У Балансі вони показуються по первинній і залишковій вартості. У валюту Балансу включається тільки залишкова вартість необоротних активів.

Оборотні активи - засоби, призначені для невиробничого споживання чи використання в процесі виконання бюджетною установою загальнодержавних функцій протягом одного року і менш. До них відносяться: -запаси;

-дебіторська заборгованість; -кошти.

Витрати бюджетних установ являють собою фактичні витрати матеріальних, трудових і грошових ресурсів на зміст бюджетних установ і виконання загальнодержавних функцій. Вони підрозділяються на витрати загального і спеціального фондів, державного і місцевого бюджетів.

Джерелами утворення активів і витрат бюджетних установ є власний капітал, зобов’язання та доходи.

До власного капіталу відносяться:

-фонд у необоротних активах;

-фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах;

-результати виконання кошторису по загальному та спеціальному фондах;

-результати переоцінки активів.

Зобов'язання установи підрозділяються:

-на довгострокові, короткострокові, поточні; -короткострокові векселі видані; -кредиторську заборгованість.

Зобов'язання установ є притягнутими засобами.

Доходи бюджетних установ - це грошові та надійні джерела утворення активів і витрат. Вони підрозділяються на доходи загального фонду і доходи спеціального фонду.

При заповненні Балансу необхідно мати на увазі , що обороти по рахунках розрахунків по спеціальних видах платежів, по соціальному страхуванню, розрахунків з підзвітними особами, розрахунків по інших операціях відбиваються розгорнуто як по Активі, так і по Пасиві.

2. План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ

Слід пам'ятати, що бюджетні установи мають свій план рахунків.

Для поточного бухгалтерського обліку в бюджетних установах застосовують План рахунків і Порядок його застосування, затверджені Наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.1999 р. № 114 . Структуру Плану рахунків зорієнтовано на потреби балансу та інших форм фінансової звітності

Усі рахунки згруповано у два розділи:

1. Розділ — балансові рахунки;

2. Розділ — позабалансові рахунки.

Балансові рахунки за економічним змістом згруповано у вісім класів, кожен з яких містить синтетичні рахунки, на яких обліковуються близькі за економічним змістом об'єкти.

У Плані рахунків використано децимальну систему нумерації (кодування) рахунків. Для підвищення аналітичних можливостей облікової інформації без істотного збільшення кількості рахунків і розрядностей їхніх кодів більшість синтетичних рахунків поділяють на субрахунки, код яких трицифровий і складається із коду синтетичного рахунка та порядкового номера (від 1 до 9). У практиці бюджетних установ у поточному обліку користуються, як правило, субрахунками.

У Плані рахунків передбачено рахунки для окремого обліку доходів і видатків загального і спеціального фондів.

Планом рахунків бухгалтерського обліку для бюджетних установ не передбачено окремого класу рахунків для управлінського обліку. За призначенням усі рахунки, передбачені Планом рахунків, поділяються на основні, регулювальні, операційні й фінансово-результатні. Стосовно балансу рахунки поділяються на активні, пасивні та

Таблиця 1. Перелік і призначення меморіальних ордерів.

Операції, які не потрібно накопичувати впродовж місяця або які не фіксуються в меморіальних ордерах № 1-16, реєструють у меморіальних ордерах ф. № 274 (бюджет). Так оформляють, наприклад, нарахування зносу необоротних активів, операції «сторно». Ці ордери складають безпосередньо після здійснення операцій або не пізніше наступного дня (одержання первинного документа) і нумерують, починаючи із «17», за кожен місяць окремо.

Узагальнювальним регістром синтетичного обліку є книга «Журнал-головна» ф. № 308 (бюджет), що ведеться, як правило, за рахунками другого порядку. Побудова книги забезпечує перевірку правильності та повноти записів у синтетичному обліку, а тому відпадає потреба у складанні оборотної відомості за синтетичними рахунками (оборотного балансу).

Аналітичний облік організується:

• поєднанням синтетичного й аналітичного обліку в окремих меморіальних ордерах шляхом використання лінійно-позиційного способу записів. До них можна віднести меморіальні ордера № 4, 6, 7, 8;

• використанням типових і спеціалізованих форм аналітичного обліку (книг, карток, форм автоматизованого обліку тощо).

Для перевірки правильності й повноти записів у регістрах аналітичного обліку щомісячно (щоквартально) складають оборотні відомості за аналітичними рахунками, дані

яких звіряють із оборотами і залишками відповідних синтетичних рахунків книги «Журнал-Головна».

Література:

1.Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №283/97- ВР (зі змінами та доповненнями).

2.Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97 ВР (зі змінами та доповненнями).

3.Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання, затверджено ДКУ 27.07.2000 р.. № 68.

4.Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ для відображення основних господарських операцій бюджетних установ. Затверджена ДКУ 10.07.2000 р. № 61.

5.Зміни до Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затверджені ДКУ 06.06.200! р.. № 97.

6. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Затверджено МФУ 24.05.1995 р. № 88.

7. План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ затверджений ГУ ДКУ

1999. р. № 114

6. Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ затверджений ГУДКУ 10.12.1999р.. № 114.

7. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський облік у бюджетних установах:Навчальний посібник,- Житомир:ПП «Рута»,с. 448 ,2004р. [с. 4-27]

8. Атамас П.Я. Основи обліку в бюджетних установах : Навчальний посібник.-К:

центр навчальної літератури.-2005р. [с. 5-51]

1. ІДжога Р. Т., Свірко С. В., Сінельник Л. М. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Підручник. К. КНЕУ, 2003 - 483 с. [с. 4-23]