7.3. Організаційні основи проведення модульно-рейтингових контролів

В умовах застосування в ВНЗ модульно-рейтингової системи організації навчального процесу (КМСОНП) організація модульно-рейтингової системи контрольних заходів, повністю залежить від прийнятого графіка навчального процесу. Це пов’язано з тим, що в КМСОНП витрати навчального часу на проведення контрольних заходів входить в чисельну кількість загального рейтингу залікових кредитів (семестрового – 30 кредитів, річного – 60 кредитів).

Завдяки цьому при безсесійній організації контрольних заходів система модульно-рейтингових контролів розпорошується протягом семестру і проводиться в період навчальних занять, передбачених їх розкладом.

Проект застосування КМСОНП в ВНЗ передбачає наступну структуру графіка навчання в кожному семестрі:

~ кожний із навчальних семестрів має по 20 навчальних тижнів (40 тижнів у навчальному році);

~ кожний семестр розподіляється на першу половину, до якої входять від 1 до 9 (включно) навчальні тижні, та другу половину, до якої входять від 11 до 19 (включно) тижні;

~ на кожному десятому та двадцятому тижнях замінюється розклад навчальних занять на подальший період;

~ на десятому та двадцятому тижнях в кожному семестрі навчальний процес виконується за тижневими розкладами, які складає відповідний деканат і в період яких можна планувати проведення модульно-рейтингових контролів (не більше одного на кожний день тижня).

Проведення модульно-рейтингових контролів в період навчальних занять дає можливість кожній кафедрі з кожної навчальної дисципліни складати свої графіки контрольних заходів, узгоджуючи їх з деканом факультету.

Час та проведення одного контрольного заходу не може перевищувати тривалість однієї навчальної «пари».

Задача розробки цього науково-методичного матеріалу, що забезпечує проведення модульно-рейтингових контролів в складі навчальних занять, проектування його розподілу у часі та за змістовими ознаками, своєчасне його проведення, перевірка результатів виконання та їх обробка, - усі ці непрості питання є кафедральною функцією.

На складність та необхідність цієї роботи у сучасному періоді звертають особливу увагу державні органи: «… для посилення ролі самостійної роботи студентів має бути відповідне науково-методичне забезпечення. Саме на це треба скерувати роботу викладачів. А це непросто бо для багатьох з них краще з трибуни диктувати тексти лекцій, потім традиційно приймати іспити і т.д., ніж розробляти нові дидактичні матеріали та ще й завдання для модульно-рейтингового контролю» (із доповіді Міністра освіти і науки України Василя Кременя на підсумковій колегії МОНУ, 27.02.04, м. Одеса).

Враховуючі досвід минулих років та використовуючи уже напрацьовані методики контрольних заходів у формі модульно-рейтингового контролю, що застосовуються у ВНЗ, можна окреслити ті проблеми, які послідовно необхідно вирішувати усім навчальним підрозділам.

До таких проблем відноситься наступне:

~ визначити мінімальну, дидактично обґрунтовану, кількість контрольних заходів, їх зміст, форму і варіантність контрольної документації для завдань, які виконуються студентами в письмовій або електронній формах;

~ в кожному завданні позначати відповідні критерії для прозорої системи оцінювання кінцевих результатів;

~ відповідь (при мінімально можливій її трудомісткості) повинна давати характеристику сформованості знань та наявність умінь, щодо поставленого перед студентом завдання;

~ контрольна документація, яку одержує студент для виконання, повинна мати усі необхідні реквізити затвердження (підпис викладача, завідуючого кафедрою, рішення кафедри тощо);

~ в процесі застосування модульно-рейтингового контролю необхідно створити регламент обліку результатів його проведення по дисципліні, по кожному студенту, по академічній групі; на перших періодах застосування облік можна доручити кафедрам, але подальший її розвиток потребує регламентації, яка підтверджувалась би нормативним документом ВНЗ;

~ неабияке значення для ВНЗ та для окремого студента (у зв’язку з призначенням державної стипендії) є розподіл навчальних дисциплін за статусом, – «екзаменаційні» та «залікові»;

~ система розподілу (або його відсутність) повинна бути погоджена (або узгоджена) з вимогами Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS);

~ необхідно розробити на рівні ВНЗ порядок перескладання негативних результатів модульно-рейтингових контролів (терміни перескладання, за чиїм дозволом, хто регулює тощо).

Перелічені проблеми розв’язуються, якщо модульно-рейтингова система контрольних заходів створюється у відповідності до наступних функціональних вимог:

~ мати діагностично спроможний зміст контрольних завдань;

~ бути прозорою за своєю структурою для всього навчального матеріалу протягом періоду його вивчення;

~ мати визначені критерії оцінок результатів контролю з виконання кожного завдання в контрольній документації;

~ забезпечити зрозумілу студентам об’єктивність виставленої оцінки.

У чому полягає відмінність між призначенням кредитів для розділів курсу і присвоєнням кредитів студентам?

Кредити ECTS призначаються для розділів курсу, але присвоюються лише студентам, які успішно завершили курс, задовольняючи всі необхідні вимоги стосовно оцінювання. Іншими словами, студенти не одержують кредитів ECTS просто за відвідування занять чи проведення часу за кордоном – вони повинні задовольнити всі вимоги щодо оцінювання, визначені у закордонному закладі, щоб продемонструвати, що вони виконали заявлені навчальні завдання для даного розділу курсу. Процедура оцінювання може проводитися у різноманітних формах: письмові чи усні екзамени, курсова робота, поєднання цих двох чи інших засобів таких, як презентації на семінарах, інформацію про які слід включити в інформаційний пакет.

