30. Грамота короля Альфреда монастирю в Шафтсбері

Вот дар, который король Альфред чистосердечно пе­редает [монастырю] в Шафтсбери из любви к Богу, и к Св. Марии, и всем святым Господа, [и] для блага моей души, а именно: сто гайд* со всем, что они дают, и с людьми, в том состоянии, в каком они находятся [сей­час], [а также] и мою дочь, Этельгифу⁷³, вместе с [ее] наследством, поскольку она приняла постриг по причине слабого здоровья; и мои доходы от судопроизводства, которыми я сам располагал, а именно: [штрафы] за [не­законное] задержание, и вторжение в жилище, и нару­шение покровительства. И земля, что я пожаловал оби­тели, [находится]: 40 гайд в Донхеде и Комптоне, 20 гайд в Хендли и Гусидже, 10 гайд в Терранте, 15 гайд в Иверне, и 15 гайд в Фонтмеле.

Свидетелями совершенного [являются] мой сын Эду­ард⁷⁴, и архиепископ Этельред⁷⁵, и епископ Эалферт, и епископ Этельхит, и элдормен* Эадвульф, и элдормен Кутред, и аббат Тунберт, и мой тэн* Милред, и Этель-вульф, и Осрик, и Бритвульф, и Кума. Если кто-либо изменит [это], будет проклят Богом и Св. Марией, и всеми святыми Господа во веки веков. Аминь.

1 Валент – римський імператор (364 – 378).

2 Валентиніан – римський імператор (364 – 375).

3 Річка Дунай.

4 У 496 р.

5 У 496 або 497 році.

6 Баптистерій — приміщення для обряду хрещення.

7 Тут Григорій порівнює хрещення Хлодвіга із хрещенням імператора Костянтина (ІV ст.). Згідно з «Діянням св. Сильвестра», папа Сильвестр І вилікував Костянтина від прокази, охрестивши його. За твердженням батьків церкви, проказою він хворів тому, що переслідував християн.

8 Сігамбри — могутнє німецьке плем’я, що відрізнялося войовничістю, яке населяло в часи Цезаря правий берег середнього Рейну. У ІІІ ст. н. е. найменування «сігамбри» було витіснене загальною назвою «франки». Пізніше слово «сігамбр» стало синонімом слова «герой».

9 500 р.

10 Йдеться про Бургундську правду (534 р.)

11 До 516 р.

12 Маврикій (582 – 602 рр.) – візантійський імператор.

13 Григорій I Великий (590 – 604 рр.) – римський папа.

14 Етельберт I (560 – 616 рр.) – король Кента.

15 Мартін Турський (336 – 397) – святий. Родом із Паннонії. З 372 р. єпископ Тура, поблизу якого заснував монастрь Мармутьє.

16 Еадбальд – король Кента

17 Едвін (617 – 633 рр.) – король Нортумбрії

18 До цього часу Еадбальд вже прийняв християнську віру.

19 Квікхельм (611 – 642 гг.) – король Уессекса.

20 Тобто Дейра й Берніція.

21 Етельфрит (593 – 616 рр.) – король Нортумбрії.

22 Скотти й пікти – месцеве населенне Ірландії і Шотландії

23 Кедваллон – король уельського королівства Гвінедд (VII ст.).

24 Освальд (633 – 642 рр.) – король Нортумбрії.

25 Айдан – ірландський місіонер (пом. в 651р.).

26 Мова знову йде про розбіжності між християнами ірландського й римо-католицького сповідання.

27 Єпископ Фінан – абат монастиря Ліндісфарн.

28 Дружина короля Нортумбрії Освіу, донька Едвіна.

29 Освіу (642 – 670 рр.) – король Нортумбрії.

30 Алфріт – король Дейри, південної частини Нортумбрії.

31 Монастир Ріпон.

32 Духовник королеви Еанфлед.

33 Маються на увазі постанови Нікейського собору 325 р.

34 Євангеліє від Матфея, XVI, 18,19.

35 Ірландський місіонер, що заснував у 563 р. монастир на острові Ліону.

36 В число германців Беда помилково включає гунів, племена негер­манського походження.

37 Піпін Геристальський (681 – 714) – майордом (королевський управитель) Австразії, однієї з частин королівства Франків.

38 695 р.

39 Сергій I (687 – 701) – римский папа.

40 Євангеліє від Матфея, XVI, 18,19.

41 Тобто прийняту собором.

42 Ірмінсул – священне дерево, на якому, за віруваннями саксів, утримувався всесвіт.

43 Ротгаз – герцог Фріульський, ворожий Карлу.

44 Мова йде про похід Карла в Іспанію.

45 Хільдергарда – дружина Карла Великого.

46 Берта – мати Карла Великого.

47 Фюльк* у внутрішній (віддаленій від моря) частині Трандхейма.

48 Одаль – земельная собственность большой семьи.

49 Олав (1015-1028) конунг Норвегии.

50 Мёрин – главное языческое капище в Трандхейме.

51 Домашний тинг (хустинг) созывали не в обычном месте, а там, где находился конунг. В нем участвовали преимущественно дружинники конунга.

52 Тор – бог грому й блискавки.

53 Подібні слова відречення франки змушували виголошувати саксів під час їх підкорення.

54 Заклинання записані в X ст. в одному рукопису богословських творів, які нгалежали капітулу Мерзебургського собору (Германія).

55 «Діви», на думку деяких дослідників, - валькірії, оскільки «задкувати полки» (пересувати війська) властиве саме жіночим божествам германського пантеону.

56 Тут і там.

57 Пфол – одне з імен Бальдера, бога весни; Водан – Одін, головний з германських богів.

58 Бальдер – бог весни.

59 Синтгунт – богиня, сестра Сунни, богині Сонця.

60 Фрія – богиня домашнього вогнища, відповідає скандинавській Фрігг.

61 Фола – в скандинавських джерелах служанка Фрігг.

62 Неясний по смислу термін healsfang в латинських текстах перекладається як apprehensio coli – щось ніби петля на шию. Можливо, що це платіж, який заміняв позбавлення свободи.

63 Дадон – засновник цього монастиря

64 Порівняти. Капітулярій про областіСаксонії (Capitula de partibus Saxoniae), XXXI: «Дарували м графам владу в межах їх округу у справах про файд або важких (кримінальних) злочинів (causae majores) накладати банн в 60 солідів, а в справах по легших злочинах (causae minores) уста­новили графський банн в 15 солідів». В цій главі Саксонської правди мається на увазі, мабуть, королівський банн у 60 солідів.

65 Король Людовік Благочестивий (814 – 843), наступник Карла Велико­го.

66 Етельвульф, король Уессекса (839 – 858 рр.).

67 Уітани – члени королівської ради.

68 У 853 р., збираючись відправитися в паломництво до Риму, Етельвульф пожалував десяту частину своїх доходів церковним корпораціям Уессекса.

69 Етельберт, король Уессекса (860 – 865 рр.), син короля Етельвульфа.

70 Етельред, король Уессекса (865 – 871рр.), брат короля Етельберта.

71 Майбутній Альфред Великий, король Уессекса (871 – 899 рр.).

72 Етельбальд, король Уессекса (858 – 860 рр.), старший син короля Етельвульфа.

73 Молодша донька Альфреда Великого.

74 Едуард Старший, король Уессекса й Англії (899 – 924 рр.), старший син Альфреда Великого.

75 Етельред, архієпископ Кентерберійський, глава англосаксонської церкви