5. Загальна характеристика ринку з перейняття ризику

Здійснення операцій на ринку фінансових послуг супроводжується ймовірністю отримання відповідних збитків. І хоча інвестори страхують можливості виникнення негативних наслідків в страхових організаціях, розмір втрат може бути настільки великим, що страхові компанії не зможуть їх покрити без негативних фінансових наслідків для себе. Щоб уникнути даної ситуації на ринку фінансових послуг широко використовуються операції по перейняттю фінансових ризиків, або їх хеджуванню.

Операції по перейняттю ризиків представляють собою засіб зменшення ризику шляхом укладання протилежної угоди. Це форма страхування вартості товару або прибутку, валютного ризику при здійсненні ф'ючерсних угод у банківській, страховій, біржовій та комерційній практиці. Учасники угоди мають можливість застерегтись, знизити ступінь фінансового ризику, пов'язаного з можливою зміною кон'юнктури ринку, попиту чи рівня цін упродовж виконання умов угоди.

Сучасний стан ринку по перейняттю ризику в Україні свідчить, що його розвиток знаходиться на початковій стадії. Проте, розвиток ринку похідних інструментів, що застосовуються не з спекулятивними цілями, а для хеджування, є необхідною умовою активізації на внутрішньому ринку України діяльності реальних інвесторів. З іншого боку, ринок похідних фінансових інструментів в Україні повинен виступати ефективним засобом залучення інвестиційних ресурсів в реальний сектор економіки.

Через активний розвиток операцій по перейняттю ризику в Україні може бути створено перспективний валютно-фінансовий ринок з пріоритетним розвитком похідних фінансових інструментів для можливостей хеджування різноманітних внутрішніх і зовнішніх ризиків. Адже детальний аналіз світового досвіду функціонування  ринків фінансових послуг підтверджує, що ця сфера міжнародних економічних відносин не вимагає значних витрат і великої відповідальності, є інструментом страхування різних видів ризиків на світових валютно-фінансових ринках і має значні переваги над іншими інструментами.

5.6 Ринок дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння

Український ринок банківських металів та дорогоцінного каміння є одним із найперспективніших ринків країн СНД. Основним об’єктом операцій на ньому є дорогоцінні та банківські метали. Відповідно до Положення про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України дорогоцінні метали - це золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо). До банківських металів відносять дорогоцінні метали (золото, срібло, платина, метали платинової групи), доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Найвищими пробами банківських металів визнаються проби, не нижчі ніж:

• для золота - 995,0;

• для срібла - 999,0;

• для платини та паладію - 999,5.

Банківські метали, які є об'єктом купівлі і продажу на ринку фінансових послуг України, існують у вигляді стандартних і мірних зливків та монет, вироблених з дорогоцінних металів.

Торгівлю банківськими металами здійснюють в межах прав, наданих діючим законодавством України, Національний банк України, Українська міжбанківська валютна біржа та уповноважені банки і уповноважені фінансово-кредитні установи на підставі ліцензії Національного банку України на право здійснення відповідних операцій з валютними цінностями.

Всі операції з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням поділяються на оптові та роздрібні. Оптова торгівля банківськими металами здійснюється на Українській міжбанківській валютній біржі. До оптової торгівлі банківськими металами належать операції з купівлі-продажу за однією угодою банківських металів на суму, що становить понад 50000 гривень на день укладення угоди.

Роздрібна торгівля банківськими металами здійснюється уповноваженими банками та іншими уповноваженими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку України на право здійснення операцій з банківськими металами. Уповноважені банки та інші уповноважені фінансові установи здійснюють операції з роздрібної торгівлі банківськими металами з клієнтами (фізичними особами - резидентами і нерезидентами та юридичними особами-резидентами) через каси уповноважених фінансово-кредитних установ. Роздрібна торгівля банківськими металами здійснюється з їх фізичною поставкою. Також слід зазначити, що купівля або продаж банківських металів здійснюється за наявності сертифіката якості цих металів.

Протягом робочого дня уповноважена фінансово-кредитна установа може продати одному клієнту банківських металів на суму, що не перевищує 50000 гривень. Разом з тим, уповноважені банки чи фінансово-кредитні установи під час здійснення операцій з купівлі-продажу банківських металів мають забезпечити вільний доступ клієнтів до інформації про ці метали, зокрема про їх асортимент.

Уповноважені фінансово-кредитні установи здійснюють операції з купівлі-продажу банківських металів з фізичними особами-резидентами за готівкові гривні. Під час здійснення цих операцій використовується крос-курс, визначений через співвідношення між офіційним (обліковим) курсом банківських металів та офіційним курсом гривні до відповідних іноземних валют, що встановлені Національним банком України на день проведення операції.

Операції з обміну банківських металів на готівкову іноземну валюту або готівкової іноземної валюти на банківські метали для фізичних осіб-нерезидентів проводяться лише за умови пред'явлення ними касовому працівнику документа, який засвідчує їх особу та містить прізвище, ім'я, по батькові (за їх наявності), серію, номер, дату, ким виданий (за їх наявності), місце проживання або країну, а також документа, який підтверджує джерела походження банківських металів або іноземної валюти. Копії пред'явлених нерезидентом підтвердних документів зберігаються в документах дня.

Всі операції з банківськими металами на фінансовому ринку України здійснюються з фізичною поставкою металів або без неї.

Далі зазначимо, що світовий досвід свідчить про те, що активний розвиток ринку дорогоцінних металів не залежить від наявності природних ресурсів та від високого рівня видобувної промисловості держави. Яскравішим прикладом цього є такі країни, як Велика Британія й Швейцарія. Хоча на території України знайдено понад 230 рудовиявлень золота, причому запаси родовищ десяти з них становлять близько 100 т кожне, сучасна концепція розвитку ринку банківських металів України полягає у грамотній організації ліберальних правил торгівлі, що стимулюють обіг на вторинному ринку імпортованих у країну металів.

Представники західних грандів світового ринку дорогоцінних металів, такі як JP Morgan Chase Bank, Societe Generale, Barclays Capital, Commerzbank, UBS, Credit Suisse, MKS Finance S. A. зазначають, що Україна має ринок банківських металів, який цілковито відповідає світовим стандартам і активно інтегрується в міжнародний бізнес. Йому притаманні такі риси, як наявність вільного внутрішнього ринку з м’яким державним регулюванням і ціноутворенням на підставі співвідношення попиту і пропозиції. На ринку обертається банківський метал, який відповідає стандартам якості, прийнятим LBMA і учасниками Лондонського ринку платини й паладію. Ліберальна податкова, митна й ліцензійна політика держави стимулює розвиток ринку, а створювана інфраструктура металевих рахунків передбачає використання методів міжнародного ринку з оптимізації фінансів з використанням банківських металів як фінансового активу.

В цілому сучасний ринок дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України орієнтований на імпорт, але після досягнення необхідного золотовалютного балансу його структура передбачає можливість лібералізації експортного вектора, необхідного для формування центру міжнародної торгівлі.