Тема 5. Європейська система перезарахування кредитів ects

5.1. Структурні варіанти стандартів вищої освіти в контексті Болонського процесу.

Однією з найбільших проблем, які стоять на перешкоді змінам в освітній сфері України, є те, що ініціатором них змін виступа­ють центральні керівні органи, а не самі вищі навчальні заклади, при цьому здебільшого не відбувається консультацій з регіонами безпосередньо на етапі підготовки важливих стратегічних доку­ментів. Як наслідок, університети, які мають упроваджувати ці зміни, виявляються неготовими. Важливо, щоб ініціатором змін в українській системі вищої освіти виступали не тільки центральні керівні органи, а насамперед вищі навчальні заклади, академічні спільноти і студентські органи самоврядування.

Щоб створити належні умови для адаптації української системи освіти до стандартів європейського простору вищої освіти, доцільно працювати за такими основними напря­мами:

• проведення інтенсивної інформаційної кампанії в академіч­ному середовищі з метою роз'яснити принципи й завдання Бо­лонського процесу;

• здійснення ґрунтовного порівняльного аналізу української системи освіти і науки на тлі європейської системи у світлі вимог та принципів Болонської декларації;

• підготовка рекомендацій і пропозицій на підставі роботи трупи експертів та загального обговорення фахівців різного рівня для Міністерства освіти і науки України щодо змін, які потрібно запровадити до підписання Болонської декларації у 2005 році, і конкретного плану дій після підписання.

Інформаційну кампанію, мабуть, активно проводять усі вищі навчальні заклади України, оскільки є відповідні розпорядження Міністерства освіти і науки, а також Програма дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України. Проте приєднання до Болонської декларації - це справа державної ваги і політики, тому вкрай необхідно відпрацювати чітку стратегію розвитку вищої освіта в Україні відповідно до вимог Болонської декларації. Процес інтегрування України в європейсь­кий освітній простір є тривалим і надзвичайно відповідальним як для академічної спільноти, так і для держави і суспільства в цілому.

Приєднання до європейського освітнього простору – це не просто механічне переведення трудомісткості навчальних дис­циплін у європейську систему трансферу кредитів, це не просто наявність каталогів курсів і Додатків до дипломів, які мали б полегшувати порівнюваність освітніх систем. Це, насамперед, пе­реосмислення структури навчального процесу, забезпечення його гнучкості, створення всіх умов для повноцінної самостійної ро­боти студентів. Найбільшим викликом у контексті Болонського процесу є, власне, гармонізація національних та міжнародних стандартів освіти.

Коротко- та довгострокові цілі, пов'язані з Болонським про­цесом, на наш погляд, є такими:

Короткострокові цілі:

• підвищення інформованості про приниципи і завдання Болонського процесу;

• здійснення порівняльного аналізу вітчизняної системи ви­щої освіти і; систем вищої освіти країн Європи та світу;

• визначення рівня потреб у кількісних та якісних змінах української системи вищої освіти за умови її інтегрування до євро­пейського простору вищої освіти;

• створення у кількох ВНЗ України експериментальних майданчиків для відпрацювання інноваційним моделей навчального процесу.

Довгострокові цілі:

• поширення ідей інтеграції української вищої освіти в євро­пейський освітній простір серед академічної спільноти україн­ських вищих навчальних закладів;

• створення передумов, які би зробили можливим для універ­ситетів лобіювати ухвалення відповідного політичного рішення в центральних органах керування освітою;

• формування в академічному середовищі сприятливого грунту для ефективного впровадження змін, спрямованих на європейську інтеграцію України;

• адаптація української системи вищої освіти до Європейсь­кого освітнього простору із максимальним збереженням найкращих здобутків та традицій вищої школи України.

Сьогодні зв'язки України з Європейським Союзом мають неабияке значення. Адже тепер Україна має спільний кордон з ЄС і статус країни-сусідки. Надзвичайно важливі вони і для освітянської та наукової сфери в житті українського суспільства. Водночас освіта і наука України має давні й глибокі міжнародні, зокрема європейські, зв'язки.

Міністерство освіти і науки України та його заклади освіти співпрацюють з Європейським Союзом у рамках Програми транс’європейського співробітництва в галузі вищої освіти.

Нова політика сусідства є доповненням до відносин між Україною та Європейським Союзом, установлених Угодою про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом.

Союз інвестував у процес реформування національної вищої освіти понад 35 мільйонів євро. Всього здійснено 126 проектів у 40 ВНЗ. Із 2003 року в українських університетах працює ще 14 проектів. За дев'ять років реалізації Програми на конкурс було подано 500 заяв на проекти, які охоплювали понад тисячу вищих навчальних закладів України і країн - членів Євросоюзу.

Міністерство розглядає можливість участі України в таких спільних програмах і проектах Європейського Союзу як “Сократес” – європейська програма освіти, спрямована на розвиток європейського виміру та підвищення якості освіти шляхом заохочення співробітництва між країнами-учасницями; “Леонардо да Вінчі” – програма у сфері професійної освіти і підвищення кваліфікації.

Велику увагу Міністерство освіти і науки приділяє проведенню громадських читань з проблем європейської інтеграції, оскільки вважається, що активна участь громадян України є головною передумовою прискорення євроінтеграційних процесів.

Розвиток транскордонного співробітництва і розширення міждержавних відносин із країнами - членами ЄС і країнами - кандидатами на вступ до ЄС сприятиме впровадженню європейських норм і стандартів у освіті, науці й техніці, поширенню власних освітніх здобутків у Європейський Союз і країни - кандидати на вступ до ЄС, а також зростанню в Україні європейської культурної ідентичності та інтеграції до загальноєвропейського інтелектуально-освітнього і науково-технічного середовища.