9.3. Характеристика форм державної підтримки

Поряд із прямим бюджетним фінансуванням підприємств не­рідко використовуються непрямі форми підтримки (приховане субсидіювання). До основних форм непрямої державної підтрим­ки підприємств слід віднести такі:

• підтримка фіскального характеру;

• дозвіл на порушення антимонопольного законодавства;

•державні протекціоністські заходи, спрямовані на захист віт­чизняного товаровиробника;

•розміщення державних замовлень на підприємствах, які пе­ребувають у фінансовій кризі;

• обмеження щодо виходу на ринок;

• надання державних гарантій та поручительств.

Одним із непрямих методів державної санаційної підтри­мки підприємств є надання їм дозволу на тимчасове недо­тримання антимонопольного законодавства, зокрема під час санаційної реорганізації злиттям чи приєднанням.

Головною умовою прийняття рішення щодо санації є укладання між відповідними державними органами та кредиторами договору поруки за зобов'язаннями боржника.

Поручитель несе солідарну відповідальність з позичальни­ком перед кредиторами за виконання зобов'язань, включених в реєстр вимог. У разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором у визначені строки поручитель повинен погасити заборгованість позичальника за першою вимогою кре­диторів.

За клопотанням відповідних державних органів у разі укла­дання договору поруки процедура санації, а отже відстрочка пла­тежів щодо погашення вимог кредиторів, може бути продовжена арбітражним судом на один рік, а в окремих випадках (якщо йде­ться про містотвірне підприємство або підприємство - промисло­вий гігант) зазначений строк може бути продовжений до десяти років. У цьому разі боржник і його поручитель зобов'язані розра­хуватися з кредиторами протягом трьох років.

Можна виділити чотири основні етапи надання гарантій:

1) попередній розгляд питання про надання державних га­рантій;

2) остаточний розгляд заявок щодо отримання гарантій;

3) прийняття попереднього рішення про надання державних гарантій;

4) прийняття остаточного рішення про надання гарантій.

Серед найбільш дієвих заходів, які вживаються урядом з ме­тою відшкодування витрат державного бюджету на виконання гарантійних зобов'язань, назвемо такі:

- подання до арбітражного суду позову щодо звернення стяг­нення заборгованості перед бюджетом на майно боржника;

- продаж акцій, що належать державі, з додатковими зобов'я­заннями покупців відшкодувати витрати державного бюджету на виконання гарантійних зобов'язань і здійснювати погашення та обслуговування іноземного кредиту;

- запровадження фінансового управління спеціалізованою компанією - переможцем тендеру, який проводиться у спеці­альних цілях;

порушення справи про банкрутство, продаж майна, що на­дійшло за рахунок кредитних коштів на умовах відшкодування витрат бюджету та повернення непогашеної частини кредиту.

Один із напрямків державної фінансової підтримки санації підприємств полягає в наданні їм інноваційних позик за рахунок коштів Державного інноваційного фонду України.

Основні завдання Держіннофонду такі:

- організація державної фінансової, інвестиційної та матері­ально-технічної підтримки здійснення заходів, спрямованих на впровадження науково-технічних розробок і нових технологій у виробництво, технічне його переоснащення, освоєння випуску імпортозамінної та нових видів продукції;

- добір інноваційних проектів відповідно до завдань націо­нальних, державних, міжгалузевих і регіональних науково-технічних програм, а також інших проектів, важливих для еко­номіки України та її регіонів;

- фінансування і матеріально-технічне забезпечення реалізації проектів на поворотній основі наданням інноваційної позички, інвестицій та лізингу;

- надання експертних, правових та інжинірингових послуг під­приємствам, установам, організаціям у сфері інноваційної діяль­ності;

- сприяння реконструкції підприємств у ході реалізації інно­ваційних проектів, спрямованих на виробництво конкурентосп­роможної продукції, освоєння енерго- і ресурсозберігаючих тех­нологій, збільшення обсягу випуску наукомісткої продукції;

- надання гарантій для виконання фінансових зобов'язань ви­конавців інноваційних проектів укладенням договорів страху­вання фінансових ризиків, застави, поруки тощо;

- організація роботи з надання підприємствам, установам і ор­ганізаціям експертних, консультаційних та інжинірингових по­слуг у сфері інноваційної діяльності.

Фінансування проектів здійснюється з урахуванням ви­сновків державної науково-технічної та іншої експертизи, фінан­сового аналізу проектів, маркетингових досліджень, а також за умови забезпечення відповідно до законодавства зобов'язань що­до повернення підприємствами - виконавцями проектів коштів Державному інноваційному фонду укладенням договорів заста­ви майна, поруки, страхування тощо як з підприємствами - виконавцями проектів, так і з третіми особами.

Державний інноваційний фонд організує супроводження інно­ваційних проектів із залученням установ уповноважених банків, які обслуговують підприємства - виконавців проектів, аудитор­ських, юридичних фірм та інших організацій на підставі укладе­них з ними договорів. Супроводження інноваційних проектів передбачає проведення поточної та додаткової експертизи, марке­тингових досліджень тощо, а також організацію контролю за ці­льовим використанням коштів та своєчасним їх поверненням підприємствами-виконавцями.