Що потрібно робити, якщо приїжджий студент не може здати офіційного екзамену?

Деякі програми з одержанням кваліфікаційного ступеня складаються з інтегрованих навчальних моделей, розтягнених на більше ніж один навчальний рік, впродовж якого студенти повинні завершити всі елементи, перш ніж їм дозволять складати екзамени в кінці курсу. Така система може створити проблеми для приїжджих сту­дентів, які проводять або один семестр, або рік у закордонному закладі. Вони зможуть пройти лише частину розділу курсу, і не зможуть бути ані оціненими з нього, ані отримати кредити ECTS від закордонного закладу, оскільки вони не завершили курсу.

Практичне рішення:

У такому випадку заклади, якщо вони бажають користуватися ECTS, можуть вирішити переробити свої ступеневі програми так, щоб вони стали більш доступними для приїжджого студента. Якщо вони зберігатимуть статус кво, рекомендується деяка гнучкість з їхнього боку у розподілі кредитів ECTS для різних розділів курсу і організації проміжного оцінювання для приїжджих студентів.

Що потрібно робити, якщо екзамен, передбачений місцевим закладом, не можна замінити?

Як заявлено раніше, повне визнання освіти передбачає не лише той факт, що період навчання за кордоном заміняє порівняльний період навчання вдома, але також, що закордонні екзамени (чи інша форма оцінювання) заміняє екзамен у місцевому закладі. Досвід програми «Іразмус» і ECTS показує, що більшість навчальних закладів має можливість гарантувати своїм студентам повне визнання навчання. Часом екзамени, що проводяться у місцевому закладі, охоплюють ширший діапазон предметів і не можуть бути замінені офіційно. У таких випадках місцевий заклад повинен дати гарантію студенту, що екзамени у закордонному закладі будуть якнайповніше взяті до уваги, наприклад, через надання часткових пільг на складання екзаменів у місцевому закладі.

Як щодо оцінювання дипломних проектів, кваліфікаційних робіт і виробничої практики?

Як для всіх розділів курсу, результати навчання і методи оцінювання повинні бути описані в інформаційному пакеті. Або правила закордонного закладу переважатимуть, або у цих випадках може розглядатися питання про спільне оцінювання місцевим і закордонним закладами (і промисловістю).

Кредити надаються не лише за хороші оцінки – загальна кількість кредитів на один курс є фіксованою і однаковою для всіх студентів, які досягають успіху в цьому оцінюванні. Якість роботи студентів над програмою навчання визначається через виставлення оцінок.

Навчальні заклади, які користуватимуться ECTS, повинні призначити координатора ECTS від закладу і від кожного задіяного факультету. Їхня роль полягатиме у тому, щоб займатися адміністративними й академічними аспектами ECTS і надавати консультації студентам.

Координатор ECTS від закладу

Важливість ролі координатора від закладу полягає в тому, щоб гарантувати виконання зобов’язань закладу перед нормами ECTS і механізмами реалізації.

До загальних обов’язків координатора належатиме сприяння поширенню ECTS як на рівні закладу, так і за його межами, наприклад, в рамках міжнародних програм про співпрацю, сприяння практичному втіленню ECTS і надання підтримки координаторам від факультетів.

Більш конкретними завданнями буде інформувати студентів про ECTS і узгоджувати підготовку, виробництво і доставку партнерам пакетів інформації з координаторами від факультетів. Координатор від закладу також буде відповідальним за договірні заходи з Європейською комісією і з Державним органом присвоєння грантів.

Координатор ECTS від факультету

Координатор від факультету, звичайно, буде тією особою, яка підтримуватиме ділові зв’язки із студентами та викладацьким складом кафедри чи факультету і займатиметься, більшою мірою, практичними й навчальними аспектами реалізації ECTS.

Він більш детально інформуватиме студентів про ECTS, наприклад, забезпечуватиме студентів інформаційними пакетами, що надійшли від закладів-партнерів, допомагатиме студентам заповнити форму заяви, пояснюватиме процедуру визнання освіти і оформлення документів (навчальний контракт, перелік оцінок дисциплін) і т.ін. Координатор від факультету спрямовуватиме студента на розробку програми навчання, поєднуючи навчальні вимоги з індивідуальними інтересами.

Зв’язок між місцевими і закордонними закладами офіційно здійснюється координаторами від факультетів, які обмінюються формами заяв і підписаними копіями, обговорюють програми навчання, готують перелік оцінок дисциплін для студентів, що від’їжджають на навчання, а також для тих, хто повертається після завершення навчання у їхньому закладі.

Координатори від факультетів інформуватимуть своїх колег про ECTS і її втілення з точки зору розподілення кредитів для всіх курсів кафедри /факультету. Вони готуватимуть ту частину інформаційного пакета, яка стосуватиметься їхньої кафедри /факультету.

Вони також забезпечуватимуть, щоб студенти, які від’їжджають, досягли успіхів у закордонних закладах шляхом підтримання з ними постійного контакту.