2. Валютний ринок як складова ринку фінансових послуг

Зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів господарювання у більшості випадків пов'язана з використанням послуг щодо купівлі/продажу здійснення міжнародних розрахунків, та фінансування експортно-імпортних операцій. Міжнародний бізнес здійснюється в межах міжнародної валютної системи, головною складовою якої є валютний ринок.

Валютний ринок у широкому розумінні — це сфера зовнішньоекономічних відносин, які проявляються при здійсненні операцій купівлі-продажу іноземної валюти та цінних паперів н іноземній валюті, експортно-імпортних операцій між рези­дентами та нерезидентами, а також операцій з інвестування ва­лютного капіталу та залучення і розміщення вільних валютних коштів.

Валютні ринки з інституціональної точки зору — це сукуп­ність комерційних і центральних банків, бірж, брокерських фірм, корпорацій (особливо транснаціональних), міжнародних валют­но-кредитних і фінансових організацій.

Валютні ринки безпосередньо — це офіційні центри, де відбу­вається купівля-продаж іноземних валют на основі попиту та пропозиції. Вони обслуговують міжнародний платіжний обіг, пов'язаний з оплатою грошових зобов'язань юридичних або фі­зичних осіб різних країн [14].

Валютний ринок виконує наступні функції (рис. 5.1)

♦ Забезпечення своєчасності здійснення міжнародних розра­хунків.

♦ Диверсифікація валютних резервів банків, підприємств, держав, регулювання валютних курсів.

♦ Страхування валютних і кредитних ризиків.

♦ Взаємозв'язок світових валютних, кредитних і фінансових ринків.

♦ Отримання спекулятивного прибутку учасниками ринку у вигляді різниці курсів валют.

♦ Регулювання економіки.

Регулювання економіки.

Рис. 5.1 - Функції валютного ринку

Основними особливостями сучасних валютних ринків є [8]:

• посилення інтернаціоналізації валютних ринків на базі ін­тернаціоналізації господарських зв'язків;

• широке використання електронних засобів зв'язку та здійс­нення операцій і розрахунків їх каналами;

• операції здійснюються безперервно протягом доби по черзі в різних країнах світу;

• техніка валютних операцій уніфікована та ґрунтується на записах на кореспондентських рахунках банків;

• широкий розвиток операцій з метою страхування валютних та кредитних ризиків;

• спекулятивні та арбітражні операції набагато перевершують комерційні валютні операції;

• нестабільність курсів валют;

• децентралізований характер здійснення валютних операцій.

До учасників валютних ринків відносять (рис. 5.2):

Рис. 5.2 – Учасники валютного ринку

1. Центральні банки, які виходять на валютний ринок з двох причин: з метою залучення іноземної валюти від імені свого уря­ду (наприклад, для поповнення федерального резерву) та з метою створення впливу на валютний курс.

2. Комерційні банки, яким надано право на проведен­ня валютних операцій. В Україні це будь-який комерційний банк, офіційно зареєстрований на території країни, що має ліцензію Національного банку України на виконання валютних операцій.

3. Фінансові установи (фонди хеджування, пенсійні фон­ди) — установи, які виступають на ринку через посередництво банків. Уповноваженими кредитно-фінансовими установами в Україні вважаються ті, що отримали ліцензію НБУ на проведення валют­них операцій (наприклад, Українська фінансова група, Кредитно-фінансова спілка та ін.).

4. Резиденти і нерезиденти держави.

На валютному ринку склалась така система взаємовідносин [14]:

• між комерційними банками та їх клієнтами;

• між комерційними банками однієї й тієї ж країни;

• між комерційними банками різних країн;

• між комерційними та центральними емісійними банками;

• між центральними емісійними банками.

Відповідно відзначених характеристик сучасного валютного ринку слід визначити фінансові послуги, які характерні для вказаного сегменту фінансового ринку, а саме: послуги щодо здійснення конверсійних валютних операцій, відкриття й ведення валютних рахунків, міжнародних розрахунків та кредитних операцій. Окремо слід виділити послуги які надаються учасникам міжнародного ринку FOREX.