;

• оформлення результатів інвентаризації;

• регулювання інвентаризаційних різниць.

У бюджетних установах діє різна періодичність проведення інвентаризації запасів. Наприклад, готові вироби, сировина та матеріали, пальне, корма, фураж та інші матеріали інвентаризуються не менш як раз на рік (не раніше 1 жовтня); тварини, птиця, продукти харчування, медикаменти — не менш як раз на квартал.

Має певні особливості врегулювання розбіжностей, виявлених у період інвентаризації. Цей порядок дещо змінився: тепер втрата запасів у межах затверджених норм природних збитків, а також втрати й нестачі запасів понад норму природних убутків, якщо винних осіб не встановлено або суд відмовив у стягненні з цих осіб, списують не на зменшення доходів, а на видатки установи чи результати виконання кошторису.

Оскільки запаси бюджетних установ — це частка державного майна, діють певні повноваження щодо списання нестач — дозвіл на списання нестач запасів (за кожним випадком таких нестач) дає:

• до 2500 грн включно — керівник установи;

• від 2500 до 5000 грн включно — керівник вищої установи;

• понад 5000 грн — керівник центрального органу виконавчої влади або іншого головного розпорядника бюджетних коштів.

Відображення результатів інвентаризації запасів наведено в таблиці.

Таблиця2. Основні бухгалтерські проводки з обліку інвентаризації запасів.