Тема 2. Санаційний контролінг

2.1. Визначення та функціональне призначення санаційного контролінгу

2.2. Створення системи раннього попередження та реагування

2.3. Характеристика стратегічного та оперативного контролінгу

Література:

Основна – 1,2,5,8. Допоміжна – 9,16,12.

2.1. Визначення та функціональне призначення санаційного контролінгу

Однією з причин виникнення кризової ситуації на більшості українських підприємств є низький рівень менеджменту. Саме некваліфіковані та помилкові дії керівництва довели багатьох суб'єктів господарювання до межі банкрутства. Істотним фак­тором, який зумовлює прийняття неправильних управлінських рішень, є відсутність на вітчизняних підприємствах системи контролінгу.

Більшість фахівців у галузі управління та фінансового мене­джменту під контролінгом розуміють функціональну систему планування, контролю, аналізу відхилень, координації, внутрішнього консалтингу та загального інформаційного забезпечення керівництва підприємством. Іншими словами, контролінг - це спеціальна, саморегулівна система методів та інструментів, яка спрямована на функціональну підтримку менедж­менту підприємства (зокрема фінансового менеджменту) і включає в себе інформаційне забезпечення, планування, координацію, контроль та внутрішній консалтинг.

Сутність контролінгу виявляється через його функції. Досі до­слідники не виробили єдиних підходів щодо тлумачення та кла­сифікації функцій контролінгу. Проте в теорії та практиці до функцій контролінгу найчастіше відносять такі:

•формування інформаційних каналів та інформаційне забез­печення підприємства;

• координація планів і діяльності;

• стратегічне та оперативне планування;

• контроль, ревізія та внутрішній аудит;

• методологічне забезпечення та внутрішній консалтинг.

Залежно від виконуваних функцій розрізняють два види контролінгу: стратегічний та оперативний.

До сфери функціональних обов'язків контролінгу належать внутрішній аудит та консалтинг.

Внутрішній аудит - це сукупність процедур, які забезпечу­ють подання керівництву підприємства вірогідної та повної ін­формації; додержання внутрішніх і зовнішніх нормативних ак­тів у процесі здійснення фінансово-господарської діяльності; збереження майна підприємства та його кредиторів; оптималь­не використання наявних ресурсів; управління ризиками; забезпе­чення чіткого виконання управлінських розпоряджень, спрямова­них на досягнення мети, яка поставлена в стратегічних та інших планах.

Незалежність: служба внутрішнього аудиту має бути неза­лежна від діяльності підрозділів, які вона перевіряє.

Професійна майстерність: аудиторські перевірки мають бу­ти виконані на високому професійному рівні.

Отримання компетентних доказів: компетентне визначення достатності доказів залежно від ступеня впевненості в тому, що надана інформація є істинна та стосується питання, яке перевіряється.

Чітке вираження думки, аудиторський висновок має бути максимально точним і стислим в оцінці роботи підрозділів.

2.2. Створення системи раннього попередження та реагування

З метою швидкої ідентифікації фінансової кризи, виявлення при­чин, що її зумовлюють, та розробки антикризових заходів на під­приємствах доцільно впроваджувати систему раннього попере­дження та реагування (СРПР). Система раннього попередження та реагування - це особлива інформаційна система, яка сиг­налізує керівництву про потенційні ризики, які можуть насу­ватися на підприємство як із зовнішнього, так і з внутрішньо­го середовища. СРПР розглядається як один з важливих інстру­ментів системи контролінгу.

Процес створення системи раннього попередження складаєть­ся з таких етапів:

- визначення сфер спостереження;

- визначення індикаторів раннього попередження, які можуть указувати на розвиток того чи іншого негативного процесу;

- визначення цільових показників та інтервалів їх зміни за ко­жним індикатором;

- формування завдань для центрів обробки інформації (роз­робка висновків щодо впливу тієї чи іншої інформації на діяль­ність підприємства);

- формування інформаційних каналів: забезпечення прямого та зворотного зв'язку між джерелами інформації та системою раннього реагування, між системою та її користувачами - керів­никами всіх рівнів.

На базі системи раннього попередження та реагування будує­ться система управління ризиками, яка включає в себе такі блоки завдань:

- ідентифікація ризиків;

- оцінка ризиків;

нейтралізація ризиків.

Служби контролінгу в процесі виконання своїх функцій вдаю­ться до багатьох методів - як загальнометодологічних і загаль­ноекономічних (спостереження, порівняння, групування, аналіз, трендовий аналіз, синтез, систематизація, прогнозування), так і специфічних.

До головних специфічних методів контролінгу належать такі:

• бенчмаркінг;

• вартісний аналіз;

• аналіз точки беззбитковості;

• портфельний аналіз;

• опитування (анкетування);

• СОФТ-аналіз (аналіз сильних та слабких місць);

• АВС-аналіз;

• нуль-базис бюджетування.

Останній метод було схарактеризовано вже під час розгля­ду функцій контролінгу. Методологічні та практичні аспекти СОФТ-аналізу висвітлені в розд. 3. На дослідженні решти ме­тодів спинимося тепер докладніше.