6.4. Шляхи адаптації вищої освіти України до принципів Болонського процесу.

У контексті підвищення життєвого рівня населення, забезпечення захисту громадянських прав і розширення індивідуальних свобод особи реформування вищої освіти і науки в Україні передбачає:

– перехід до динамічної ступеневої системи підготовки фахівців, що дасть змогу задовольняти можливості особистості в здобутті певного освітнього та кваліфікаційного рівня за бажаним напрямом відповідно до її здібностей та забезпечити її мобільність на ринку праці;

– формування мережі вищих навчальних закладів, яка за формами, програмами, термінами навчання і джерелами фінансування задовольняла б потреби кожної людини і держави в цілому;

– підвищення освітнього і культурного рівня суспільства, створення умов для навчання впродовж усього життя;

– запровадження в системі вищої освіти і науки України передового досвіду розвинутих країн світу та її інтеграція у міжнародне науково-освітнє співтовариство;

– пошук рівноваги між масовою фундаментальною та елітарною освітою, з одного боку, та вузькою спеціалізацією і професіональною досконалістю, з іншого.

23 січня 2004 року Міністерством освіти і науки України була затверджена програма дій щодо реалізації положень Болонської декларації в систему вищої освіти і науки України.

Головною метою Програми дій є вжиття заходів для входження національної системи освіти і науки в європейський простір з реалізацією таких вимог, критеріїв і стандартів:

• постійне навчання впродовж усього життя;

• мотивоване залучення студентів до навчання;

• сприяння привабливості та конкурентоспроможності Європейського простору вищої освіти і науки для інших регіонів світу.

Для реалізації концептуальних засад Болонського процесу в Україні необхідно:

• удосконалити двоступеневу структуру вищої освіти;

• прийняти прозорі та зрозумілі градації дипломів, ступенів та кваліфікацій;

• використати єдину систему кредитних одиниць і додатка до диплома;

• врахувати європейську практику організації акредитації та контролю якості освіти;

• підтримувати і розвивати європейські стандарти якості;

• ліквідувати перепони для розширення мобільності студентів, викладачів і дослідників;

• запровадити сучасні підходи інтеграції вищої освіти і науки у справі підготовки магістрів та аспірантів;

• забезпечити подальший розвиток автономності та самоврядування у системі вищої освіти та науки.

Реалізація Програми дій надасть можливість:

• провести системну модернізацію системи освіти в цілому;

• наблизити якість освіти до вимог стандартів, що напрацьовані європейською спільнотою для впровадження до 2010 р.;

• запровадити в Україні загальноєвропейську систему наукових ступенів;

• запровадити систему кредитів сумісну із Європейською кредитно-трансферною системою навчання;

• сприяти мобільності громадян України, які здобувають освіту або надають освітні послуги.

Організація виконання Програми дій покладається на Департаменти вищої освіти, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції, кадрової роботи, науково-технологічного розвитку, інноваційного розвитку, економіки та фінансування, управління ліцензування, акредитації та нострифікації, Науково-методичний центр вищої освіти, Центр міжнародної освіти.

Запровадження системи академічних кредитів, передбачених Болонською декларацією та аналогічних ECTS (Європейській кредитно-трансферній системі), буде носити в Україні досить масштабний характер. Саме цю систему розглядають як засіб підвищення мобільності студентів щодо переходу з однієї навчальної програми на іншу, виключно з програмами післядипломної освіти. ECTS стане багатоцільовим інструментом визнання мобільності та засобом реформування навчальних програм. Цьому не заважатиме наявність у цих країнах власних вузівських кредитних систем. Важливим моментом запровадження акумулюючої кредитної системи є можливість враховувати всі досягнення студента, а не тільки навчальне навантаження.

Для досягнення кінцевої мети Болонського процесу – побудови єдиного простору освіти – замало формального запровадження її принципів. Необхідні прозорі та зрозумілі всім методології контролю якості освіти. Обов’язковою вважається наявність внутрішніх та зовнішніх державних і громадських систем контролю якості освіти, перш за все ліцензування або акредитація. В Україні такі процедури введено давно, вони постійно вдосконалюються. Практично на кожному засіданні Державної акредитаційної комісії (ДАК) розглядаються критерії оцінки готовності навчального закладу надавати якісні освітні послуги та результати експертизи конкретних закладів.